УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "06" жовтня 2009 р. | Справа № 18/1345 |
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Власенко О.М., довіреність від 10.04.2008р.;
від відповідача: не з'явився;
в судовому засіданні прийняв участь прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах Житомирської обласної прокуратури Слівінський О.О.;
розглянув справу за позовом Прокурора Радомишльського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Київ) в особі Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м.Житомир)
до Селянського (фермерського) господарства "Родина" (с.Облітки Радомишльський район)
про стягнення 6000,00грн.,
Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 6000,00 грн. неповернутої фінансової допомоги згідно договору №2 від 16.04.2002р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, надав довідку від 06.10.2009р. за №06/388, згідно якої заборгованість відповідача станом на день розгляду справи не змінилась та становить 6000,00грн.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений вчасно та належним чином (про що свідчить розписка представника у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.16).
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір про надання фінансової підтримки селянському (фермерському) господарству №2 від 16.04.2002р., заяви, додатковий договір від 10.12.2004р. про внесення змін до договору №2 від 16.04.2002р., довідки про стан заборгованості, положення, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
16.04.2002р. між Житомирським обласним відділенням Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств (позивач) та Селянським (фермерським) господарством "Родина" (відповідач) укладений договір №2 про надання фінансової підтримки селянському (фермерському) господарству від 16.04.2002р. (а.с.5), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачеві фінансову підтримку в сумі 7000грн. для придбання племінної худоби ВРХ, паливно-мастильних матеріалів, насіння та міндобрив, а відповідач зобов'язався використати дану фінансову підтримку за цільовим призначенням та повернути отримані кошти у на протязі року згідно наступного графіку:
- до 31.12.2002р. - 1000,00грн.;
- до 30.04.2003р. - 6000,00грн.
Згідно п.1.2 договору СФГ "Родина" зобов'язалось передати в заставу під гарантію повернення фінансової допомоги матеріальні цінності, які належать фермерському господарстві на праві власності, а саме автомобіль ЗІЛ 133ГА.
В забезпечення виконання зобов'язання по договору про надання фінансової підтримки від 16.04.2002р. сторони уклали між собою договір про заставу майна №2 (із залишенням майна у застоводавця) від 28.11.2001р. (а.с.8), згідно з умовами якого позивач (заставоотримувач) має право у випадку невиконання відповідачем (заставодавцем) своїх зобов'язань за договором, вказаних у п.2.1, отримати задоволення за рахунок майна, що виступає заставою, а саме за рахунок автомобіля ЗІЛ 133ГА.
На виконання умов договору №2 від 16.04.2002р. позивачем надано відповідачеві фінансову підтримку в сумі 7000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №65 від 16.04.2002р. (а.с.10).
На підставі заяв відповідача від 22.04.2003р., 10.12.2004р. (а.с.12 та на звороті) та відповідно до наказу Мінагрополітики, Мінфіну, Мінекономіки України від 17.06.2002р. №162/426/181 "Про порядок надання та використання фінансової підтримки селянських (фермерських) господарств" сторони продовжили термін повернення фінансової позики, про що укладали між собою додатковий договір від 10.12.2004р. про зміну умов договору №2 від 16.04.2002р. щодо строків повернення наданої фінансової допомоги (а.с.6 ).
Отже, згідно умов договору від 10.12.2004р. сторони домовились, що відповідач поверне отримані кошти до 15.12.2006р. у розмірі 6000грн.
Враховуючи вищевикладене, сторони досягли домовленості, що термін повернення фінансової підтримки по договору про надання фінансової допомоги спливає 15.12.2006р.
Проте, до вказаного терміну відповідач кошти у повному обсязі не повернув.
Згідно довідки-розрахунку станом на 06.10.2009р. (а.с.21) відповідач 16.12.2002р. частково повернув позивачеві фінансову позику на загальну суму 1000грн.
Таким чином станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 6000,00грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів сплати заборгованості та заперечень проти позову не надав.
Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав прокурора звернутись з позовом до суду.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Родина", 12223, Житомирська область, Радомишльський район, с.Облітки, вул.Молодіжна, 12, код 31674948:
на користь Житомирського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (10014, м.Житомир, вул.М.Бердичівська, 25, к.47, р/р 35217001003708 у ВДК м.Житомира, МФО 811039, код 13562604)
- 6000,00грн. - неповернутої фінансової допомоги;
- у дохід Державного бюджету України 102грн. державного мита;
- у дохід Державного бюджету України - 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 в УДК в м.Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050000).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя | Соловей Л.А. |
Віддрукувати 5 прим:
1 - до справи;
2, 3 - сторонам;
4,5 - прок.