ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" березня 2017 р.Справа № 924/257/16

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Шпак В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом Заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, м. Хмельницький;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Котюржинецької сільської ради, с.Котюржинці Красилівський район;

до 1. Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області, м. Красилів, Хмельницька область;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Вадас”, с. Лагодинці, Красилівський район, Хмельницька область

про - визнання недійсним розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації №216/2013-р від 06.06.2013р. „Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) ТОВ „Вадас” та розпорядження першого заступника голови Красилівської районної державної адміністрації №246/2013-р від 27.06.2013р. „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) та передачу її в оренду ТОВ „Вадас”;

- визнання недійсним договору оренди земель водного фонду від 27.06.2013р., укладеного між Красилівської районною державною адміністрацією та ТОВ „Вадас”;

- зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Вадас”, с.Лагодинці Красилівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 37347448 повернути земельну ділянку водного фонду кадастровим номером 6822784400:03:004:0114 площею 18,6000 га, що розташована за межами Котюржинецької сільської ради Красилівського району у державну власність

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 10.01.2017 р.

від відповідача-1: ОСОБА_2 - за довіреністю від 04.01.2017 р.

від відповідача-2: не з`явився

від 3-ї особи: не з`явився

за участю ОСОБА_3 - прокурора відділу прокуратури області (службове посвідчення №031297 від 12.01.2015р.)

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури звернувся до суду із позовом до відповідачів, згідно якого просить суд визнати недійсним розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації №216/2013-р „Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) ТОВ „Вадас” та розпорядження першого заступника голови Красилівської районної державної адміністрації №246/2013-р від 27.06.2013р. „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) та передачу її в оренду ТОВ „Вадас”; визнати недійсним договір оренди земель водного фонду від 27.06.2013р., укладеного між Красилівської районною державною адміністрацією та ТОВ „Вадас” та зобов’язати ТОВ „Вадас”, с. Лагодинці Красилівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 37347448 повернути земельну ділянку водного фонду кадастровим номером 6822784400:03:004:0114 площею 18,6000 га, що розташована за межами Катюржинецької сільської ради Красилівського району у державну власність.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вважає, що вищевказані розпорядження голови Красилівської райдержадміністрації, договір оренди підлягають визнанню недійсним, державна реєстрація права оренди вказаного майна скасуванню, а земельна ділянка поверненню у власність держави з наступних підстав.

           Частиною 1 ст.116 ЗК України в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

          Відповідно до ч.3 ст.122 Земельного кодексу України (в редакціях, що діяли на момент видання спірних розпоряджень - 05.01.2013р. по 01.07.2013р.) районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства: б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті: в) індивідуального дачного будівництва.

          Частиною 5 ст.122 ЗК України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

          Відповідно до ст.1 Закону України „Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів” рибне господарство - це галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості.

          Згідно Постанови Верховної Ради України „Про Концепцію розвитку водного господарства України” від 14.01.2000р. №1390 водне господарство - галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах. збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків. Тому, поняття „водне господарство”, яке вживається у розумінні ч.3 ст.122 Земельного кодексу України, та „рибне господарство” не є тотожними.

          Тому, прокурор вважає, що Красилівська районна державна адміністрація не мала повноважень передавати спірну земельну ділянку в оренду для ведення рибного господарства, оскільки дані повноваження в силу ч.5 ст.122 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнень правовідносин) належали Хмельницькій обласній державній адміністрації. Відповідна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 24.02.2015р. у справі №913/1086/14.

          Крім того, при укладені вищевказаного договору допущені порушення щодо обов'язкового проведення нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

          Зокрема, ст.13 Закону України „Про оцінку земель” (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

           Вказує, що, хоча і в укладеному договорі між відповідачами нормативно-грошова оцінка і зазначена (п.9 договору), однак нормативно-грошова оцінка не проведена, а зазначена у договорі орендна плата встановлена не від розміру нормативно-грошової оцінки, яка визначена відповідно до вимог чинного законодавства, що є неправомірним.

          Статтею 9 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації” (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що обов'язковій державній експертизі підлягає технічна документація з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

          Разом із тим, згідно інформації відділу Держгеокадастру у Красилівському районі від 15.10.2015р. № 99-28-99.6-176/0/15-15 нормативна грошова оцінка земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 6822784400:03:004:0114, яка перебуває в користуванні на умовах оренди у ТОВ „Вадас” не проводилася.

Тому, вважає, що договір оренди земель водного фонду від 27.06.2013р. укладений між Красилівською райдержадміністрацією та ТОВ „Вадас” у порушення вимог ст.ст.17, 122 Земельного кодексу України, ст.9 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації”, ст.13 Закону України „Про оцінку земель”, а тому має бути визнаний недійсним.

Прокурор посилається на те, що ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Водночас, ч.1 ст.210 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього право чину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном. виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі в користування земельних ділянок державної форми власності, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства.

Прокурор в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача (Хмельницька обласна державна адміністрація) у судовому засіданні повідомив, що Хмельницька обласна державна адміністрація позовну заяву заступника прокурора підтримує, додаткових пояснень чи клопотань не має.

Відповідач (Красилівська РДА) позову не визнав. У відзиві зазначив, що Красилівська РДА не мала права видавати будь які розпорядження щодо земельної ділянки яка їй не належала.

Розпорядження від 27.06.2013 року №246/2013 „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі ( на місцевості) та передачу її в оренду ТОВ „Вадас” було видано незаконно та земельна ділянка не могла передаватися в оренду ТОВ „Вадас” з тієї підстави, що на дану земельну ділянку не було виготовлено нормативно грошову оцінку та був відсутній витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки під ставком площею 18.6.га.

Даний факт є грубим порушенням ст.13 Закону України „Про оцінку землі”, а також п.12 ст.21 Закону України „Про державний земельний кадастр”.

Представник відповідача (ТОВ„Вадас”) надав суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а в позові Старокостянтинівської місцевої прокуратури слід відмовити із урахуванням такого.

Недоліки прийняття рішення органом державної влади про надання в оренду земельної ділянки не є підставою для скасування такого рішення та визнання недійсним Договору оренди від 27.06.2013р. Встановлений Договором від 27.06.2013р. розмір орендної плати перевищує мінімальний розмір, встановлений Податковим кодексом України. Відповідно до п. 288.5 ст. 288 ПК України (в редакції станом на 27.06.2013 р.) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для усіх категорій земель, окрім земель сільськогосподарського призначення, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Пунктом 280.1 ст. 280 ПК України визначено, що ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі.

Отже, мінімальний розмір орендної плати за спірну земельну ділянку визначається за формулою: Площа ділянки * грошову оцінку одиниці площі ріллі по Хмельницькій області*0,3%*3.

Відповідно до листа Державного агентства земельних ресурсів від 03.02.2012 р. №1370/22/4-12, грошова оцінка одного гектара ріллі по Хмельницькій області станом на 01.01.2012 р. становила 23019,1 грн.

Листом Державного агентства земельних ресурсів від 10.01.2013 р. №328/22/7-13 визначено, що нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2013 за 2012рік необхідно індексувати на коефіцієнт індексації, що дорівнює 1,0. Тобто, оцінка не змінюється порівняно з 2012 роком. Отже, мінімальний розмір орендної плати за спірну земельну ділянки становить: 18,6га*23019,1грн.*0,3%*3 = 3853,4грн.ї

В той же час, відповідно до п. 4.2 Договору оренди від 27.06.2013 р., розмір орендної плати встановлено в розмірі 7 515,2 грн. на рік. Отже, встановлений Договором оренди розмір орендної плати відповідає законодавству України.

Зазначив, що розпорядженням № 246/2013-р від 27.06.2013 р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості). Однак, ст.9 вказаного Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації” не передбачено проведення обов'язкової державної експертизи технічної документації. Отже, проведення державної експертизи технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) не є обов'язковим, а ст. 9 вказаного Закону не було порушено. В той же час, державна експертиза землевпорядної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок не проводилась, оскільки така документація не розроблялась.

Представник третьої особи (Котюржинецької сільської ради) під час нового розгляду справи пояснень не надав, проте в судовому засіданні позовні вимоги прокурора підтримав.

Розглядом матеріалів справи встановлено:           

Хмельницька обласна державна адміністрація, м. Хмельницький як юридична особа (орган державної влади) значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно Спеціального витягу із ЄДР від 18.03.2016р. №21794949.

Красилівська районна державна адміністрація, м. Красилів як юридична особа перебуває у Єдиному державному реєстрі згідно із Спецвитягом від 18.03.2016р. №21794976.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вадас”, с. Лагодинці Красилівський район Хмельницька область значиться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджено випискою із ЄДР від 29.08.2011р., Спецвитягом із ЄДР від 18.03.2016р. №21794899.

Згідно розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації №216/2013-р від 06.06.2013р. „Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) ТОВ „Вадас” вирішено: Товариству з обмеженою відповідальністю „Вадас” надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 18,6 га. з послідуючою передачею в оренду для рибогосподарських потреб, що розташована на території Котюржинецької сільської ради Красилівського району.

          За розпорядженням першого заступника голови Красилівської районної державної адміністрації №246/2013-р від 27.06.2013р. „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) та передачу її в оренду ТОВ „Вадас” було затверджено ТОВ „Вадас” технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) площею 18.6000 га, що розташована за межами с. Котюржинці Красилівського району Хмельницької області та передано ТОВ „Вадас” в оренду для рибогосподарських потреб земельну ділянку водного фонду площею 18,6000 га, що розташована за межами с. Котюржинці Красилівського району Хмельницької області.

           27.06.2013р. між Красилівською районною державною адміністрацією в особі першого заступника голови райдержадміністрації (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вадас” в особі директора ОСОБА_4 (орендар) було укладено Договір оренди земель водного фонду, згідно п.1 якого орендодавець на підставі розпорядження №246/2013-р від 27.06.2013р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду, на якій розташований ставок для рибогосподарських потреб, прибережні захисні смуги та гідротехнічні споруди, що знаходиться за межами Котюржинецької сільської ради Красилівського району.

          Згідно п.п.2.1 договору передбачено, що в оренду передано земельну ділянку загальною площею 18,6000 га, у т.ч.: під водним дзеркалом – 15,3979 га (при нормальному підпірному рівні), прибережними, захисними смугами та під болотом – 3,20121 га. Кадастровий номер - 6822784400:03:004:0114. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 357 866,79 гривень.

          Відповідно до п.п.2.4 договору передбачено, що на земельній ділянці знаходяться об’єкти нерухомого майна – земляна гребля: довжина 170 м., ширина по верху 11 м., а також інші об’єкти інфраструктури: гідротехнічна споруда – шлюзний міст, проходить ґрунтова господарська дорога місцевого значення шириною 4,2 м.

          Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору передбачено, що договір укладено терміном на 49 років і дійсний з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

          Вказаним договором передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для користування водоймою, гідротехнічними спорудами та прибережними захисним смугами, риборозведення. Цільове призначення земельної ділянки – землі водного фонду (п.п. 58.1, 5.2 договору).

          Додатком №2 до договору оренди від 27.06.2013р. (акт передачі прийому земельної ділянки від 27.06.2013р.) сторони підтвердили, що орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку загальною площею 18,6000 га, про що сторони поставили підписи.

          Вказаний договір був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.09.2013р., що підтверджено Інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №2546171.

          В матеріалах справи наявна постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.01.2014р. по справі №822/4561/13-а за позовом ФОП ОСОБА_5 до Красилівської райдержадміністрації, відділу Держземагенства у Красилівському районі за участю третьої особи – ТОВ „Вадас” про визнання незаконними та скасування розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації від 06.06.2013р. №216/2013-р „Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) ТОВ „Вадас” та розпорядження першого заступника голови Красилівської районної державної адміністрації №246/2013-р від 27.06.2013р. „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) та передачу її в оренду ТОВ „Вадас”.

          У зазначеній постанові від 17.01.2014р. суд у задоволенні позову відмовив із посиланням на те, що оскаржувані розпорядження були прийняті Красилівською райдержадміністрацією із дотриманням вимог чинного земельного законодавства України в межах наданих їй повноважень, а тому позовні вимоги не підлягаю задоволенню, відтак у позові було відмовлено.

          В ході вирішення адміністративної справи №822/4561/13-а судом взято до уваги, що земельна ділянка водного фонду площею 18,6 га, що розташована на території Котюржинецької сільської ради Красилівського району була сформовано ще в 2003 році при передачі її за розпорядженням Красилівської РДА в оренду. Тобто, вказана земельна ділянка не є новою земельною ділянкою, при формуванні якої необхідно складання проекту землеустрою щодо ведення земельних ділянок в натурі. Межі даної земельної ділянки вже були визначені в натурі, тому, приймаючи розпорядження від 06.06.2013 року № 216/2013-р Красилівська РДА діяла виключно в межах чинного законодавства.

          Зі змісту інформаційної довідки Держгеокадастру у Красилівському районі від 15.10.2015р. №99-28-99.6-176/0/15-15 вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером №6822784400:03:004:0114, яка розташована на території Котюржинецької сільської ради товариству „Вадас”, не була розроблена, оскільки згідно ст.9 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації” така експертиза не є обов’язковою.

Досліджуючи надані по справі докази та пояснення сторін та третьої особи, судом приймається до уваги таке:

Із позовних матеріалів слідує, що заступник керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури, обґрунтовуючи недійсність розпоряджень Красилівської районної державної адміністрації №216/2013-р від 06.06.2013р. та №246/2013-р від 27.06.2013р., посилається на порушення вимог ст. 17, 122, 124 ЗК України органом владних повноважень під час прийняття спірних розпоряджень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов’язані діяти лише па підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 17 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Ст. 13 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. в редакції, чинній на момент винесення спірних розпоряджень, передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 2 ст.124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

          Відповідно до ч.3 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття спірних розпоряджень) передбачено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

          Частиною 5 статті 122 Кодексу передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів” рибне господарство це галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості.

Згідно Постанови Верховної Ради України „Про Концепцію розвитку водною господарства України” від 14.01.2000 №1390 водне господарство галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.

Тому, поняття „водне господарство” (яке вживається у змісті ч.3 ст. 122 Земельного кодекс) України) та „рибне господарство” не є тотожними.

Враховуючи викладені положення законодавства, Красилівська районна адміністрація не мала повноважень передавати зазначену земельну ділянку в оренду для ведення рибного господарства, оскільки дані повноваження в силу ч.5ст.122 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття розпоряджень) належали Хмельницькій обласній державній адміністрації.

Стосовно рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.01.2014р. по справі №822/4561/13-а, слід зазначити наступне.

В постанові від 01.12.20016року по даній справі Вищий господарський суд України вказав, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому рішенні суд повинен вказати як результат оцінки доказів, так і мотиви, якими керувався суд. Преюдиційне значення мають „обставини”, які встановлені таким, що набрало законної сили судовим рішенням. Питання застосування норм права преюдиційного значення не має.

В цьому контексті касаційна інстанція зазначає, що правова оцінка адміністративного суду і застосування ним норм ст.ст. 17, 122, 124 Земельного Кодексу України, якими обґрунтовано висновок про законність дій органу державної влади, невірно розглядалася господарським судом в якості „обставин”, що має преюдиційне значення для господарського суду.

Обмежившись формальною констатацією факту, що в ході вирішення справі №822/4561/13-а судом перевірялось та досліджувалось дотримання суб’єктом владних повноважень тих повноважень, які визначені статтями 17, 122, 124 Земельного Кодексу України, що також є тотожними при вирішенні даної справи, господарські суди в порушення ст. 35 ГПК України не надали оцінки спірним розпорядженням райдержадміністрації, мотивів застосування норм законодавства на підставі яких діяв орган державної влади не навели, безпідставно врахували правові висновки іншого суду в якості „обставин”, які мають для господарського суду преюдиційне значення.

Відповідно до ст.11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Тому, суд вирішуючи вимоги про визнання недійсними розпоряджень, надає оцінку спірним розпорядженням райдержадміністрації, виходячи з мотивів застосування норм законодавства на підставі яких діяв орган державної влади.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земель водного фонду від 27.06.2013р., укладеного між Красилівської районною державною адміністрацією та ТОВ „Вадас”, то судом враховується, що згідно ст.204 ЦК України правомірність правочину презюмується, тому обов’язок доведення наявності обставин, з якими закон пов’язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

          Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

          Згідно з нормами ч.ч.1 та 5 ст.203 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення спірного правочину) визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Однак, всупереч ст.33 ГПК України зазначеного суду не доведено.

          Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Зокрема, ст. 13 Закон України „Про оцінку земель” (у редакції чинній момент виникнення правовідносин) передбачено випадки обов’язкового проведе грошової оцінки земельних ділянок. Визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності є проведення нормативно-грошової оцінки.

Така ж правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України 20.05.2015р. по справі №916/2294/14 та від 08.04.2015 по справі №916/2439 обов'язковість яких визначена ГПК України.

Прокурор в обґрунтування підстав визнання правочину недійсним посилається на той факт, що нормативна грошова оцінка та експертиза технічної документації із землеустрою земельної ділянки із кадастровим номером 6822784400:03:004:0114 площею 18,6000 га, не була проведена, що суперечить вимогам ст.9 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації” та ст.13 Закону України „Про оцінку земель”.

Під час нового розгляду справи прокуратурою було додатково надано лист Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області за №10221099.3-243/015-17 від 30.01.2017року в якому зазначено, що даних у місцевому фонді землеустрою відділу Держгеокадастру у Красилівському районі інформація щодо наявності технічної документації з нормативно грошової оцінки земель водного фонду за ТОВ „Вадас” відсутня .

Таким чином, договір оренди земель водного фонду від 27.06.2013р., укладений між Красилівською райдержадміністрацією та ТОВ „Вадас” з порушенням вимог ст.ст. 17, 122 Земельного кодексу України, ст.9 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації”, ст. 13 Закон України „Про оцінку земель”.

Згідно до ч.2 ст. 236 Цивільного кодексу України якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Приймаючи до уваги, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки під час передачі її в оренду проведена не була, на розгляд до уповноваженого органу не подавалась та, відповідно, ним не затверджувалась, договір оренди земель водного фонду від 27.06.2013р., укладений між Красилівської районною державною адміністрацією та ТОВ „Вадас” слід визнати недійсним та припинити його дію на майбутнє.

Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

В п. 2.13постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29 травня 2013року „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними” зазначено, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК, бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе). В разі заявлення вимоги про повернення одержаного за правочином відповідач має право подати зустрічний позов (стаття 60 ГПК) про витребування належного йому майна або відшкодування вартості останнього. Якщо такий позов не подано, господарський суд з огляду на припис частини п'ятої статті 216 ЦК України та з урахуванням конкретних обставин справи може з власної ініціативи застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину також і щодо позивача. За умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У вирішенні питання про застосування передбачених законом наслідків недійсності правочину, який є оспорюваним (а не нікчемним), господарському суду слід виходити зі змісту позовних вимог. Якщо спір з приводу таких наслідків між сторонами відсутній, у господарського суду немає правових підстав зобов'язувати їх вчиняти дії, прямо передбачені законом, зокрема частиною першою статті 216 ЦК України, частиною другою статті 208 ГК України.

З огляду на викладене, вимоги прокурора про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Вадас” повернути земельну ділянку водного фонду кадастровим номером 6822784400:03:004:0114 площею 18,6000га підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідачів пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85,116 Господарського процесуального кодексу України,

вирішив:

Позов Заступника керівника Старокостянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю „Вадас”, с. Лагодинці, Красилівський район, Хмельницька область про визнання недійсним розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації №216/2013-р від 06.06.2013р. „Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) ТОВ „Вадас” та розпорядження першого заступника голови Красилівської районної державної адміністрації №246/2013-р від 27.06.2013р. „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) та передачу її в оренду ТОВ „Вадас”; визнання недійсним договору оренди земель водного фонду від 27.06.2013р., укладеного між Красилівської районною державною адміністрацією та ТОВ„Вадас”; зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Вадас”, с.Лагодинці Красилівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 37347448 повернути земельну ділянку водного фонду кадастровим номером 6822784400:03:004:0114 площею 18,6000 га, що розташована за межами Котюржинецької сільської ради Красилівського району у державну власність задоволити.

Визнати недійсним розпорядження голови Красилівської районної державної адміністрації №216/2013-р від 06.06.2013р. „Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) ТОВ „Вадас” та розпорядження першого заступника голови Красилівської районної державної адміністрації №246/2013-р від 27.06.2013р. „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки водного фонду в натурі (на місцевості) та передачу її в оренду ТОВ „Вадас”;

Визнати недійсним договір оренди земель водного фонду від 27.06.2013р., укладений між Красилівської районною державною адміністрацією та ТОВ „Вадас” припинити його дію на майбутнє.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Вадас”, (Красилівський район, с.Лагодинці, вул. Індустріальна, 23, код ЄДРПОУ 37347448) повернути земельну ділянку водного фонду кадастровим номером 6822784400:03:004:0114 площею 18,6000га, що розташована за межами Котюржинецької сільської ради Красилівського району та передати Красилівській районній державній адміністрації.

Видати наказ.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Вадас”, (Красилівський район, с.Лагодинці, вул.Індустріальна, 23, код ЄДРПОУ 37347448) на користь Прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначсйська служба України, м. Київ. МФО 820172. рахунок 35218028002814. код класифікації видатків бюджету 2800) - 2 756(дві тисячі сімсот п’ятдесят шість гривень) судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Красилівської районної державної адміністрації (31000, Хмельницька область, м.Красилів, пл.Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 21326527) - на користь Прокуратури Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02911102, Держказначсйська служба України, м. Київ. МФО 820172. рахунок 35218028002814. код класифікації видатків бюджету 2800) - 2 756(дві тисячі сімсот п’ятдесят шість гривень) судового збору.

Видати наказ.

Повний текст складено 07.03.2017р.

Суддя                                                             В.О. Шпак

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 – відповідачу – 31060 Хмеьницька обл., Красилівський р-н, с.Котюржинці, урочище “Згар”, б.1рекоменд. кореспонд.;

3- третя особа – Котюржиненцька сільська рада (вул. Центральна,29а, с. Котюржинці, Красилівський район Хмельницька обл., 31060)

рекоменд. кореспонд.;