УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року Справа № 876/458/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді:                      Каралюса В.М.,

суддів:                                                             Матковської З.М., Шавеля Р.М.,

за участі секретаря судового засідання Керод Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому (з врахуванням наступного уточнення) просив визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові щодо не здійснення належної перевірки за скаргами ОСОБА_2 щодо незаконного, самочинного, такого, що ведеться з порушенням норм ДБН, будівництва ОСОБА_3 та скасування декларації про початок виконання будівельних робіт № ЛВ082153031668 та зобов'язати Інспекцію державного архітектурно – будівельного контролю м. Львова в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю провести перевірку виконання будівельних робіт ОСОБА_3 відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт № ЛВ082153031668 та скасувати декларацію про початок виконання будівельних робіт № ЛВ082153031668.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року зупинено провадження в адміністративній справі № 813/2071/16 за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у м. Львові, Державної архітектурно – будівельної інспекції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії до моменту отримання відповіді від Державної прикордонної служби України на запит суду від 15.12.2016 року щодо перетину у 2015 році ОСОБА_2 кордону України.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_2, в якій покликаючись на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права, в зв’язку з чим просить таку скасувати та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд не володіє спеціальними знаннями для того щоб стверджувати про підробку підпису на довіреності від 19.10.2015 і відповідно вимагати в представника надання додаткових доказів її дійсності. Окрім того, жоден з інших учасників процесу – відповідач чи третя особа не заперечили і не висловлювали жодних заперечень щодо участі адвоката ОСОБА_1 як представника ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу дії норми ч.ч. 1-3 КАС України, сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника. Представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 48 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Представники беруть участь в адміністративному процесі на основі договору або закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Згідно ч. 4 ст. 58 КАС України довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.

Згідно з п. 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 при вчиненні нотаріальної дії нотаріус установлює особу, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії.

Відповідно до ч. 4 глави 9 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій при вчиненні нотаріальних дій, що потребують прикладення власноручного підпису осіб, нотаріус перевіряє справжність підпису цих осіб шляхом здійснення ними підпису у його присутності. Встановлення їх особи здійснюється за документами, визначеними Законом України «Про нотаріат».

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із позовної заяви, така подана до суду та підписана адвокатом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 На підтвердження права подавати позовну заяву від імені ОСОБА_2 ОСОБА_1 додано копію довіреності, нотаріально посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровану в реєстрі за № 3172, бланк НАР842192.

Зупиняючи провадження у вказаній справі, суд першої інстанції виходив з того, що в процесі розгляду справи в суду виникла необхідність з'ясування обставин видачі позивачем довіреності на представництво своїх інтересів ОСОБА_1 з урахуванням того, що позивач постійно проживає на території США. Тому, з метою з'ясування вказаних обставин і, відповідно, з метою встановлення права ОСОБА_1 на звернення до суду з позовом від імені ОСОБА_2 (по дорученню) до ІДАБК у м. Львові, ДАБІ України, суд звернувся із запитом до Державної прикордонної служби України про отримання інформації про дати перетину позивачем кордону України у 2015 році та з'ясування того, на підставі яких документів здійснювався такий перетин. На думку суду, такі відомості дадуть можливість встановити той факт, чи міг ОСОБА_2 на законних підставах видати ОСОБА_1 довіреність на представництво інтересів, в тому числі і на подання адміністративного позову, постійно проживаючи на території США.

Суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

Статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави обов'язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження та порядок поновлення зупиненого провадження у справі. Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачений статтею 156 КАС України є вичерпним.

Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв'язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.156 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі відповідно до вказаної норми є обґрунтоване клопотання сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, а строк зупинення провадження встановлює суд.

При цьому, іншими причинами зупинення провадження у справі, ніж ті, перелік яких визначений частиною 2 статті 156 КАС України, є не будь-які обставини, а лише ті, які перешкоджають подальшому судовому розгляду справи та не можуть бути усунені на даній стадії адміністративного процесу, або роблять недоцільним розгляд справи, оскільки за час зупинення можуть з'явитися важливі для справи обставини, неврахування яких може вплинути на законність та обґрунтованість судового рішення. Тобто, такі причини повинні бути зумовлені об'єктивними обставинами, які встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета доказування у справі.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що враховуючи положення ст.106 та 108 КАС України, вирішуючи питання про відкриття провадження суддя суду першої інстанції мав право з’ясувати наявність повноважень на подання позовної заяви від імені позивача, надавши строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначивши спосіб їх усунення і встановивши строк, достатній для цього.

Дані вимоги процесуального закону суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не були враховані.

Інших підстав для зупинення провадження у справі відповідачем не наведено і адміністративним судом апеляційної інстанції в ході судового розгляду справи не здобуто.

Таким чином, виходячи з обставин справи та підстав поданого позову, колегія суддів приходить до висновку про відсутність достатніх підстав, встановлених законом для застосування положень п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України.

Відтак, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. 202, ст. 204, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року про зупинення провадження у справі № 813/2071/16 – скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                      В.М. Каралюс

суддя З.М. Матковська

          суддя                                            Р.М. Шавель

повний текст ухвали виготовлений 07.03.2017