ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 березня 2017 року Справа № 910/10371/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,

суддів:Губенко Н.М.,

Козир Т.П.,

перевіривши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Л.О.

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016

та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 13.09.2016

у справі№ 910/10371/16 господарського суду міста Києва

за позовомПублічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Л.О.

доТовариства з обмеженою відповідальністю "ФК Аурум Фінанс"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Фонд гарантування вкладів; 2. Національний банк України; 3. ОСОБА_6; 4. ОСОБА_7;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті-Стейт";

прозастосування наслідків недійсності нікчемного правочину

ВСТАНОВИВ:

Подана 03.01.2017 (відповідно до штампу відділення поштового зв'язку на конверті) Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Л.О. касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 та на рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/10371/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, до неї не додано доказів сплати судового збору.

Разом з тим, скаржник звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення. В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник вказує, що, як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову Київського апеляційного господарського суду було прийнято 13.12.2016, відтак, кінцевим строком на подання касаційної скарги, з урахуванням приписів статті 110 ГПК України та статті 254 Цивільного кодексу України є 03.01.2017, однак відповідно до Електронного повідомлення Національного банку України від 23.12.2016 № 84-0008/104094 "Про технічний регламент роботи СЕП у період завершення звітного року", 03.01.2017 міжбанківські перекази коштів через систему електронних платежів (СЕП) не здійснюються (додається). Таким чином, здійснити сплату судового збору за подання касаційної скарги 03.01.2017 не вбачається можливим. Крім того, скаржник зазначає, що здійснити оплату судового збору раніше, ПАТ "УПБ" також не мало можливості, оскільки, Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1980 від 29.09.2016 затверджено кошторис витрат ПАТ "УПБ" на 4 квартал 2016 р. Даним кошторисом, в тому числі, визначені витрати пов'язані з оплатою судового збору. Однак, вже станом на 29.12.2016 ліміт витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, визначених для банку було використано в повному обсязі, що підтверджується довідкою № 01-10/02 від 03.01.2017 (додається). Так, починаючи з 01.01.2017 ПАТ "УПБ" затверджується новий кошторис витрат і після відновлення роботи СЕП, Банк матиме можливість оплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон), визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до приписів розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

За змістом положень ст. 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)").

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 36 ГПК України.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 1118 ГПК України касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця, а у випадках, передбачених пунктом другим частини першої статті 107 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

У свою чергу, Вищий господарський суд України вважає, що наведені скаржником обставини не мають характеру виключних, оскільки, з доданої до касаційної скарги незавіреної (всупереч ст. 36 ГПК України) копії електронного повідомлення від 23.12.2016 № 84-0008/104094 вбачається, що 4, 5, 6 та 10 січня 2017 року СЕП та система електронної пошти Національного банку України працюють у звичайному режимі, таким чином, суд касаційної інстанції вважає, що скаржник мав змогу після 03.01.2017 сплатити судовий збір, а докази про сплату судового збору надіслати для приєднання до матеріалів касаційної скарги, проте, на момент винесення даної ухвали докази про сплату судового збору у суду касаційної інстанції відсутні. Крім того, скаржником не надано підтверджень можливості сплати судового збору протягом визначеного законом строку розгляду касаційної скарги до прийняття постанови у справі.

За таких обставин, згадане клопотання Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Л.О. про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 та на рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/10371/16 задоволенню не підлягає.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Л.О. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 та на рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/10371/16.

2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Пантіної Л.О. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 та на рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/10371/16 повернути скаржнику без розгляду.

3. Справу № 910/10371/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

Т.П. Козир