Апеляційний суд міста Києва

________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 жовтня     2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1,

за участю прокурора Чепіжак І.І.

особи що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09. 2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09. 2013 р. ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, та просить скасувати постанову районного суду та прийняти нову постанову якою звільнити його від адміністративної відповідальності через малозначність та обмежитись усним зауваженням.

Вивчивши та дослідивши матеріали даної справи,  перевіривши доводи скаржника,  вважаю, що апеляція підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП в справах про адміністративне правопорушення мають бути з»ясовані всі обставини справи,  повно і об»єктивно в їх сукупності та в точній відповідності з Законом.

Як встановлено, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді начальника відділу внутрішнього контролю Аграрного фонду Міністерства аграрної політики і продовольства України, являючись посадовою особою, в порушення вимог фінансового контролю, станом на 06 06 2013 р. не подав за місцем роботи декларацію про майно, доходи, витрати і зобов»язання фінансового характеру за 2012 р. у вказаний в законі термін, до 01 04 2013 р., тобто вчинив адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Відповідно до довідки відділу кадрів ОСОБА_2 виплачується заробітна плата за рахунок загального фонду державного бюджету.

В даному судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у скоєному визнав повністю, щиро розкаявся, однак вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки умислу на приховування своїх статків та доходів у нього не було, декларацію подав з запізненням в зв»язку з тим що не був вчасно поінформований, вперше вчинив правопорушення, характеризується виключно позитивно, ним не було завдано будь якої шкоди інтересам держави чи інших осіб.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2, думку прокурора   який просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до підпункту «а» ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особи, суб»єкти декларування зобов»язані щорічно до 01 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов»язання фінансового характеру за минулий рік, за формою що додається до цього закону.

ОСОБА_2 було дійсно порушено вимоги вказаного Закону України.

Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції повно і всебічно вивчено та проаналізовано всі матеріали, дано їм належну оцінку.

Разом з тим, приймаючи рішення відносно ОСОБА_2 суддею районного суду не в достатній мірі було враховано, що даний проступок був наслідком недостатньої поінформованості, той факт що ОСОБА_2 не мав будь якого наміру приховувати свої статки та доходи, зазначене правопорушення не становить великої суспільної небезпеки та вказаним правопорушенням не було завдано збитків державним чи суспільним інтересам. ОСОБА_2 розкаявся у скоєному, та не дивлячись на несвоєчасність подав декларацію про майно, доходи та витрати, що свідчить про його бажання виправитися. Він вперше вчинив адміністративний проступок, характеризується за місцем роботи позитивно.

Оцінюючи в сукупності все вищенаведене, ставлення ОСОБА_2 до вказаних дій, з урахуванням даних, що характеризують його особу, відсутність настання шкоди в його діях, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності у зв»язку з малозначністю вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 22 КУпАП, та обмежитися усним зауваженням.

Виходячи із наведеного, керуючись ст.ст. 22, 294 КпАП України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09. 2013 р. за якою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. – скасувати.

Постановити нову постанову якою ОСОБА_2 звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, у зв»язку з малозначністю, вчиненого ним правопорушення та обмежитись усним зауваженням.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

            Суддя