КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6641/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Собківа Я.М. Сорочко Є.О. Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної авіаційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Аерофлот-російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Аерофлот-російські авіалінії» звернувся до суду з позовом до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови № 3101 від 13.03.2015р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову № 3101 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 13.03.2015р..

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна авіаційна служба України звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.03.2015 року державним інспектором Державіаслужби України ОСОБА_5 у присутності уповноваженого представника ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» ОСОБА_6 (запрошено листом від 02.03.2015 року №28/11/32-15) складено протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації № 3101 за результатами перевірки інформації, викладеної в телеграмі Украероцентру тлг № 201330, встановлено здійснення 20.07.2014 року о 05 год. 39 хв. польоту з порушенням порядку використання повітряного простору України пасажирським судном, яке виконувало рейс AFL1846, незважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено ст. 30 Повітряного кодексу України, п. 94 та п. 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 401 «Про затвердження Положення про використання повітряного простору України».

З вказаним протоколом представник ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії» ознайомлений 03.03.2015 року, що підтверджується підписом представника. Також представником зроблено зауваження на окремому аркуші до протоколу.

На підставі протоколу про правопорушення у галузі цивільної авіації від 03.03.2015 року № 3101 головою Державіаслужби України 13.03.2015 року прийнято постанову № 3101 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації на ВАТ «Аерофлот - російські авіалінії», відповідно до статей 127-130 ПК України (абз. 4 п. 1 ч. 1 ст. 127 Повітряного кодексу України).

Вважаючи оскаржуване рішення нечинним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 126 Повітряного кодексу України передбачено, що за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно ч. 1 ст. 128 Повітряного кодексу України, справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну авіаційну службу України» від 08 жовтня 2014 року № 520 уповноваженим органом з питань цивільної авіації є Державна авіаційна служба України.

Державна авіаційна служба України, як уповноважений орган з питань цивільної авіації, під час накладення штрафу за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті керується положеннями Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті від 26 грудня 2011 року № 637 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 3.1. Порядку, Державна авіаційна служба України розглядає справи про правопорушення у галузі цивільної авіації, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

В силу ч. 3 ст. 128 Повітряного кодексу України та п. 3.5. Порядку, штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

За своєю суттю, передбачена ст. 127 Повітряного кодексу України, фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Адміністративно-господарська санкція, як захід організаційно-правового або майнового характеру, застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а отже, встановлений ст. 250 Господарського кодексу України, строк адміністративно-господарської санкції застосовується при її реалізації.

Згідно ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені ст. 250 Господарського кодексу України, відповідно до ч. 1 якої, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Правова позиція щодо застосування положень ст. 250 Господарського кодексу України висловлена в постанові Верховного Суду України від 27 травня 2014 року (справа № 21-126а14).

Стаття 128 Повітряного Кодексу України та пункт 3.5. Порядку передбачають, що штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Так, ст. 128 Повітряного кодексу України містить два строкових обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після спливу трьох років з дня вчинення порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема, порушення правил та порядку використання повітряного простору України.

Другий обмежувальний строк, встановлений у цій статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення правил та порядку використання повітряного простору України.

Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій за порушення норм щодо правил та порядку використання повітряного простору України полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення суб'єктом авіаційної діяльності порушення норм щодо порядку використання повітряного простору України, відповідач, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених ст. 128 Повітряного Кодексу України.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що закінчення будь-якого із встановлених ст. 128 Повітряного Кодексу України строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Враховуючи те, що застосований, згідно з оскаржуваною постановою штраф є адміністративно-господарською санкцією, він мав би бути застосований у межах строків, визначених ст. 250 Господарського кодексу України, з урахуванням положень ст. 128 Повітряного Кодексу України.

Так, відповідно до пункту 121 розділу X Положення про використання повітряного простору України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401, інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома Державної авіаційної служби України.

Крім того, згідно з п. 122 вищезазначеного Положення, розслідування порушень порядку використання повітряного простору проводиться з метою встановлення причин виникнення та вжиття необхідних заходів для запобігання порушенням. Розслідування повинно починатися негайно після того, як стало відомо про факт порушення, та закінчуватися не пізніше ніж у семиденний термін.

Правовий статус телеграм Украероцентру, що передаються за допомогою системи зв'язку АРТМ регулюється Наказом Міністерства транспорту України від 23 вересня 2003 року № 736 «Про затвердження Правил авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України».

Як вбачається з матеріалів справи, телеграма Украероцентру № 201330 складена 20 липня 2014 року (а.с.119).

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем встановлено факт вчинення правопорушення з боку позивача саме 20.07.2014р., у зв'язку з чим, початком відліку строку накладення уповноваженим органом з питань цивільної авіації штрафу на позивача є 21.07.2014р., а тому шестимісячний строк для накладення штрафу сплив - 19.01.2015р.

Натомість, постанова відповідача № 3101 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації була прийнята лише 13 березня 2015 року, тобто поза межами шестимісячного строку з дня виявлення порушення правил.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції, проаналізувавши вищезазначені правові положення та обставини справи, приходить до висновку, що Державною авіаційною службою України при прийняті оскаржуваної постанови не дотримано правових положень, які встановлені ч. 3 ст. 128 Повітряного кодексу України та п. 3.5 Порядку № 637 щодо граничних строків накладення штрафу, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування оскаржуваної постанови Державної авіаційної служби України.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної авіаційної служби України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді Вівдиченко Т.Р. Собків Я.М. Сорочко Є.О.

Повний текст ухвали виготовлено 06.03.2017 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Сорочко Є.О.

Собків Я.М.