Справа №2-84/2007 p.

РІШЕННЯ    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2007 року Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого Риб'янець С.А., при секретарі Лісіциній А.А., розглянувши в залі суду смт. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської товарної біржі, третя сторона Петропавлівська міжрайонна державна податкова інспекція про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2007 року до Межівського районного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з позовом про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 22 березня 1999 року в смт. Межова Дніпропетровської області вона уклала договір купівлі-продажу нерухомого майна продавцем якого був ОСОБА_2 продавши йому житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 42,0 квадратних метра, житлова площа 23,0 квадратних метра, який розташований АДРЕСА_1 на земельній ділянці Межівської селищної ради.

Зазначений будинок належавОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Межівською державною нотаріальною конторою №1581 від 22.10.1997 року та зареєстрований Межівським районним бюро технічної інвентаризації за НОМЕР_1.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна був зареєстрований Павлоградською товарною біржею за НОМЕР_2 22.03.1999 року та Межівським районним бюро технічною інвентаризацією під НОМЕР_1,23 березня 1999 року.

На даний час він має намір продати придбане нерухоме майно (домоволодіння), але нотаріус йому відмовив в оформленні договору купівлі-продажу, згідно якого він є власником, являється недійсним, оскільки договір посвідчено Павлоградською товарною біржою.

Прохає суд визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрованого Павлоградською товарною біржою за НОМЕР_2 від 22 березня 1999 року дійсним та визнати за нею право власності на будинок, який розташований по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач підтвердив обставини, які викладені вище при цьому додав, що на даний момент він з сім'єю проживає у придбаному домоволодінні по АДРЕСА_1 і має намір продати вказану будівлю, але не може на свій власний розсуд розпорядитись нерухомим майном, так як договір купівлі-продажу був зареєстрований Павлоградською товарною біржою і це йому стало відомо на початку 2007 року. Окрім того позивач надав суду заяви у яких прохає розглянути справу 08.02.2007 року, оскільки вказана дата є вільним від роботи періодом часу, та на до судовому розгляді, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач в судове засідання не з'явився хоча був повідомлений про день слухання справи та не надав суду поважної причини своєї відсутності.

Представник зацікавленої сторони в судовому засіданні був відсутній, але надав суду заяву у якій прохає суд справу за позовом ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності, розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає.

Суд вислухавши пояснення позивача, оцінивши його доводи, докази, беручи до уваги позицію третьої сторони, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.

Так дійсно в матеріалах справи знаходиться копія договору купівлі-продажу нерухомого майна зареєстрованого Павлоградською товарною біржою за реєстраційним номером НОМЕР_2 від 22.03.1999 року, яке розташоване поАДРЕСА_1, де вбачається, що (позивач) придбав у ОСОБА_2 вищезазначений будинок та при цьому сплатив, до підписання цього договору, 2400 (дві тисячі чотириста) гривень, які продавцем отриманні в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. З пояснень позивача встановлено, що ОСОБА_1 тільки на початку 2007 року довідався про неможливість реалізації свого права на продаж будинку, так як договір купівлі-продажу зареєстрований на Павлоградській товарній біржі, а не нотаріально, як того вимагають діючі норми Цивільного Кодексу України, тобто позивачем строки позовної давності не порушені.

У відповідність до ст.657 Цивільного Кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частина перша статті 325 ЦК України обумовлює, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

На основі ч.3 ст.334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно з ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У матеріалах справи маються квитанції КБ "Приватбанк" від 25.01.2007 року про сплату позивачем державного мита в сумі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.208,212,213 ЦПК ч.3 ст.334 ЦК України , - суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності задовільнити.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого поАДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрованого Павлоградською товарною біржою за НОМЕР_2 від 22.03.1999 року дійсним.

Стягнути з Павлоградської товарної біржі, Дніпропетровська область м. Павлоград вул. Леніна, 103, тел 6-05-40, факс 6-49-35 на користь ОСОБА_1 мито в сумі 51 гривня та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення в сумі 30 гривень, а всього 81 (вісімдесят одна) гривня.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Межівського районного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів після його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Межівський районний суд на протязі двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.