Справа № 2-74/2007 р.

РІШЕННЯ    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07  лютого 2007 року Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого Риб'янець С.А. при секретарі Салівон О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про усунення перешкод користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2007 року до Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовом про усунення перешкод користування житловим приміщенням в обгрунтування якого зазначила, що з 2000 року вона з ОСОБА_2 сумісно проживає у квартирі по АДРЕСА_1 та окрім цього з ними проживають донька ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Позивачці, її дітям, сестрі ОСОБА_6 та доньці останньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 належить по 1/6 частині права приватної власності на вищевказану квартиру. Сестра ОСОБА_6 та її донька ОСОБА_7 мешкають по АДРЕСА_2.

Відповідач у квартирі не зареєстрований, сумісне майно відсутнє, а також його речей також немає. ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, ображає її та її дітей, іноді застосовує фізичну силу по відношенню до неї, в зв'язку з чим виникають сварки, окрім того відповідач ніде не працює, знаходиться на її утриманні.

На даний момент їй потрібно усунути перешкоди з боку відповідача для того, щоб користуватись квартирою, а в добровільному порядку ОСОБА_2 виселитись не бажає.

Прохає суд усунути перешкоди з боку ОСОБА_2 для користування квартирою шляхом виселення останнього з вказаного домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_1.                                  В          судовому засіданні позивачка підтвердила обставини, які викладені вище при цьому пояснивши, що ОСОБА_2 своєю незадовільною поведінкою створює як їй так і її дітям перешкоди для нормального проживання у квартирі, що постійне пияцтво з боку відповідача створюють перешкоди для виховання дітей. На неодноразові прохання покинути квартиру

ОСОБА_2 відповідав відмовою при цьому вчиняв сварки, що негативно впливало на психіку дітей. Наполягала на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував, що проживає разом з ОСОБА_1. у квартирі в АДРЕСА_1 та від сумісного проживання у них народився син ОСОБА_5. Фактично він зареєстрований в АДРЕСА_2 та не заперечував проти задоволення вимог позивачки.

Судом, згідно заяви позивачки, була допитана в якості третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог, ОСОБА_6., яка суду пояснила, що неодноразово позивачка скаржилась на поведінку ОСОБА_2, який систематично зловживає спиртними напоями, вчиняє сварки та додала, що також являється власником 1/6 частини квартири, де мешкає ОСОБА_1..

Суд вислухавши пояснення учасників судового процесу, оцінивши їхні доводи, докази, беручи до уваги позицію сторін по справі, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню.

Так дійсно в матеріалах справи мається копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, де вбачається, що по 1/6-ю частиною квартири розташованої по АДРЕСА_1 володіють ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, тобто будь-якої частки у приватній власності, на вищевказану квартиру у відповідача немає.

Відповідно до ст. 41 Конституції України- право приватної власності є непорушним.

Непорушність права приватної власності є загальним принципом, на підставі якого законами України передбачаються конкретні норми та механізми, що забезпечують дієвість цих гарантій. Зокрема ч.2 ст. 48 Закону України " Про власність " обумовлює, що власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права , хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

У відповідність до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

На основі ст.391 ЦК України- власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідність до ст.88 ЦПК України судові витрати, що підтверджується документально ( квитанції), які були понесені позивачем при зверненні до суду, слід стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1..

Керуючись ст.386, 391 ЦК ст.ст.208, 212,213 ЦПК України, -суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доОСОБА_2 про усунення перешкод користування житловим будинком шляхом виселення задовільнити повністю.

Усунути перешкоди у здійсненні правом користування та розпорядженням майном з бокуОСОБА_2 шляхом виселення останнього з квартири розташованої по АДРЕСА_1.

Стягнути зОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 8 гривень 50 копійок державного мита та 7 гривень 50 копійок витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 16 ( шістнадцять ) гривень документально підтвердженими квитанціями, понесених останньою при зверненні до суду.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Межівський районний суд на протязі десяти днів після його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.