АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11 - 757 2009 року Головуючий у 1-й інстанції: Колотієвский О.О.
Категорія ст.286 ч.2 КК України Т.Т Доповідач: Давиденко Е.В.
У Х В А Л А
Іменем України
9 жовтня 2009 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого - судді Давиденка Е.В.
суддів Гонтар А.А., Тараненка Ю.П.
з участю прокурора Гриня Н.Г.
представників потерпілих адвокатівОСОБА_1,
ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора Кременчуцького району Полтавської області, представника ОСОБА_3. в інтересах потерпілого ОСОБА_4., потерпілого ОСОБА_4., потерпілого ОСОБА_5., представника адвоката ОСОБА_2в інтересах потерпілого ОСОБА_6. на постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 6 липня 2009 року.
УСТАНОВИЛА:
Цією постановою кримінальна справа стосовно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця Гарячківка, Крижопільського району, Вінницької області, українця, громадянина України, світа середня, одруженого, працює водієм МКП «Ріола», мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
направлена прокурору м. Кременчука для організації додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_7. обвинувачується у тому, що 16 листопада 1005 року близько 22 години ЗО хвилин в темний час доби при недостатній видимості на У-подібній розвилці доріг на місто Київ та місто Хорол в селі Піщане Кременчуцького району Полтавської області на 242-му кілометрі 445 метрів автодороги Бориспіль -Дніпропетровськ - Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої сталося зіткнення автомобілів «КАМАЗ-54112» державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом «Гронвеген» державний номерний знак 081-99 СК з 20 тонами цукру під керуванням водія ОСОБА_7, який здійснював лівий поворот в бік М.Кременчука та автомобіль ВАЗ-21099 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 який рухався по вказаній дорозі з М.Кременчука в бік міста Борисполя.
В результаті ДТП водій автомобіля ВАЗ-21099 ОСОБА_4 та його пасажир ОСОБА_6 отримали тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а пасажирка ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння від яких 17.11.2005 року померла в реанімації 3-ї міської лікарні міста Кременчука.
В апеляції помічника прокурора Кременчуцького району ставиться питання про скасування постанови суду як незаконної з посиланням на те, що згідно ст. 67 КПК України - слідчий і особа, яка проводить дізнання, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та згідно ст. 75 КПК України - висновок експерта, для особи яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідній постанові, ухвалі, вироку. Так по вищезазначеній кримінальній справі 31.10.2008 року заступником прокурора Полтавської області Мельником А.С. була винесена аргументована постанова про закриття кримінально справи відносно ОСОБА_4. за відсутністю в його діях складу злочину (а.с. 265-266 т.1). Посилання суду на неможливість допитати свідка ОСОБА_8., через не доставку його приводами в судове засідання, то це не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування, так як свідчення які він давав на досудовому слідстві можливо оголосити в судовому засіданні.
Далі помічник прокурора вказує, що 22.12.2008 року по зазначеній вище справі відбувся попередній розгляд і справа призначена до судового розгляду. Суд розпочавши судове слідство, дослідивши докази по справі, матеріали щодо винної особи, в порушенні вимог ст. 281 КПК України повернув справу на додаткове розслідування.
Відповідно до ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця повнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 11 лютого 2005 року №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» - якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК. Проте, судом цього не виконано і необґрунтовано направлено справу на додаткове розслідування.
В апеляції представника потерпілої ОСОБА_3в інтересах ОСОБА_4 ставиться питання про скасування постанови суду з посиланням на постанову Пленуму Верховного Суду України №2 від 11 лютого 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
Якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим. За необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів (ст. 280 КПК).
Проте, на її думку судом цих вимог не виконано.
Крім цього, посилається на наступні обставини: дії водія ОСОБА_7, який порушив вимоги дорожнього знаку "Дати дорогу", порушив правила проїзду нерівнозначних перехресть, не пропустивши автомобіль ОСОБА_9., що рухався по головній дорозі, знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що від неї настали, для їх оцінки не потрібні спеціальні знання, не потрібне проведення відтворення; відтворення проводилося лише тому, що слідчий намагався знайти в діях водія ОСОБА_9. невідповідності з вимогами ПДР, однак під час досудового слідства, заступником прокурора Полтавської області Мельником А.С. була винесена постанова про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_9. за відсутністю в його діях складу злочину, тобто на підставі ст.6 п.2 КПК України, вказана постанова міститься в матеріалах кримінальної справи, вона ніким не скасована і не оскаржена.
Далі зазначається, що судом розглядається кримінальна справа лише відносно ОСОБА_7, за таких умов взагалі відсутня необхідність в проведенні повторного відтворення обставин ДТП.
Крім того, щодо неможливості допитати свідка ОСОБА_8., то суд повинен, на їх думку, діяти відповідно до вимог ст. 306 КПК України, а саме, суд з власної ініціативи або за клопотанням прокурора чи інших учасників судового розгляду може оголосити показання свідка, дані під час дізнання, досудового слідства або на суді, у випадку неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих або інших причин неможлива.
Таким чином у Кременчуцького районного суду Полтавської області взагалі були відсутні підстави для повернення кримінальної справи для додаткового слідства.
Аналогічні доводи в апеляціях зазначаються і потерпілими ОСОБА_4. і ОСОБА_5., який також вважав постанову суду необґрунтованою та підлягаючою скасуванню.
В апеляції представника потерпілого ОСОБА_2зазначається про визнання постанови суду незаконною, необґрунтованою та такою, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства з посиланням на положення ст.281 КПК України. На його думку Кременчуцький районний суд не виконав цієї застороги зазначеної статті і, крім того, приймаючи рішення про направлення справи на додаткове розслідування, в постанові не навів переконливих мотивів такого рішення, а зазначені підстави направлення справи на додаткове розслідування є необґрунтованими та необ'єктивними, оскільки Кременчуцьким судом Полтавської області судове слідство проведено у повному обсязі, на підставі належних та допустимих доказів, які в свою чергу ніким з учасників судового розгляду не спростовувались, кваліфікація діяння підсудного проведена правильно відповідно до вимог КК України, вина підсудного визнана ним самим та доведена матеріалами кримінальної справи, та ні в кого з учасників судового розгляду заперечень стосовно вищевказаних питань не виникало, а отже повторне проведення відтворення обстановки і обставин події не має жодного доказового значення для правильного вирішення. З дня вчинення ДТП 17.11.2005 року пройшло майже чотири роки, і тому відтворення через такий тривалий строк не може мати об'єктивного характеру. Примусовий привід свідка, який без поважних причин не з'явився у судове засідання, і притягнення його у зв'язку з цим до юридичної відповідальності відповідно до вимог КПК України, можливо без направлення справи на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення прокурора, якій підтримав доводи апеляції та просив скасувати постанову суду, апелянтів представників потерпілихОСОБА_1 та ОСОБА_2., які також вважали постанову суду незаконною і підлягаючою скасуванню, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій колегія суддів вважає, що доводи всіх апелянтів є слушними і підлягають задоволенню.
Як вбачається із змісту ст.281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
При цьому, до обговорення питання про направлення на додаткове розслідування кримінальної справи, суд повинен дослідити всі докази у справі і вже потім розглянути клопотання учасників процесу про можливість направлення справи на додаткове досудове слідство з підстав передбачених законом.
Проте, як зазначено в апеляціях та матеріалах справи суд передчасно вирішив питання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.
При цьому в постанові суду не зазначено в чому полягає неправильність чи неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні без направлення органам досудового слідства кримінальної справи.
Вказані у постанові суду підстави не є переконливими та такими, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
Суд не скористався правом дачі судового доручення органам досудового слідства для з'ясування того чи іншого питання, а саме проведення відтворення обстановки та обставин події злочину, а крім того суд також не позбавлений можливості призначити повторну чи додаткову судово авто-технічну експертизу.
Посилання суду на неможливість допитати свідка ОСОБА_8., через не доставку його приводами в судове засідання, обґрунтовано зазначено апелянтами, що це не є підставою для повернення справи на додаткове розслідування, так як свідчення які він давав на досудовому слідстві можливо оголосити в судовому засіданні у разі неможливості допитати його в суді.
Отже, на думку колегії суддів висновки суду про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування є помилковими, а постанова суду є необґрунтовано та підлягаючою скасуванню з направленням кримінальної справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст.ю365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
УХВАЛИЛА:
Апеляції помічника прокурора Кременчуцького району Полтавської області, представника ОСОБА_3. в інтересах потерпілого ОСОБА_4., потерпілого ОСОБА_4., потерпілого ОСОБА_5., представника адвоката ОСОБА_2в інтересах потерпілого ОСОБА_6. задовольнити.
Постанову Кременчуцького районного суду Полтавської області від 6 липня 2009 року стосовно ОСОБА_7. скасувати, а матеріали кримінальної справи направити на новий судовий розгляд в той же суд.
Судді:
Давиденко Е.В. Гонтар А.А. Тараненко Ю.П.