ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2009 року Справа № 35/244-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Кузнецової І.Л., Верхогляд Т.А.,
секретар судового засідання Врона С.В.
від позивача: Дудка Д.В. представник, довіреність №8юр від 31.12.08р.;
від відповідача: Ломака В.В. представник, довіреність №82/09 від 14.01.09р.;
від відповідача: Радіонова А.А. представник, довіреність №22/08 від 14.01.09р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський агрегатний завод” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.09р. у справі №35/244-09
за позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз”, м.Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський агрегатний завод”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 526 048 грн. 98 коп.
за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський агрегатний завод”, м.Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз”, м.Дніпропетровськ
про визнання договору недійсним
В С Т А Н О В И В:
В травні 2009р. відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Дніпрогаз” (далі ВАТ “Дніпрогаз”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський агрегатний завод” (далі ВАТ “Дніпропетровський агрегатний завод”) про стягнення 499 603, 09 грн. основного боргу, 16 712, 08 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 7 649, 67 грн. інфляційних втрат, 2 084, 14 грн. 3% річних, сплаченого державного мита 5 261, 00 грн., 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
13.07.2009р. ВАТ “Дніпропетровський агрегатний завод” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом, в якому просило визнати недійсним абзац 6 додаткової угоди від 01.02.09р. до договору №505/21/84265 від 01.01.09р. купівлі-продажу природного газу
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.2009р. прийнято зустрічний позов до сумісного розгляду з первісним.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2009р. (суддя Широбокова Л.П.) в задоволені зустрічного позову відмовлено, первісний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ВАТ “Дніпропетровський агрегатний завод” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №35/244-09, задовольнити зустрічний позов по справі, вимоги по первісному позову ВАТ “Дніпрогаз” задовольнити частково у розмірі 296 172, 72 грн. з урахуванням штрафних санкцій.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що позивач, порушуючи умови договору та норми діючого законодавства України, застосував ціну, передбачену додатковою угодою, на правовідносини попереднього періоду; неможливо застосовувати додаткову угоду на правовідносини, які виникли з 01.01.09р.; абзац 6 додаткової угоди суперечить діючому законодавству України, не відповідає умовам договору, де чітко зазначений порядок зміни ціни на природний газ; відповідач не повинен оплачувати за спожитий в січні 2009р. природний газ за цінами, що встановлені Постановою НКРЕ України №57 від 29.01.2009р., оскільки відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
В відзиві на апеляційну скаргу ВАТ “Дніпрогаз” просить залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.09р. по справі №35/244-09 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, між ВАТ “Дніпрогаз” та ВАТ “Дніпропетровський агрегатний завод” були укладені договори №505/21/84265 від 01.01.2009р. купівлі-продажу природного газу строком дії до 31.12.2009р. з додатковою угодою від 01.02.2009р. та №505/21/83987 від 01.01.2009р. на транспортування природного газу строком дії до 31.12.2009р. з додатковою угодою від 02.03.2009р.
За умовами п. 1.1. договору №505/21/84265 від 01.01.2009р. позивач (продавець) зобов’язався передати відповідачу (покупцю) у 2009 році природний газ для використання, а останній зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Пунктом 1.1. договору №505/21/83987 від 01.01.2009р. передбачено надання послуг позивачем (міськгазом) по транспортуванню природного газу своїми транспортними мережами до входу в газову мережу відповідача (замовника), а останній зобов’язався прийняти, оплатити послуги з транспортування.
На виконання умов договорів позивачем надано відповідачу послуги з постачання та транспортування природного газу з січня по березень 2009р. включно на загальну суму 980 320,41 грн., що підтверджується підписаними представниками сторін без зауважень та скріпленими печатками сторін актами виконаних робіт за вказані місяці (а.с.19-21).
В актах вартість газу визначена за ціною, що узгоджена сторонами в додатковій угоді від 01.02.2009р. та відповідає встановленій Постановами НКРЕ України №57 від 29.01.2009р. та №195 від 19.02.2009р. “Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік”.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Підстави недійсності правочину також встановлені в ст. 215 Цивільного кодексу України, зокрема, якщо правочин не відповідає вимогам, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
В додатковій угоді від 01.02.2009р., що підписана сторонами та скріплена печатками підприємств, визначено про поширення дії додаткової угоди на період з 01.01.2009р. Вказане не суперечить положенням ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, відповідно до яких сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Таким чином, господарський суд дійшов цілком вірного висновку про відсутність підстав для визнання абзацу 6 додаткової угоди від 01.02.2009р. недійсним та задоволення зустрічного позову.
За умовами пунктів 5.1., 5.8. договору №505/21/84265 від 01.01.2009р. та пунктів 6.1., 6.3. договору №505/21/83987 від 01.01.2009р. оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться 100% попередньою оплатою грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача. Остаточний розрахунок повинен здійснюватись до 5 числа місяця наступного за звітним відповідно до актів приймання-передачі.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідально до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач за газ та надані послуги розрахувався частково в сумі 480 717,32 грн., заборгованість становить 499 603,09 грн., що підтверджується розрахунком позивача та доведено матеріалами справи. Докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, ВАТ “Дніпропетровський агрегатний завод” суду не надані.
Відповідно до пункту 6.2. договору №505/21/84265 від 01.01.2009р. та пункту 7.1. договору №505/21/83987 від 01.01.2009р. при проведенні несвоєчасних розрахунків за спожитий природний газ та послуги з його транспортування відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Пеня з врахуванням обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ за період прострочення платежів з 06.02.2009р. по 23.04.2009р. становить 16 712,08 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Інфляційні втрати з урахуванням індексів інфляції за лютий –березень 2009р. становлять 7 649,67 грн., 3% річних за період прострочення оплати з 06.02.2009р. по 23.04.2009р. становлять 2 084,14 грн.
23.07.2009р. відповідачем заявлено клопотання про розстрочення сплати визнаної суми боргу 296 178,72 грн. на один рік. Враховуючи приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, відсутність виключних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відсутність підстав для розстрочення виконання рішення суду, господарський суд вірно відмовив відповідачу в задоволенні його клопотання.
Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що дійсно згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, проте, Конституцією України гарантується свобода підприємницької діяльності, а статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, визначенні його умов, тощо. До того ж про введення нових цін на природний газ саме з 01 січня 2009р. також зазначено в роз’ясненнях НКРЕ України №2750/24/17-09 від 23.04.2009р. та Міністерства юстиції України №8712-0-33-09-20/1 від 10.07.2009р., де визначено, що “… постанови Комісії від 19 лютого 2009р. №194, №195 та від 29 січня 2009р. №56, №57 прийняті в межах повноважень Комісії та є обов’язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності. Обчислення календарного року розпочинається з 01 січня 2009р. ”
Щодо наданого скаржником рішення господарського суду від 06.08.2009р. по справі №35/308-09, то у будь-якому випадку частиною першою статті 104 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає вичерпний перелік підстав для скасування або зміни рішення, не передбачено можливості такого скасування (зміни) у зв'язку із зміною обставин, які сталися після прийняття рішення місцевого господарського суду.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський агрегатний завод”, м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2009р. у справі №35/244-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Т.А. Верхогляд