АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/1040/17 Головуючий 1 інст. – Нестайко Ю.В.

Справа № 616/642/16-ц Доповідач – Кругова С.С.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Котелевець А.В.,

ОСОБА_1,

секретаря Прологаєвої А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Великобурлуцького районного суду Харківської області від 6 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про знесення самовільно побудованої будівлі,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою Великобурлуцького районного суду Харківської області від 6 грудня 2016 року стягнуто з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу у сумі 4640 грн.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою представник ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про відшкодування понесених ним судових витрат на правову допомогу в сумі 4640 грн., посилаючись на те, що суд першої інстанції допустив неповноту з’ясування обставин у справі, вважав встановленими обставини, які фактично не доведені та не підтверджені належними доказами.

Постановлюючи ухвалу про задоволення заяви про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу суд не вказав якими доказами обґрунтовано понесення витрат на правову допомогу та їх розрахунок.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з норм Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» і дійшов висновку про задоволення заяви про стягнення витрат на правову допомогу.

З таким висновком суду судова колегія погоджується з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що до суду першої інстанції ОСОБА_3 звернулася з позовом, який ухвалою суду від 9 листопада 2016 року залишено без розгляду.

9 вересня 2016 року представник ОСОБА_4 ОСОБА_5 звертався до суду з заявою про вирішення питання при ухваленні рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу.

Згідно з ч.3 ст. 89 ЦПК України у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно п.2 ч.2 ст.79 та ст.84 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно ст. 1 ЗУ від 20.12.2011р. №4191-У1 «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно п.47 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Як зазначено в п.48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Вирішуючи питання про розмір компенсації стороні, на користь якої постановлено судове рішення, судових витрат, в тому числі і витрат на правову допомогу, суд має виходити не лише з задекларованого особою, яка вимагає компенсації витрат на правову допомогу, розміру суми коштів, сплачених за умовами договору про правову допомогу, але й враховувати надані стороною докази на підтвердження дійсної вартості таких послуг і їх сплати, надання правової допомоги, у судовому засіданні, вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, оцінюючи їх з урахуванням вимог ст.ст.58,59 ЦПК України.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

З матеріалів справи вбачається, що в переліку додатків до заяви про відшкодування витрат на правову допомогу зазначені копії документів на підтвердження надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_5 і містяться в матеріалах справи, що між адвокатом ОСОБА_5 і ОСОБА_4 була укладена угода про надання правової допомоги від 01.09.2016 року (а.с.50).

Відповідно акту прийому-передачі виконаних робіт від 08.09.2016 року, адвокатом ОСОБА_5 складено текст і подано до суду письмові заперечення на позовну заяву витративши на послугу один робочий день вісім годин необхідного часу, за що відповідно довідка про сплату гонорару адвокату ОСОБА_4 було сплачено 4640 (чотири тисячі шістсот сорок)грн.00 коп. (а.с.51-52).

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви про стягнення цих судових витрат.

Доводи апеляційної скарги не відповідають дійсності і спростовуються матеріалами справи.

Згідно п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 304, ст. 307, ч. 1 п. 1 ст. 312, 313, 315, 317, 319,324 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3 – відхилити.

Ухвалу Великобурлуцького районного суду Харківської області від 6 грудня 2016 року – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.В. Котолевець

ОСОБА_1