Справа №2-3589/06
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2007 року
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді: Демченко О.М.
при секретарі: Гресько О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської митниці, за участю третьої особи Державного казначейства України, про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Одеської митниці, за участю третьої особи Державного казначейства України, про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди.
У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на слідуючи обставини.
У 2005 році позивач працював у ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Шеньян. По закінченню контракту він готувався повернутися до України в м. Миколаїв, де знаходилася його родина. Перед виїздом позивач відправив два поштових відправлення (дві посилки) з особистими речами: ІНФОРМАЦІЯ_2. та ІНФОРМАЦІЯ_3, з м. Шеньян ІНФОРМАЦІЯ_1 до м. Миколаїв.
В зазначених посилках знаходились компакт-диски з фотографіями та відеофільмами сімейного змісту.
При відправленні посилок ні в ІНФОРМАЦІЯ_1, ні під час проходження посилок через територію Росії, ніяких зауважень до ваги та кількості компакт-дисків зроблено не було. Посилки за весь час руху не були затримані. Тільки під час проходження Одеської митниці з'ясувалося, що нібито позивач перебільшив кількість відправлених компакт-дисків. Позивач про це раніше не знав і при відправленні посилок його про це не повідомили.
Вказані дві посилки були відправлені на адресу одержувача в АДРЕСА_1, ОСОБА_2, тобто жінці позивача.
Посилки були затримані на Одеській митниці і по розпорядженню були відправлені назад до ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Шеньян, тобто на місце тимчасового перебування позивача. При цьому одержувач, жінка позивача, про отримання посилок Одеською митницею повідомлена не була і їй не було запропоновано оплатити за надлишок поштового відправлення.
Посилки пройшли зворотній шлях і повернулися до м. Шеньян ІНФОРМАЦІЯ_1. З причини неправомірних дій Одеської митниці позивач був вимушений вдруге пересилати до м. Миколаїв зазначені посилки і нести неоправдані великі витрати, а саме: первинна відправку йосилок-1865,10 та 815,10 юаней ІНФОРМАЦІЯ_1, оплата двох посилок при одержанні їх в м. Шеньян ІНФОРМАЦІЯ_1 після їх відправки з України Одеською митницею - 735,40 та 692,37 юаней ІНФОРМАЦІЯ_1, вимушені додаткові витрати на проїзд у таксі 15,00 та 17,00 юаней ІНФОРМАЦІЯ_1, повторна відправка посилок до м. Миколаїв.
2
Таким чином прямі матеріальні збитки позивача склали: 3139,97 юаней ІНФОРМАЦІЯ_1, що дорівнює 393,03 доларів США або 1984,80 гривень.
Крім того, позивач вважає, що з боку відповідача йому була нанесена значна моральна шкода, яка пов'язана з психічним стресом перед його виїздом з ІНФОРМАЦІЯ_1, з хвилюванням його родини, яка своєчасно не отримала посилок з новорічними подарунками, котрі відправляв позивач, а також з додатково витраченим часом та хвилюваннями при повторній відправці посилок.
Тому позивач вважає, що йому з боку відповідача була нанесена значна моральна шкода, яку він оцінює в 3015,20 гривень.
Звернення позивача листами на адресу Одеської митниці та Укрпошти залишилися без відповідного реагування. Позивач одержав відповіді майже однакового змісту, а саме: від Одеської митниці - рішення про повернення посилок було прийняте Укрпоштою, а від Укрпошти - Одеська митниця дала розпорядження про повернення посилок за зворотною адресою.
Позивач вважає, що Одеською митницею порушено пункт 128/129 та пункт 132 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку», тому що не було підстав повертати посилки позивача.
На цих підставах позивач просить стягнути з Одеської митниці на користь позивача нанесені йому матеріальні збитки в розмірі 1984,80 гривень, а також заподіяну йому моральну шкоду в розмір 3015,20 гривень.
Представник Одеської митниці у судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, а також надав заперечення на позовні вимоги позивача в яких пояснив наступні обставини.
Зазначені позивачем міжнародні посилки були надані Одеській митниці ІНФОРМАЦІЯ_4. поштовою службою для проведення митного контролю та митного оформлення. При проведенні митного оформлення цих посилок було виявлено розбіжність з наявними Та зазначеними вкладення цих посилок, а саме кількість вкладень посилок була більш ніж зазначено. При цьому в посилках було виявлено компакт-диски: в посилці НОМЕР_1 - 40 одиниць, в посилці НОМЕР_2 - 69 одиниць, які не були заявлені в митній декларації.
Пересилання компакт-дисків в міжнародних поштових відправленнях регулюється Законом України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом компакт-дисків для лазерних систем зчитування, матриць» від ІНФОРМАЦІЯ_5 із змінами та доповненнями від ІНФОРМАЦІЯ_6.
При цьому, дія цього закону не поширюється на диски для лазерних систем зчитування, які не є об'єктами експорту/імпорту, що ввозяться або вивозяться, пересилаються в міжнародних поштових та експрес-відправленнях фізичними особами в кількості, яка не перевищує двадцяти примірників.
Оскільки кількість компакт-дисків перевищила зазначену норму, посилки не були пропущені через митний кордон України і поштовою службою було прийняте рішення про повернення відправнику вказаних посилок.
Крім того, згідно до вимог Актів Всесвітнього поштового Союзу, поштові адміністрації повідомляють відправника про діючи обмеження щодо пересилання міжнародних поштових відправлень та про порядок їх пропуску на територію країн призначення.
Тому представник відповідача вважає, що дії Одеської митниці не порушували права та охоронювані законом інтереси позивача і не виходили за межі законодавчих та нормативно-правових актів, і тому просить відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог до відповідача.
3
Представник третьої особи Державного казначейства України у судове засідання не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення позивача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи вважає, що позовні вимоги позивача піддягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Позивачем ІНФОРМАЦІЯ_7. та ІНФОРМАЦІЯ_8 було здійснене відправлення двох посилок з м. Шеньян ІНФОРМАЦІЯ_1 до України в м. Миколаїв, що підтверджується квитанціями про сплату послуг по відправки посилок (а.с. 11).
Також ОСОБА_1 було витрачено 735,40 та 692,37 юаней ІНФОРМАЦІЯ_1 в якості оплати двох посилок при одержанні їх в м. Шеньян ІНФОРМАЦІЯ_1 після їх відправки з України Одеською митницею, що також підтверджується доданими квитанціями (а.с. 12).
Після повернення Одеською митницею посилок відповідача назад до ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Шеньян, позивач був вимушений повторно відправляти посилки до м. Миколаїв, про що свідчать квитанції ІНФОРМАЦІЯ_9. (а.с. 14).
Як вбачається з повідомлення Українського державного підприємства «Укрпошта» від ІНФОРМАЦІЯ_10, розпорядженням Одеської митниці було встановлено повернути поштові відправлення позивача за зворотною адресою (а.с. 7-8).
Як у судовому засіданні пояснив сам представник Одеської митниці, при проведенні митного оформлення посилок позивача було виявлено розбіжність з наявними та зазначеними вкладеннями цих посилок, а саме: кількість вкладень посилок була більш ніж зазначено. При цьому в посилках було виявлено компакт-диски і оскільки кількість компакт-дисків перевищила встановлену норму, посилки не були пропущені через митний кордон України і було прийняте рішення про повернення відправнику вказаних посилок.
Відповідно до вимог ст. 153 Митного Кодексу України, порядок та умови здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від ІНФОРМАЦІЯ_11, митний контроль і митне оформлення товарів та інших предметів здійснюється в зоні митного контролю, визначеній митним органом у встановленому законодавством порядку в місці міжнародного поштового обміну за погодженням з оператором. Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами підрозділу митного органу шляхом перевірки необхідних для такого контролю документів та відомостей, митного огляду, обліку товарів та інших предметів, а також з використанням інших форм, передбачених законодавством. Підрозділ митного органу самостійно визначає форму та обсяг митного контролю.
З таких підстав суд критично ставиться до пояснень представника відповідача стосовно того, що рішення про повернення посилок відправнику, тобто позивачу, приймалося поштовою службою України і тому усі матеріальні претензії повинні розглядатися підприємствами поштового зв'язку, так як митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами підрозділу митного органу, тому рішення про повернення посилок позивачу могло прийматися тільки Одеською митницею.
Згідно до вимог ст. 363 Митного Кодексу України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена особа митного органу, яка виявила таке порушення, складає протокол. Протокол підписується посадовою особою, а також свідками. Протокол, а також вилучені товари, зазначені в протоколі, передаються до митного органу, в зоні якого виявлено порушення митних правил.
Таким чином, уповноважені особи Одеської митниці під час виявлення порушення митних правил з боку позивача, а саме: виявлення того, що кількість компакт-дисків в
4
посилках позивача перевищила встановлену норму, повинні були скласти протокол про порушення позивачем митних правил.
Однак протокол про порушення позивачем митних правил Одеською митницею складений не був, ні відправник (позивач), ні отримувач посилок про виявлення порушення митних правил повідомлені не були, і в порушення вимог Митного Кодексу України поштові відправлення позивача були повернуті за зворотною адресою, в зв'язку з чим позивач був вимушений нести додаткові витрати, що підтверджується доданими позивачем квитанціями.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Крім того суд вважає, що діями Одеської митниці позивачу була також нанесена моральна шкода, яка виразилась в психічному стресі позивача, в хвилюванні членів його родини, які своєчасно не отримали посилок, в часі, який позивач був вимушений додатково витрачати на повторне відправлення посилок.
З таких підстав суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, тому суд задовольняє позовні вимоги позивача і стягує на його користь з Одеської митниці заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 1984 гривні 80 коп., а також заподіяну моральну шкоду, яку суд оцінює в 500 гривень.
Керуючись, ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, ЦПК України, ст.ст. 153, 363 Митного Кодексу України, ст.ст. 1166, 1167 Цивільного Кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської митниці, за участю третьої особи Державного казначейства України, про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1984 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири) гривні 80 коп. Стягнути з Одеської митниці на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500 (п'ятсот) гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ:
О.М. Демченко