ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2017 р.                                         Справа № 914/1090/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                  Костів Т.С.

суддів                                                                                           Орищин Г.В.

ОСОБА_1

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Укрзалізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “Львівська залізниця”, м. Львів, вх.№01-05/553/17 від 07.02.2017 року

на рішення господарського суду Львівської області від 11.01.2017 року

у справі № 914/1090/16

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Укрзалізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “Львівська залізниця”, м. Львів,

до відповідача 1: Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача 2: Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача 3: Приватного підприємства “Галицький дворик”, м. Львів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ЛКП “Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району”, м.Львів,

про: визнання незаконним та скасування рішення, розпорядження, усунення перешкод в користуванні.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 – представник на підставі довіреності б/н від 25.10.2016 року;

від відповідача 1: не з’явився;

від відповідача 2: не з’явився;

від відповідача 3: не з’явився;

від третьої особи: не з’явився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови

В С Т А Н О В И В :

          рішенням господарського суду Львівської області від 11.01.2017 року у справі №914/1090/16 (суддя Запотічняк О.Д.) у позовних вимогах Приватного акціонерного товариства “Укрзалізниця”, в особі регіональної філії “Львівська залізниця”, до відповідача 1 Виконавчого комітету Львівської міської ради, м. Львів, до відповідача 2 Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, до відповідача 3, Приватного підприємства “Галицький дворик”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ЛКП “Шляхово-ремонтне підприємство Шевченківського району”, про визнання незаконним та скасування рішення, розпорядження, усунення перешкод в користуванні – відмовлено повністю.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 11.01.2017 року у справі №914/1090/16, позивач – Приватне акціонерне товариство “Укрзалізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “Львівська залізниця”, м. Львів, – подав апеляційну скаргу.

          Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги докази належності спірного майна позивачу на відповідному праві та відсутність належних доказів приналежності цього майна до комунальної власності. Також апелянт вважає, що можливість виокремити з оскаржуваних рішень та розпорядження лише тієї частини, що зачіпає права позивача, неможливо, у зв’язку із чим такі акти оскаржуються в цілому.

          На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 11.01.2017 р. у справі № 914/1090/16 та задовольнити позов.

          Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2017 року, справу №914/1090/16 розподілили головуючому судді Костів Т.С. та іншим суддям, а саме: суддям Желіку М.Б. та Орищин Г.В..

          Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 р., поновлено пропущений строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 21.02.2017 року.

          Ухвалою суду від 21.02.2017 року розгляд справи відкладався на 28.02.2017 року з підстав, викладених у ній.          

          Представнику сторони роз’яснено його права та обов’язки згідно ст.22 ГПК України.

          В судове засідання 28.02.2017 року з’явився представник апелянта, подану ним апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору.

          Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання не з’явились, причин неявки суду не повідомили.

          Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції’’, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

          Також, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов’язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

          як правильно встановив суд першої інстанції, Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002 р. № 304 “Про передачу об'єктів зовнішнього благоустрою на баланс районних адміністрацій” відділи комунального господарства районних адміністрацій були зобов'язані прийняти на баланс вулично-шляхове господарство, штучні споруди та всі об'єкти благоустрою, які розташовані в межах червоних ліній, зокрема і мережу зовнішнього освітлення.

          Як вбачається з довідки до проекту рішення виконавчого комітету Львівської міської ради “Про передачу об'єктів зовнішнього благоустрою на баланс районних адміністрацій”, дане рішення прийнято для впорядкування системи з фінансування і утримання об'єктів зовнішнього благоустрою, у зв’язку з тим, що лінійні шляхово-експлуатаційні дільниці і ЛКП “Львівсвітло”, які відповідали за утримання доріг і мереж зовнішнього освітлення - коштів на ці цілі не мали, а районні відділи комунального господарства виступали замовниками на об'єкти, які не знаходилися на їхньому балансі і відповідно не несли відповідальності за їх технічний стан. В додатку до даної довідки “Таблиця №1” було викладено перелік об’єктів зовнішнього благоустрою. Відтак, оскаржуваним рішенням виконавчого комітету передбачено передачу на баланс районних адміністрацій об'єктів зовнішнього благоустрою на всій території м. Львова. Це дороги (вулично-дорожня мережа) протяжністю всього 580, 5 км; мости (всього 2 протяжністю 195 п.м.; шляхопроводи (15 шт. протяжністю 1112,4 п.м; освітлення (світлоточки, шафи управління, опори ліній електромереж).

          Згідно п.3 Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №304, Управління інженерного господарства, ЛКП ЛШЕД районів, ЛКП “Львівсвітло” спільно з районними адміністраціями зобов’язані були провести повну інвентаризацію вказаних об’єктів, оформивши приймання передачу актами відповідно до територіального розподілу. На виконання рішення міськвиконкому від 18.09.2002р. №304, 25.09.2002р. головою Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради прийнято розпорядження від 25.09.2002р №1156 “Про прийняття об'єктів зовнішнього благоустрою на баланс районної адміністрації”, згідно з п.2 якого відділ комунального господарства районної адміністрації зобов'язано прийняти на баланс об'єкти зовнішнього благоустрою в термін до 30.09.2002р.

          Згідно акту приймання передачі об’єктів зовнішнього благоустрою та додатку до розпорядження від 25.09.2002р. №1156 на баланс відділу комунального господарства Шевченківської районної адміністрації було передано зокрема і підземні переходи на вул. ОСОБА_3 та вул. ОСОБА_4. ОСОБА_5 Міського голови Львова від 25.11.2002р. №577 затверджено акти приймання-передачі об’єктів зовнішнього благоустрою з балансів ЛКП “Львівсвітло” і ЛКП ЛШЕД районів на баланси відділів комунальних господарств районних адміністрацій.

          За результатами розгляду звернення ПП “Галицький дворик” від 21.07.2015р. Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення від 31.07.2015 № 495 “Про облаштування торговельних майданчиків з тимчасовими торговельними павільйонами у підземному переході на вул. ОСОБА_6 - вул. Татарській”, згідно якого приватному підприємству “Галицький дворик” надано дозвіл на облаштування торговельних майданчиків з тимчасовими торговельними павільйонами в підземному переході на вул. Б- Хмельницького - вул. Татарській.

          На виконання даного рішення, 01.09.2015 року між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ПП “Галицький дворик” (орендар) укладено договір на право тимчасового користування окремими елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об’єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення.           Згідно умов договору орендареві надано у тимчасову оренду конструктивні елементи благоустрою комунальної власності пл. 152,36 кв.м. підземного переходу (тротуар, газон,тощо) за адресою: м.Львів, вул. Б.Хмельницького - вул.Татарська. Договір було укладено строком на 7 років з 01.09.2015р. до 01.09.2022р.

          Суд першої інстанції надав належну оцінку доводам позивача про наявність у нього права господарського відання щодо спірного майна. Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджував, що спірний пішохідний тунель на вул. Б.Хмельницького перебуває на балансі залізниці з 1976 року, є державним майном та закріплений за залізницею на праві господарського відання. Зокрема позивач посилається на Акт приймання в експлуатацію державною приймальною комісією закінченого будівництвом пішохідного тунелю біля станції Підзамче на 1476 км по вул. Богдана Хмельницкого” від 05.11.1976 № 7/76, згідно якого “государственная приемочная комиссия, назначеная заместителем начальника Львовской железной дороги тов. ОСОБА_7 приказом от 25.10.1976 № Б 1524, составила настоящий акт о нижеследующем: службой пути Львовской ж.д. предьявлено к приемке в зксплуатацию законченное строительство пешеходного тоннеля у ст. Подзамче на 1476 км по ул. Богдана Хмельницкого на 1475 км длиной 61.00 м сечением 2,3 м.”.

          Згідно довідки №161 від 26.02.2016р., у 2008- 2009 роках за кошти залізниці проводились ремонти тунелю, в період снігопадів працівниками ВП “Підзамчівська дистанція колії” проводились роботи по очищенню сходів від снігу та льоду, амортизаційні витрати спірного пішохідного тунелю з 2012 року становлять 114946,68 грн. витрати по земельному податку за період з 2012 по 2015 р. становлять 2620 грн..

          Відповідно до ст.136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

          Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи не підтверджують що спірне майно перебуває у господарському віданні чи власності позивача.

          Відповідно до ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

          Зі змісту спірного рішення вбачається, що воно не мало наслідком передачу спірного пішохідного тунелю в комунальну власність, оскільки регулювало передачу об'єктів зовнішнього благоустрою на всій території м. Львова між органами місцевого самоврядування.

          За таких умов приймаючи оскаржуване рішення виконавчий комітет Львівської міської ради діяв в межах наданих йому повноважень. Оскаржуване позивачем ОСОБА_5 голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 25.09.2002року №1156 “Про прийняття об'єктів зовнішнього благоустрою на баланс районної адміністрації” було винесено виключно на виконання рішення міськвиконкому від 18.09.2002року №304.

          Згідно з п.2 даного розпорядження, відділ комунального господарства районної адміністрації зобов'язано прийняти на баланс об'єкти зовнішнього благоустрою в термін до 30.09.2002року.

          Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002 року №304 є правомірним, відсутні підстави для скасування ОСОБА_5 голови Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 25.09.2002року №1156.

          Також, відповідно до “Таблиці №1”, яка є додатком до довідки до проекту рішення виконавчого комітету Львівської міської ради “Про передачу об'єктів зовнішнього благоустрою на баланс районних адміністрацій”, оскаржуваним рішенням виконавчого комітету було передбачено передачу на баланс районних адміністрацій об'єктів зовнішнього благоустрою на всій території м. Львова. Це дороги (вулично-дорожня мережа) протяжністю всього 580, 5 км; мости (всього 2 протяжністю 195 п.м.; шляхопроводи (15 шт. протяжністю 1112,4 п.м; освітлення (світлоточки, шафи управління, опори ліній електромереж). Згідно додатку до розпорядження від 25.09.2002року №1156 на баланс відділу комунального господарства Шевченківської районної адміністрації було передано 328 об’єктів зовнішнього благоустрою а також мости, шляхопроводи, підземні переходи, урни для сміття. Зокрема і підземні переходи на вул. ОСОБА_3 та вул. ОСОБА_4.

          Скаржником не обґрунтовано, яким чином оскаржувані рішення та розпорядження порушили його право у зв’язку з передачею інших об’єктів, при тому, що позивач просить суд скасувати рішення та розпорядження в повному обсязі. Колегія суддів не погоджується із покликанням скаржника на неможливість розмежування змісту зазначених актів у частині, що зачіпає стверджувані права позивача.

           31.07.2015 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийнято рішення 15 № 495 “Про облаштування торговельних майданчиків з тимчасовими торговельними павільйонами у підземному переході на вул. ОСОБА_6 - вул. Татарській”, згідно якого приватному підприємству “Галицький дворик” надано дозвіл на облаштування торговельних майданчиків з тимчасовими торговельними павільйонами в підземному переході на вул. Б- Хмельницького - вул. Татарській.

          На виконання даного рішення, 01.09.2015 року між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ПП “Галицький дворик” (орендар) укладено договір на право тимчасового користування окремими елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об’єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення.           Згідно умов договору орендареві надано у тимчасову оренду конструктивні елементи благоустрою комунальної власності пл. 152,36 кв.м. підземного переходу (тротуар, газон,тощо) за адресою: м.Львів, вул. Б.Хмельницького - вул.Татарська.

          Договір укладено строком на 7 років з 01.09.2015року до 01.09.2022року. Таким чином, відповідачем №3 ПП “Галицький дворик” розміщено павільйони в підземному переході на вул. ОСОБА_6 - вул. Татарській” на правових підставах, а саме на підставі Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 31.07.2015року № 495 та укладеного на підставі цього рішення договору, які є чинними та не оскаржуються позивачем.

          Позивач оскаржує рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002року № 304 “Про передачу об'єктів зовнішнього благоустрою на баланс районних адмністрацій” та розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 25.09.2002року №1156 “Про прийняття об'єктів зовнішнього благоустрою на баланс районної адміністрації”, однак з цих актів не вбачається що порушено право позивача і лише із акту який був додатком до розпорядження вбачається що передавався підземний перехід. Таким чином, позивачем неправильно обрано спосіб захисту.           

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.          

          У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

          Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 11.01.2017 р. у справі № 914/1090/16 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

          Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, –

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Укрзалізниця”, м. Київ в особі регіональної філії “Львівська залізниця”, м. Львів, вх.№01-05/553/17 від 07.02.2017 року - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 11.01.2017 р. у справі № 914/1090/16 без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 03.03.2017 року.

Головуючий-суддя                                                                                             Костів Т.С.

Суддя            Орищин Г.В.

Суддя            Желік М.Б.