АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА  03110, м.Київ, вул. Солом’янська, 2-А

Справа № 22-ц/2690/ 3386 /2012                                                                 Головуючий у 1-ій інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Поливач Л.Д. РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2012 року колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного су­-                             ду м. Києва в складі: головуючого: Поливач Л.Д. суддів: ГоловачоваЯ.В., ОСОБА_2 при секретарях: Боярській І.І., Охневській Т.В. за участю осіб: позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за                      позовом ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ПП «Кубец СЛ.» про                    зобов’язання усунути недоліки в товарі, стягнення неустойки та відшкодування моральної                              шкоди; за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 17 листопада 2011 року встановила: Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 17 листопада 2011 року позовні                           вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_5 задоволено. Зобов'язано ПП «Кубец СЛ.» провести заміну                                товару неналежної якості на товар належної якості, а саме: шість міжкімнатних дверей,                                 відповідно до договору від 21.08.2008 року на користь ОСОБА_3, ОСОБА_5 Стягнуто з ПП                           «Кубец СЛ.» на користь ОСОБА_3, ОСОБА_5 пеню за прострочення поставки товару згідно                       договору від 21.08.2008 року у розмірі 432,00 грн., стягнуто неустойку за прострочення                           виконання зобов'язань у сумі 18200 грн. Стягнуто з ПП «ОСОБА_6Л.» на користь ОСОБА_3,                              ОСОБА_5 -1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, судові витрати в розмірі 30                                  грн., а також стягнуто з ПП «ОСОБА_6Л.» на користь на користь держави судовий збір в розмірі                        186,32 грн. Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_4 подав                                апеляційну скаргу, в якій просить суд рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про                        відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на його незаконність та                      необґрунтованість, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення                            судом норм матеріального і процесуального права. Апелянт зазначає, що ні відповідач, а ні він                            (як представник відповідача) не були належним чином повідомлені про дату та час судового                        розгляду справи, під час якого було ухвалено оскаржуване заочне рішення. ОСОБА_4 вказав,                           що ОСОБА_6 продав позивачам шість міжкімнатних дверей, які відповідали замовленню, що підтверджується актом приймання - передачі. В акті замовники зазначили про те, що не мають                           будь - яких претензій та зауважень до якості товару. Крім того між сторонами по справі було                        підписано акт виконаних робіт, де замовник вказав, що не має будь - яких претензій, двері                           встановлено якісно та у визначений сторонами строк. Крім того, судом безпідставно задоволено                       вимогу позивачів щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, враховуючи положення п.5 ч.1                          ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів». В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_4 підтримав апеляційну                       скаргу в повному обсязі, посилаючись на доводи викладені в ній. Позивачка ОСОБА_3                           заперечувала    проти    задоволення    апеляційної    скарги,   просила   суд    її    відхилити,   рішення  суду

залишити без змін, посилаючись на те, що воно є законним та обґрунтованим. Позивач ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Неявка вказаних осіб в судове засідання не унеможливлює                       встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи,                             тому суд вважав за можливе розглянути справу у їх відсутність. Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на                    рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої                               інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і                      обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна                                   скарга підлягає частковому задоволенню. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 21.07.2008                                    року між сторонами по справі було укладено договір на поставку та встановлення шести                           міжкімнатних дверей на загальну суму 9040 ,00 грн. (а.с.6-8). Відповідно до п. 2.1. вказаного договору замовлені двері мали бути доставлені протягом                              15 днів з моменту укладення договору . Як вбачається з матеріалів справи, двері позивачам були доставлені з порушенням                        встановленого строку: 14.08.2008 року, замість 04.08.2008 року, а тому колегія суддів                              погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність, передбачених законом підстав,                                для стягнення пені за порушення стоків виконання зобов’язання відповідно до ч.5 ст.10 Закону                         України «Про захист прав споживачів». Умови    договору    вважаються    виконаними    в    момент    підписання   акту    прийому  передачі (а.2.4) Як вбачається з матеріалів справи, акт прийому передачі не складався та не був                             підписаним, а тому посилання апелянта на цю обставину не відповідає зібраним по справі                              доказам. Відсутній в матеріалах справи і акт виконаних робіт на який також посилається                                 апелянт в апеляційній скарзі. Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що двері          відповідачем було виготовлено і встановлено в квартирі позивачів неякісно та з порушенням                                 строку, визначеного договором. Ця обставина підтверджується результатами перевірки даного                         питання Головним управлінням з питань захисту прав споживачів. Так, Управління дійшло                           висновку, що відповідачем порушено п.8.2 ГОСТ 475 -78 «Двері дерев’яні. ЗТУ», а також                              порушено п.п. 7,8 «Правил побутового обслуговування населення», затверджених постановою                                       КМУ від 16.05.1994 року № 313 (із змінами). Так, на «глухих» дверях відсутній візерунок,                               скло в дверях вставлене «кора дуба», а замовлено було матове скло; замовлено було замки                               кольору сталі, а вставлено було замки жовтого кольору; двері не замикаються на два обороти,                                  ключі не виймаються з замочних скважин; встановлені двері неякісно, налічнік прибитий                             цвяхами, яки явно видні, двері знизу обрізані та не обшиті, маються щілини. Позивачами було                        сплачено 5 702 грн., а всього ними було сплачено 10 602 грн., що перевищує суму визначену                                             договором. У відповідності до вимог ст. 626 ЦК України договір - це домовленість двох або більше                      сторін, спрямована на встановлення, заміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Згідно вимогами ст.629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Стаття 631 ЦК України передбачає, що договір набирає чинності з моменту його                               укладення, та строком його дії є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і                             виконати свої обов’язки відповідно до договору. Згідно ст.6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник,                              виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати                        інформацію про продукцію. В ході розгляду справи судом встановлено, що під час укладення договору, відповідачем                          було представлено зразки дверей та повідомлено, що двері виготовляються за індивідуальним замовленням. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення                          протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника                           товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності                                висновком експертизи, споживач в порядку та у строки, встановлені законодавством, і на                              підставі обов'язкових для сторін правил договору, має право за своїм вибором вимагати від                              продавця   або   виробника    заміну    товару    на    такий   же   товар або на аналогічний, з числа наявних у

продавця (виробника) товарів. Продавець, виробник, зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і                       задовольнити його вимоги. За наявності недоліків товару, вимога споживача про його заміну підлягає негайному                       задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом 14 днів або за                           домовленістю сторін. Судом встановлено, що позивачі неодноразово зверталися до відповідача з письмовими                            та усними заявами з приводу заміни товару (а.с.11-12), так і зі скаргами до Головного                               управління з питань захисту прав споживачів, яким відповідачу було надано припис щодо                            усунення порушень (а.с. 13-16). Однак, відповідачем зазначені вимоги були проігноровані. Згідно п.9 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» за кожен день затримки                          виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та                                       за кожен день затримки усунень недоліків понад установлений строк (14 днів)                                  споживачу виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару, а                               тому неустойка з відповідача була стягнута у відповідності до вимог закону. Проте, позивачами не доведено належними доказами, відповідно до вимог п.5 ч. 1 ст.4                              Закону України «Про захист прав споживачів», факту спричинення відповідачем моральної                                шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією (товар, робота чи                                  послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), а їх твердження                                про те, що вони відчули негативні емоції, моральні переживання та дискомфорт, внаслідок                         неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, а також вимушені втрачати особистий                                  та робочий час для вирішення питань, пов’язаних із захистом своїх прав, що порушило їх                                 звичний спосіб життя, не є підставою для відшкодування моральної шкоди, що стягується на                           підставі закону «Про захист прав споживачів». Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті                                    обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків,                        встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які                            беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення                        рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.                       Позивачі не довели суду того, що даними дверима та виконаними роботами було заподіяно                               шкоду їхньому здоров’ю, або існувала загроза заподіяння шкоди їхньому здоров’ю чи життю. Колегія суддів приходить висновку, що в даній частині оскаржуване рішення суду                             підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачам у задоволенні                                     позовної вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст.303, п. 1,2 ч.1 ст.307, ч.1 ст.309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України,                                     колегія суддів,- в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_4 задовольнити частково. Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 17 листопада 2011 року в частині                        стягнення з ПП «ОСОБА_6Л.» на користь ОСОБА_3, ОСОБА_5 моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту. ОСОБА_3, ОСОБА_5 відмовити в позові про                                стягнення з ПП «ОСОБА_6Л.» моральної шкоди. В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 17 листопада 2011                              року залишити без змін. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене                                в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінал-                       льних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього                           суду касаційної скарги. Головуючий: Судді: