№2-9148\2005, № 2- 69\2006, № 2-11\2007

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

30 січня 2007 року                                                                  м. Краматорськ.  

Краматорський міський суд Донецької області в складі: головуючого - судді Клімова В.В., при секретарі - Гарагулі О.М., за участю адвоката ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до ОСОБА_4, та по зустрічному позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою і стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

У судовому засіданні підтримала позов та суду пояснила, що:"в соответствии со свидетельством о праве собственности на наследуемое имущество она является владельцем 1\2 части жилого дома с бытовыми постройками, расположенного по ул. Рыбинской в г. Краматорске, а также земельного участка, на котором расположен дом. Участок ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 является смежным с ее участком. Несколько лет назад ОСОБА_4, сломав ограждение между их участками, установил металлический гараж, левая стена которого оказалась на территории ее участка. Игнорируя ее требования переместить гараж, ОСОБА_4 стал возводить позади гаража хозяйственную постройку - сарай , который боковой стеной был расположен прямо на условной линии, разделяющей участки. Позади сарая ОСОБА_4 построил летнюю кухню. Просит обязать ответчика снести воздвигнутые на участке 88 по ул. Рыбинской строения- гараж и сарай, которые препятствуют осуществлению ее права собственности".

ОСОБА_4 позов не визнав і суду пояснив, що:" никаких ограждений он не ломал.Гараж перешел в его собственность от его отца, который установил его в 1972 году. В 1992 году он построил за гаражом шлакоблочную пристройку - сарай, наружная стена которого находится на его территории на расстоянии 640 мм от межи. Эта межа существовала с момента выдачи в аренду приусадебных участков населению - с 1934 года. Установка гаража и постройка сарая были выполнены с разрешения владельца участка ОСОБА_5 просит в удовлетворении иска отказать".

ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користування земельною ділянкою.

У судовому засіданні підтримав свої вимога та суду пояснив, що:"он является владельцем домостроения со всеми хозяйственными постройками дома, также земельного участка расположенного по АДРЕСА_1. Смежным с его участком является участок №90, владельцем 1\2 части этого участка является ОСОБА_3, которая без его разрешения построила гараж на расстоянии 61 см от разделительной межи, а также курятник - на расстоянии 8 см. от разделительной межи, сарай из шлакоблока - на расстоянии 28 см от разделительной межи, душ - на расстоянии 70 см. от разделительной межи, кроме того соорудила мусоросборник на расстоянии 20 см от разделительной межи, что грубо нарушает санитарные нормы, вся дождевая вода стекает на его его земельный участок, что приводит к порче его построек. Просит обязать ОСОБА_3 снести незаконно воздвигнутые на земельном участке АДРЕСА_2 строения- гараж, сарай, курятник, мусоросборник и душ, которые препятствуют осуществлению его права собственности".

ОСОБА_3 зустрічний позов не визнала й суду пояснила, що" все - указанные ОСОБА_4 постройки на ее земельном участке узаконены и построены без нарушений. Просит в удовлетворении встречного иска отказать".

Представник ОСОБА_3 ОСОБА_1 позов ОСОБА_3 підтримав і просив його задовольнити, напроти зустрічний позов не визнав й просив у його задоволенні відмовити.

Представник ОСОБА_4 ОСОБА_2 підтримав зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 просив відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши доказу, суд уважає, що в задоволенні позовних вимог варто відмовити з наступних підстав.

Згідно копії свідоцтва на право спадщини від 15.12.1999 року - ОСОБА_3 є спадкоємцем однієї другої частки жилого будинку з господарчими та побутовими спорудами, розташованого в АДРЕСА_1, загальною площею 29,40 кв.м, сараю, гаражу, душа, вбиральні, замощення,  1\2огорожи, яка належала спадкодавцю за свідоцтвом на право власності, а також

земельної   ділянки    розміром    0,0568    гектарів, розташованої    у    АДРЕСА_2.

На підставі рішення виконкому Краматорської міської ради від 29.08.2000 року ОСОБА_3 був виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, по АДРЕСА_2 і їй передана  у приватну власність земельна ділянка площею 0,0568 гектарів.

На підставі рішення виконкому Краматорської міської ради від 12.07.2001 року ОСОБА_4 був виданий державний акт на    право приватної власності на земельну ділянку, по АДРЕСА_1   і йому передана    у   приватну власність земельна ділянка площею 0,0544 гектара, з розмірами : з вулиці ширина ділянки 12,00м., у городі 12,00м., довжина 45,30 м. Державні акти сторонами в справі оскаржені не були.

Як вбачається з висновків експертизи: "строение гаража на участке АДРЕСА_1 находится на расстоянии 9см от границы с земельным участком №90; строение сарая из шлакоблока является самовольным ,неузаконенным объектом строительства и находится на расстоянии 54 см от границы с земельным участком № 90; строение деревянного сарая является самовольным неузаконенным объектом строительства и находится на расстоянии 69 см от границы с земельным участком №90; строение гаража по АДРЕСА_2 находится на расстоянии 68 см от границы с земельным участком № 88, что является нарушением п.2.20 ДБН 79-92"Жилые дома для индивидуальных застройщиков Украины".

Строения и сооружения, расположенные на участке № 90 построены и узаконены в установленном порядке. Граница смежества участков №№ 88 и 90 не определена на момент проведения экспертизы и не зафиксирована на местности заборным ограждением".

У відповідності зі ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку й право постійного користування земельною ділянкою засвідчує державними актами.

Ст. 106 ЗК України передбачає, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадку, коли вони зниклим, перемістились або стали невиразними.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно зі ст.107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Ст.108 ЗК України, передбачає, власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його угоди.

Суд вважає, що вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відповідності з будівельними нормами, є необгрунтованими, тому що в судовому засіданні встановлено, що гараж на земельної ділянки ОСОБА_3 побудовано також з порушенням вимог п.2.20. ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України»,   від межі на відстані 68 см.

Як вбачається технічної документації гараж на земельної ділянки ОСОБА_3 побудовано у 1980 році, душ, сарай - побудовано у 1986 році.

Гараж на земельної ділянки ОСОБА_4 побудовано у 1972 році, сарай -у 1986 році. Тобто на той час, ні ОСОБА_3 ні ОСОБА_4 не були власниками цих споруд, та не займалися їх побудовою, а отримали їх в спадщину після смерті своїх батьків.

Крім того, при приватизації земельних ділянок в 2000 та 2001 роках ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були згодні з тим, що гаражі, господарчі та побутові споруди, які побудовані на обох земельних ділянках - побудовано з порушеннями вищевказаного пункту ДБН, і в їх не було претензій один до одного, тобто між сторонами була домовленість спільно користуватися межовими спорудами.

Згідно зі ст.158 ЗК України , виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства.

При таких обставинах в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та в зустрічному позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 106, 107, 108, 125,126,158 ЗК України, ст. 10,60, 212-214 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ: В задоволенні позовних   вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, та по зустрічному позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення

Перешкод в користуванні земельною  ділянкою  і стягненням моральної  шкоди   відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через суд м. Краматорська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів від дня його проголошення; апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження.