АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Справа № 641/8601/14-ц Головуючий суддя І інстанції Боговський Д. Є.

Провадження № 22-ц/790/199/17 Суддя доповідач Шаповал Н.М.

Категорія: Спори про спадкове право

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого – Шаповал Н.М.

суддів – Кіпенка І.С., Кружиліної О.А.

за участю секретаря – Брулевича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 – представника ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа – Сьома Харківська державна нотаріальна контора, про зміну черговості спадкування, встановлення факту належності частини житлового будинку в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, після уточнення якого просила змінити черговість спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 18 лютого 2014 року, визнавши за нею право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4; встановити факт належності ОСОБА_4 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами по вул. Віктора Гюго, 20 в м. Харкові в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_5, померлої 12.05.2009 року.

В обгрунтування позову ОСОБА_2 посилалась на те, що вона є двоюрідною тіткою ОСОБА_4, обидві їх родини з 50-х років мешкали поруч по вул. Віктора Гюго в домоволодіннях № 20 та № 22, допомагали одна одній у вихованні дітей та по господарству.  В січні 1990 року помер батько ОСОБА_4, після його смерті вона та її мати ОСОБА_5 оформили спадщину, а саме по 1/2  частини домоволодіння по вул. Віктора Гюго, 20 в м. Харкові. ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі, однак з 1999 року із чоловіком не мешкала, останній мешкав з іншою жінкою за іншою адресою. З того часу вони рідко спілкувались, хоча потребувала сторонньої, в тому числі і чоловічої допомоги. Відповідачу ОСОБА_3 було відомо, що його дружина є непрацездатною, перебуває у важкому фізичному стані, потребує матеріальної та іншої допомоги, але на всі її прохання та прохання родини позивача відповідав відмовою у допомозі, мотивуючи свою відмовою браком коштів, наявністю іншої родини та небажанням піклуватися про стан здоров’я ОСОБА_4І, бо її стан здоров’я був обумовлений зловживанням спиртними напоями. Однак ОСОБА_4 хворіла на тяжку хворобу, лікування якої потребувало належних умов, посиленого харчування та постійного прийняття ліків, проживала разом із своєю старенькою матір’ю, яка в силу свого віку та хвороби теж потребувала стороннього догляду та допомоги. ОСОБА_2 та її сім’я, зважаючи на усталені сімейні відносини, не змогла залишити свою тітку та бабусю без допомоги та надавала їм усю необхідну допомогу, опікувалась ними, матеріально забезпечувала, купувала ліки та продукти, утримувала будинок. В травні 2009 року померла ОСОБА_5, після її смерті залишилась спадщина у вигляді частини домоволодіння, яку фактично прийняла її донька ОСОБА_4, однак свої права на спадщину у встановленому законом порядку не оформила. В лютому 2014 року ОСОБА_4 померла, перед своєю смертю вона знаходилась у безпорадному стані та дуже потребувала сторонньої допомоги, яку надавала їй лише ОСОБА_2 та її родина. Після смерті тітки ОСОБА_4 позивач ОСОБА_2 разом із своєю сім’єю залишилась проживати у ІНФОРМАЦІЯ_1, в цьому будинку залишились речі її померлих родичів. Із заявами про прийняття спадщину до органів нотаріату звернувся чоловік ОСОБА_4 – ОСОБА_3, відповідач у справі, який є спадкоємцем першої черги, та позивач у справі ОСОБА_2, яка є спадкоємцем п’ятої черги.  Позивач ОСОБА_2 вважає, що є достатні підстави для зміни черговості  спадкування, а тому звернулась із відповідним позовом до суду.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 – представника ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у зміні черговості спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 22.02.2014 року та визнанні за ОСОБА_2 права на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги за законом та ухваленні нового, яким задовольнити її позов, змінити черговість спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 22.02.2014 року, визначивши за ОСОБА_2 право на спадкування разом зі спадкоємцями першої черги за законом, в іншій частині рішення залишити без змін. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначає, що ОСОБА_2 доглядала за ОСОБА_6 та на підтвердження позовних вимог надала суду для огляду оригінали документів, які вказують на тяжку хворобу - туберкульоз легенів, від якої померла ОСОБА_6, крім того, всі обставини, якими обґрунтовується позов були підтверджені свідками, допитаними стороною відповідача.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з підстав, передбачених ст. 308 ЦПК України.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 не довела факту, що ОСОБА_4 через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво була у безпорадному стані, а ОСОБА_2 протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала їй іншу допомогу.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду за таких підстав:

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є двоюрідною племінницею ОСОБА_4, оскільки її рідна бабуся ОСОБА_7 є рідною сестрою ОСОБА_5, що підтверджується відповідними свідоцтвами.

18 лютого 2014 року ОСОБА_4 померла.

Після її смерті 25.07.2014 року до Сьомої ХДНК із заявою про прийняття спадщини  звернувся її чоловік ОСОБА_3, 25.07.2014 року заведена спадкова справа № 457/2014 до майна померлої 18.02.2014 року ОСОБА_4. 

29.07.2014 року ОСОБА_2 нотаріально оформлено заяву про прийняття спадщини, яка надійшла до Сьомої ХДНК 06.08.2014, яка є спадкоємцем п’ятої черги відповідно до положень ст. 1265 ЦК України.

Згідно повідомлення Сьомої ХДНК від 05.10.2015 року, заяв від інших спадкоємців ОСОБА_4 до нотаріальної контори не надходило.

Згідно ч. 2 ст. 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Отже, однією з підстав для застосування ч. 2 ст. 1259 ЦК України, є перебування спадкоємця у безпорадному стані.

При цьому, безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування (п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

В матеріалах справи наявна відповідь КЗОЗ «Центр екстреної  медичної допомоги та медицини катастроф» від 28.10.2015 року, з якого вбачається, що 18.02.2014 року було здійснено виклик екстреної медичної допомоги до ОСОБА_4 за адресою: м. Харків, вул. Віктора Гюго, 20, приводом до якого слугувало: «без свідомості». Інших викликів екстреної медичної допомоги у період з 01.01.2012 року по 18.02.2014 року не надходило. Відомості за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року відсутні у зв’язку зі сплином строків їх зберігання.

Інших медичних документів чи письмових доказів про те, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу через тяжку хворобу чи каліцтво була у безпорадному стані, а також про те, що вона потребував опіки, матеріального забезпечення чи іншої допомоги не надано.

Тому, посилання ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_4 тяжко хворіла, перебувала у безпорадному стані, а вона тривалий час піклувалась про неї, купувала ліки та прибирала приміщення не підтверджено як матеріалами справи, так і показаннями свідків.

Суд повно та всебічно з’ясував обставини по справі, наданим доказам дав належну оцінку і ухвалив законне рішення .

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

   Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – представника ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: Н.М. Шаповал

Судді колегії: ОСОБА_8

ОСОБА_9