Справа № 2-а-1416/09
ПОСТАНОВА
Іменем України
«10» серпня 2009 року м. Краснодон
Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі головуючого судді – Баличевої М.Б., при секретарі- Олєйнікової Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодон Луганської області про поновлення строку, визнання незаконними дій УПФУ в м.Краснодон Луганської області, зобов’язання прийняти рішення про підвищення та виплату пенсії з подальшим перерахунком,-
ВСТАНОВИВ:
У травні 2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодон Луганської області про поновлення строку, визнання незаконними дій УПФУ в м.Краснодон Луганської області, зобов’язання прийняти рішення про підвищення та виплату пенсії з подальшим перерахунком.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважала неможливе їх застосування з 01.01.2008 року. В зв”язку з тим, що рішеннями Конституційного суду України від 09.07.07 р. за № 6-рп2007 та № 10-рп2008 від 22.05.2008 р. положення, що зупинили дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнанні такими, що не відповідають Конституції України та втратили свою дію з моменту їх прийняття. Таким чином, позивач вважає, що відповідач повинен їй виплатити недонараховану пенсію. Просить розглянути справу за її відсутністю, поновити строк звернення до суду.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заперечення проти позову, у яких відповідач посилається на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову та розглянути справу за її відсутність, застосувати положення ст.. 99,100 КАСУ.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням без №.
Відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який на виконання наданих йому повноважень призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі виплату пенсій, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України ( п.1, п.15 Положення про Пенсійний фонд України).
Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15 березня 2007 р.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн. Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн.06 коп., 415 грн.11 коп.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня -410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710 грн. 90 коп. (91 грн. 26 коп. (410 грн. 06 коп. х 30 % : 31 день) х 23 дня (період з 9 липня 2007 року по 31 липня 2007 року) + 246 грн. 04 коп. (410 грн. 06 коп. х 2 місяці х 30 %) + 373 грн. 60 коп. (415 грн. 11 коп. х 3 місяці х 30).
Також позивач вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008р.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання ; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодон Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню з 22 травня 2008 року.
Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії з моменту винесення Конституційним судом України рішень № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року.
Відповідач зобовязаний був перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни з 22 травня 2008 року з урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу , встановленого статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року: з 1 квітня - 481 гривень, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня – 498 гривень.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В позові ОСОБА_1 посилається на положення ст. 99, 100 КАСУ, та просить поновити пропущений строк, оскільки дізналася про своє порушене право після освітлення цього питання у засобах масової інформації, після чого відразу звернулася до УПФУ в м.Краснодон для роз”яснення щодо перерахування призначеної їй пенсії. Суд, беручи до уваги похилий вік позивача, стан її здоров”я, внаслідок чого вона не могла слідкувати за змінами у законодавстві, та знати про визнання неконституційними положень, що призупинили дію ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, тож вважає за необхідне на підставі ст. 102 КАСУ поновити їй строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права.
При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.
Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком надалі протягом року, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства с захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.
Сторонам роз’яснені вимоги статей 69-75 КАСУ та наслідки їх невиконання.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99,100,102,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 пропущений нею строк для звернення з позовом до суду.
Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду в м. Краснодон Луганської області з невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1. в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краснодон Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та 22 травня до 31 грудня 2008 року з урахуванням здійснених виплат.
В інший частині позовних вимог ОСОБА_1. відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп.
Копію постанови направити сторонам.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подасться у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя М.Б.Баличева