КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13768/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

28 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Кузьмишиної О.М.,

секретаря Грабовської Т.О.,

за участю:

представника позивача: Федоренка І.Є.,

представника відповідача: Гери Г.Г.,

представників третьої особи: Скрипченка О.М., Яреми І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративним позовом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Парі» про визнання недійсним рішення і наказу в частині та спеціального дозволу, за апеляційною скаргою Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2016 року, -

У с т а н о в и в :

29 серпня 2016 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура Генеральної прокуратури України звернулась у суд з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України про визнання недійсним рішення і наказу в частині та спеціального дозволу, у якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просила: визнати недійсним протокольне рішення Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування від 30 грудня 2010 року №10-11 в частині погодження надання ТОВ «Парі» дозволу на користування надрами з метою видобування газу природного на Нікловицькому родовищі; визнати недійсним наказ Мінприроди України від 10 січня 2011 року №6 в тій частині, на підставі якої оформлено і видано ТОВ «Парі» спеціальний дозвіл на користування надрами Нікловицького родовища від 13 січня 2011 року №5386; визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 13 січня 2011 року №5386, виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища України ТОВ «Парі» з метою видобування газу природного на Нікловицькому родовищі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2016 року адміністративний позов залишено без розгляду у зв'язку із пропущенням прокурором строку звернення за захистом інтересів держави.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що місцевим судом неправильно визначено момент, з якого у прокурора виникло право на звернення до суду з даним позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з таких підстав.

За ст. 60 КАС України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Одним з таких органів є прокуратура, на яку п. 3 ст. 131-1 Конституції України покладено представництво інтересів держави у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про прокуратуру», Спеціалізована антикорупційна прокуратура становить єдину систему прокуратури України.

Прокуратура, здійснюючи свої повноваження в адміністративному судочинстві, має дотримуватись вимог процесуального закону, в тому числі процесуальних строків.

Виходячи із принципу рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, закріпленого у ст. 10 КАС України, прокурор, який звернувся з позовом в інтересах держави, не має привілейованого статусу порівняно з іншими учасниками процесу. Дія правового інституту позовної давності та положення щодо наслідків її спливу, установлені законом, мають поширюватись на всіх учасників судового процесу, у тому числі на прокурора.

З матеріалів справи убачається, що вимоги про визнання недійними оскаржуваних рішень Спеціалізована антикорупційна прокуратура обґрунтовує порушенням встановленого порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами при розгляді документів, поданих TOB «Парі», а саме тим, що спеціальний дозвіл на користування надрами видано 13 січня 2011 року за відсутності погодження Львівської обласної ради, яке було отримано лише 18 жовтня 2011 року.

Вказане порушення (з урахуванням додаткових пояснень апелянта) антикорупційною прокуратурою виявлено в ході здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 42015000000001142 від 16 червня 2015 року за фактом вчинення неправомірних дій службовими особами Міністерства екології та природних ресурсів України при видачі у 2010-2012 роках спеціальних дозволів на користування надрами, а саме, 18 квітня 2016 року - після отримання копії наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.08.2010 року №326, вивчення якого дозволило зробити висновок про можливість передачі отриманої інформації для її використання уповноваженим органом в судовому процесі без шкоди для судового розслідування. А відтак, на думку прокурора, строк звернення до суду із зазначеним позовом ним не пропущено.

Проте, колегія суддів вважає такі твердження апелянта помилковими, з огляду на таке.

Так, відповідно до вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Із аналізу зазначених правових норм КАС України слідує, що початком обчислення шестимісячного строку звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень є шестимісячний строк, обчислення якого починається з дня виникнення підстав, що дають право на таке звернення. Підставою для такого звернення є факт порушення, вчинений у певний час, а не факт, коли про це стало відомо прокурору.

При цьому, апеляційний суд ураховує аналогічну правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду України від 03 листопада 2015 року у справі № 810/2041/14.

Як зазначалося вище, предметом позову є протокольне рішення Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування від 30 грудня 2010 року №10-11 в частині погодження надання ТОВ «Парі» дозволу на користування надрами з метою видобування газу природного на Нікловицькому родовищі; наказ Мінприроди України від 10 січня 2011 року №6 в тій частині, на підставі якої оформлено і видано ТОВ «Парі» спеціальний дозвіл на користування надрами Нікловицького родовища від 13 січня 2011 року №5386; спеціальний дозвіл на користування надрами від 13 січня 2011 року №5386, виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища України ТОВ «Парі» з метою видобування газу природного на Нікловицькому родовищі.

Отже, шестимісячної строк на оскарження зазначених рішень повинен вираховуватися з дати їх винесення.

Разом з тим, Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася з даним позовом лише у серпні 2016 року. Відтак, останньою пропущено строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною 2 ст. 99 КАС України.

При цьому, колегія суддів наголошує, що виходячи із завдання, покладеного на прокуратуру ст. 1 Закону України «Про прокуратуру», здійснення нею захисту інтересів держави не обумовлене процесуальним керівництвом у кримінальному провадженні, а є постійним.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.

Так, у справі «Gregorio de Andrade v. Portugal» (№41537/02, 14.11.2006) Європейський Суд з прав людини відзначив, що держава несе відповідальність за дії або бездіяльність працівників прокуратури при виконанні ними службових обов'язків (п.38). А у справі «Бацаніна проти Росії» (№3932/02, 26.05.2009) вказав, що порушення справи за ініціативою прокурора не завжди ставить протилежну сторону у «завідомо невигідне становище». Залишається встановити, чи було дотримано у такій справі принцип «справедливої рівноваги» між сторонами, враховуючи участь прокурора у процесі (п.25).

Європейський суд з прав людини наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20.09.2011 № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22.10.1996 №№ 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Таким чином, під час апеляційного розгляду справи, колегією суддів установлено, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, залишивши адміністративний позов без розгляду.

Доводи апелянта, викладені у скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін на підставі ст. ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

У х в а л и в:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко

суддя О.Є. Пилипенко

суддяО.М. Кузьмишина

(Повний текст ухвали складений 03 березня 2017 року).

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Кузьмишина О.М.