ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2017Справа №910/21253/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Іскра" м. Львова

до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" м. Києва

третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Інна Леонтіївна

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача: Ковальчук О.Д.,

від відповідача: Борецький Б.О.,

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

у листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство "Іскра" звернулося в суд з указаним позовом, який доповнив заявою від 17 січня 2017 р.

Позивач зазначав, що між ним і відповідачем укладено кредитний договір № 104-СВ від 7 вересня 2011 р., додаткову угоду № 7 від 19 червня 2015 р. до цього договору, відповідно до умов яких відповідач зобов'язався надати йому кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування у розмірі 2887000 євро з можливістю отримувати в євро та доларах США строком до 31 грудня 2017 р., а він - повернути кредит та сплатити за його користування проценти визначені умовами договору.

На виконання умов договору та угоди відповідач надав йому кредит у розмірі 2887000 доларів США.

12 жовтня 2016 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною (далі - третя особа) було вчинено виконавчий напис № 943 про стягнення з нього на користь відповідача боргу за кредитним договором в розмірі 2731969,89 доларів США, що еквівалентно 70626101,52 грн. за офіційним курсом Національного банку України гривні до долара США станом на 12 жовтня 2016 р. та витрат на вчинення цього виконавчого напису в розмірі 71000 грн. Строк за який проводилось стягнення встановлений з 10 листопада 2011 - 24 вересня 2016 років.

Посилаючись на те, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог ст. 88 Закону України "Про нотаріат", гл. 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки заборгованість за вищевказаним правочином є спірною, з дня виникнення права вимоги минуло більше одного року, а також на те, що напис вчинений з порушенням вимог ст. 18 ЦК України не на підставі закону, а постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", позивач просив задовольнити позов, визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на законність вчиненого нотаріусом виконавчого напису.

Третя особа у письмових поясненнях на позовну заяву проти позову заперечувала, її представник у судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності третьої особи відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 7 вересня 2011 р. між позивачем (позичальником) та відповідачем як правонаступником Публічного акціонерного товариства "УніКредит Банк" (кредитор) укладено кредитний договір № 104-СВ, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надати позивачу кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування у розмірі 3500000 євро з можливістю отримувати в євро та доларах США строком до 31 березня 2015 р., а він - повернути кредит та сплатити за його користування проценти визначені умовами договору.

Додатковими угодами до договору сторони змінювали його умови в частині суми кредиту, умов погашення та терміну повернення кредиту.

Додатковою угодою № 7 від 19 червня 2015 р. сторони встановили загальну суму кредиту 2887000 грн. євро з можливістю отримувати в євро та доларах США строком до 31 грудня 2017 р.

Відповідно до умов п. 3.2 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 7 банк надає кредит позичальнику однією або кількома сумами (частками) в межах загальної суми кредиту.

Сплату заборгованості за кредитом передбачено здійснювати відповідно до графіка погашення кредитної заборгованості (п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди № 7).

За умовами п.п. 5.1, 5.4 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 7 позичальник сплачує банку відсотки за отримані та непогашені частки, якщо інше не передбачено договором. Відсотки сплачуються за відсотковою ставкою, визначеною в п. 5.2 цього договору. Нараховані відсотки за кожен відсотковий період (згідно із п. 5.3 договору відсотковий період встановлюється тривалістю 1 місяць), крім останнього, сплачуються позичальником протягом 6 календарних днів, починаючи з відповідної дати сплати відсотків (згідно із умовами кредитного договору дата сплата відсотків є 20 число кожного календарного місяця та дата фактичного погашення кредиту в повному обсязі).

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи копіями договору, додаткових угод до нього.

Поясненням сторін стверджується факт виконання відповідачем обов'язку за кредитним договором, угодою та перерахування відповідачу 2887000 доларів США.

Відповідно до умов п. 10.2 кредитного договору якщо при настанні випадку невиконання позичальником умов договору банк за своїм рішенням може вимагати дострокового погашення кредиту і в такому випадку кредит повинен бути дострокового погашений позичальником зі сплатою всіх належних до сплати відсотків та інших платежів передбачених договором.

Указані умови договору між сторонами узгоджуються з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, згідно з якими якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати достроково повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

З наявних у справі матеріалів слідує, що сума неповернутих кредитних коштів станом на 12 вересня 2016 р. становила 600969,89 доларів США, по процентах 43575,61 доларів США.

Доказів, які б спростовували факт прострочення повернення кредиту, суду не надано.

Також встановлено, що 12 жовтня 2016 р. за заявою відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною було вчинено виконавчий напис (реєстровий № 943) про стягнення з позивача на користь відповідача боргу за кредитним договором в розмірі 2731969,89 доларів США, що еквівалентно 70626101,52 грн. за офіційним курсом Національного банку України гривні до долара США станом на 12 жовтня 2016 р. та витрат на вчинення цього виконавчого напису в розмірі 71000 грн. Строк, за який проводиться стягнення встановлений з 10 листопада 2011 - 24 вересня 2016 років.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявною у справі копією виконавчого напису.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених Законом.

Згідно з вимогами ст.ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

З поданого відповідачем розрахунку, проведеного відповідно до умов спірного договору та вимог чинного законодавства, банківських виписок вбачається, що предметом стягнення за виконавчим написом фактично є суми заборгованості, з дня виникнення права вимоги не минуло більше одного року.

Сама по собі вказівка у виконавчому написі на строк стягнення, який перевищує один рік, не свідчить про недотримання нотаріусом вищевказаних вимог Закону України "Про нотаріат", тому доводи позивача з цього приводу є необґрунтованими.

Посилання позивача на невідповідність вимогам ст. 18 ЦК України вчинення нотаріусом виконавчого напису на кредитному договорі суперечать вимогам ст. 87 Закону України "Про нотаріат", якою компетенцію визначати перелік документів для стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів делеговано Кабінету Міністрів України.

Доводи про незаконність постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р. "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" є необґрунтованими, оскільки належних доказів визнання указаного нормативно-правового акту в установленому порядку протиправним і нечинним суду не надано.

За таких обставин приватний нотаріус правомірно вчинив оспорювану нотаріальну дію.

Враховуючи, що права позивача у спірних правовідносинах не порушені, у позові відповідно до вимог ст. 16 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

У зв'язку з відмовою у позові заходи до забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали господарського суду м. Києва від 6 грудня 2016 р., відповідно до ст. 68 ГПК України слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 68, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові Публічного акціонерного товариства "Іскра" м. Львова відмовити.

Заходи до забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали господарського суду м. Києва від 6 грудня 2016 р., скасувати.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар