Справа № 2-2289/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04 вересня 2009 р.                                   м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд р. Дніпродзержинська в складі:

головуючого, судді Похвалітої С.М.,

при секретарі Цинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона з 06 травня 2006 року з відповідачем зареєструвала шлюб. Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, яка проживає разом з позивачем. Позивач з відповідачем припинила шлюбні відносини, сторони разом не мешкають, проживають окремо, спільного господарства не ведуть та не підтримують шлюбно-сімейних відносин.

В судове засідання позивач не з’явилася, але до судового засідання надала письмову заяву, у якій зазначила, що підтримує свої позовні вимоги у повному обсязі, просить розглянути справу у її відсутності та наполягає на задоволені своїх позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву, у якій зазначив, що проти позову не заперечує, просить суд розірвати шлюб з позивачем.

    Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Сторони по справі з 06 травня 2006 року знаходились у шлюбних відносинах, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, видане Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської  області, актовий запис №  256(а.с.7).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження, видане Дніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 884 (а.с.8).

    Сторони припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть.

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушення до їх збереження – є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотні значення.

На підставі викладеного, враховуючи, що подальше збереження родини з урахуванням їх взаємних відносин неможливо і суперечить інтересам сторін, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати, пов’язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах РАГС, суд вважає за необхідне покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 3-5, 10, 15, 60, 110, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України і ст. ст. 24, 56, 104, 105,110,112 СК України, суд, -

                          в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити .

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 06 травня 2006 року Дніпровським відділом реєстрації актів громадського стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 256 – розірвати.

   При реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів громадського стану, стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 17 гривень, ОСОБА_1 від сплати витрат, пов’язаних з реєстрацією розірвання шлюбу, звільнити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

 Суддя                                 С.М.Похваліта