Справа № 2 «а»- 1417\09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2009 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого-судді Борисової Н.А.,
при секретарі Величко Л.П.
позивачки ОСОБА_1
представника
позивачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення ДАІ для обслуговування адміністративних територій м.Нікополя та Нікопольського району при ГУМВС України в Дніпропетровській області, в особі інспектора Дяді Петра Юрійовича про визнання незаконними його дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відділення ДАІ для обслуговування адміністративних територій м.Нікополя та Нікопольського району при ГУМВС України в Дніпропетровській області, в особі інспектора Дяді Петра Юрійовича про визнання незаконними його дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В обгрунтування своїх позовних вимог вона послалася на те, що право керування автомобілем Сіат Толедо, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого вона є, належить її батькам ОСОБА_2.і ОСОБА_3. Саме ОСОБА_2 керувала вказаним автомобілем 21 лютого 2009 року, тому позивачка вважає незаокнним притягнення до адміністративної відповідальності саме її. Крім того, з викладеного в позові вбачається, що прилад «Візір», яким ніби-то було зафіксоване правопорушення не працював в автоматичному режимі, тому її мали зупинити та повідомити про перевищення швидкості. За таких умов позивачка просить визнати незаконню та скасувати постанову серії АЕ 053608 від 21.02.2009 року про накладення на неї адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП, в розмірі 300 гривень, провадження по справі закрити, поновивши їй строк для оскарження вищезазначеноїї постанови.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та просила провадження закрити по адміністративній справі, оскільки вважає, що не вчиняла адімінстративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та взагалі особисто її безпідставно притягли до адміністративної відповідальності.
Представник позивача – ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги і суду посянила, що 21 лютого 2009 року саме вона керувала автомобілем Сіат Толедо, державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є позивачка. Вона рухалася в напрямку с. Олексіївка або на роботу в м. Нікополь, але швидкість руху не перевищила, оскільки уважно стежить за показниками спідометра. Крім того, співробітники ДАІ не зупинили її, тому вона не впевнена що саме вона перевищила швидкість руху. При цьому ОСОБА_2 зауважила на те, що прилад «Візір» не є засобом автоматичної фіксації, про що свідчить інструкція до цього приладу, а на фото із зображенням її автомобілю є ще один автомобіль, але але відсутні будь-які дані, які б підтверджували географічну локалізацію її автівки. До того ж, просила поновити строк на оскарження постанови від 21.02.2009 року оскільки, вона та позивачка вимушено пропустили десятиденний строк для оскарження постанови, бо невідомо хто з працівників суду запропонував їм принести особисто позов у прийомний день, тобто в нваступний понеділок. Таку причину пропуску вважають поважною та просять поновити строк для оскарження.
Відповідач у судове засідання не з»явився, про причини неявки суду не повідомив та заперечень з приводу позовних вимог не надав. Тому справа відповідно до ст.128 ч.4 КАС України слухалася на підставі наявних доказів.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, досліджених судом, стосовно ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 14-1 КУпАП винесено постанову АЕ № 053608 від 21.02.2009 року з якої вбачається, що 21.02.2009 року вона о 09 годині 20 хвилин керувала автомобілем Сіат Толедо державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Херсонській, вм.Нікополі, позначеному дорожнім знаком 5.45 та 5.46 рухалася зі швидкістю 94 кмгод, чим перевищила встановлену швидкість руху на 34 кмгод. Таким чином порушила п.12.4 ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. За що її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень.
Вказане порушення ПДР було зафіксоване згідно рапорту ІДПС Демидова Д.С. при проведенні нагляду за дорожнім рухом за допомогою радіолокаційного вимірювача швидкості «Візір» № 0711194, який має свідоцтво про державну перевірку за № 1045, що дійсне до 29.12.2009 року. На фото, що зроблене за допомогою цього приладу, чітко зображений напрямок руху автомобіля, його державний номерний знак, узбіччя дороги. Тому суд не може прийняти джо уваги доводи позивачки та її представника, що відсутня географічна локалізація їх автомобіля. Відповідно до вимог ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безбеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото і конозйомки, відеозапису притягаються власники транспортних засобів. Вимірювач швидкості «Візір» № 0711194, який має свідоцтво про державну перевірку за № 1045, за своїми технічними характеристиками має функції фото і кінозйомки, відеозапису. Тому, за таких обставин суд вважає, що адміністративне стягнення накладене правомірно. Не виникає сумніву у тому, що правопорушення мало місце. Крім того, як пояснила позивачка та її представник вони одержали постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 17.03.2009 року, що підтвердили копією поштового штепелю, а звернулися до суду лише 30.03.2009 року, тобто с пропуском десятиденногос троку оскарження. Суд не може прийняти як поважну причину пропуску строку посилання позивачки та її представника на те, що вони пропустили строк у зв»язку з порадою співробітників суду, оскільки вони отримали правову допомогу фахівця, та в самій постанові про накладення адміністративного стягнення зазначені строки її оскарження.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Нікопольський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Н.А. Борисова