2-1348/2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2009 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючої судді Лизенко І.В.,
при секретарі судового засідання Паршиковій Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання добросовісним набувачем, визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що 04.08.2008 року між відповідачами ОСОБА_2 , яка діяла від імені АТЗТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна – підвалу літер «Пд.1», загальною площею 326,80 кв.м., розташованого у АДРЕСА_1 . Він є власником складського приміщення за зазначеною адресою, а також підвалу, що зазначений у технічному паспорті складського приміщення, та знаходиться у фундаменті складського приміщення, має вихід з нього, на підставі договору купівлі-продажу майна від 25.01.2007 року. Вважає, що договір купівлі-продажу підвалу від 04.08.2008 року між відповідачами є недійсним, оскільки укладений під впливом обману зі сторони ОСОБА_2 , якій було відомо, що підвал є його власністю. Просив суд визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна – підвалу літер «Пд.1» загальною площею 326,80 кв.м., розташованого у АДРЕСА_1 , від 04.08.2008 року, недійсним .
Відповідачка ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом, у якому просила суд визнати її добросовісним набувачем асфальтобетонного замощення, загальною площею 600 кв.м., подвалу Пд.1, загальною площею 326,8 кв.м., розташованих у АДРЕСА_1 ; визнати договір купівлі-продажу від 25.01.2007 року між АТЗТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у особі ліквідатора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 недійсним, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу складського приміщення від 25.01.2007 року ОСОБА_1 нотаріально не посвідчений.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, зустрічний позов не визнав, надав суду пояснення, аналогічні викладеному у його позові, доповнивши, що перед укладенням договору купівлі-продажу складського приміщення від 25.01.2007 року йому ОСОБА_5 показував приміщення разом з підвалом, тобто йому було продано складське приміщення разом з підвалом Пд.-1. Нотаріально договір купівлі-продажу не посвідчив, бо купував приміщення для розборки, право користування земельною ділянкою йому не було потрібно, тому не мав такої необхідності. Складське приміщення зведене на фундаменті. Вважає договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 , яка діяла від імені АТЗТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та ОСОБА_3 04.08.2008 року, недійсним, так як він раніше став власником підвалу. Зустрічний позов не визнає, так як оплатив вартість складського приміщення, отримав майно за актом приймання-передачі, тобто виконав усі умови договору купівлі-продажу.
Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала, власний позов підтримала, пояснивши, що за договором купівлі-продажу від 04.08.2008 року придбала підвал Пд.-1 та замощення поряд з ним, площею 600 м2. На час придбання нею підвалу, складського приміщення вже не існувало, воно було розібране позивачем. Минулого року позивач почав розбирати її підвал, у зв’язку з чим вона звернулася до міліції, звідки отримала відповідь з порадою звернутися до суду. Вважає, що позивач не є власником підвалу Пд.-1, бо договір купівлі-продажу від 25.01.2007 року не посвідчено нотаріально. Більш того, у договорі не зазначено (окремо або як складову складського приміщення) підвал, позначений літером «Пд.-1». Не зареєструвала право власності на підвал у ЛКП «БТІ», бо з 2008 року триває спір з позивачем з приводу підвалу.
Представник відповідачки ОСОБА_6 у судовому засідання первісний позов не визнав, зустрічний позов підтримав, підтримав пояснення відповідачки.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.89), про причини нез’явлення не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило. Судом було направлено доручення до суду за місцем проживання відповідачки про її допит, яке повернуто без виконання у зв’язку з неявкою відповідачки до суду (а.с.75-80).
Третя особа ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував проти позову ОСОБА_1 , заперечував проти зустрічного позову, пояснивши, що працював головою правління АТЗТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 1994 року по 2005 рік. У 2005 році було порушено провадження у справі про банкрутство товариства, його було призначено керівником санації. З 06.08.2007 року його звільнили від обов’язків керівника санації, ввели процедуру ліквідації товариства, ліквідатором призначили ОСОБА_2 . Він був переведений на посаду голови правління товариства. Виконуючи обов’язки керуючого санацією, він продав з публічних торгів позивачу складське приміщення разом з підвалом Пд-1 25 січня 2007 року, підписав письмовий договір купівлі-продажу. Позивач повинен був посвідчити договір нотаріально, що було зазначено умовою у письмовому договорі. Складське приміщення збудовано автобазою у 1981 році фундаменті поверх підвального приміщення, є нерухомим майном. У 2007 році ліквідатор ОСОБА_2 провела інвентаризацію майна та виявила, що на балансі товариства значиться підвал Пд.-1, бо нотаріально договір оформлено не було, тому продала його з публічних торгів відповідачці.
Третя особа приватний нотаріус Лисичанського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.88), про причини нез’явлення не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
Суд, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, вважає позови такими, що не підлягають задоволенню.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до протоколу №2 проведення публічних торгів від 25.01.2007 року (а.с.16) між АТЗТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у особі керівника санації ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 25 січня 2007 року укладено у простій письмовій формі договір купівлі-продажу складського приміщення, загальною площею 392 кв.м., вартістю 20 316 грн. За пунктом 2.1. договору покупець зобов’язаний оформити документи в нотаріальній конторі по місту реєстрації майна (а.с.4).
Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 04.08.2008 року (а.с.35-37), укладеного між ліквідатором ОСОБА_2 , яка діяла від імені АТЗТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та ОСОБА_3 , відповідачка ОСОБА_3 прийняла у власність, в тому числі, підвал Пд.(1), розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Договір внесено до Державного реєстру правочинів 04.08.2008 року (а.с.38).
Відповідно до довідки (а.с.84) підвал літ. Пд1, площею 326,8 кв.м. зареєстрований у Лисичанському комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації» за АТЗТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Складське приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , згідно характеристики, вказаної у звіті про оцінку майна від 20.09.2004 року, а також згідно акту приймання-передачі від 29.01.2007 року (а.с.14) є нерухомим майном.
Відмовляючи у задоволенні позовів, суд виходить з наступного.
Згідно ст. ст. 655, 657 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Договір купівлі-продажу від 25.01.2007 року між АТЗТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та позивачем нотаріально посвідчений не був, не внесений до Державного реєстру правочинів, що не заперечується позивачем.
Відповідно до ч.4 ст. 203, 220 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Отже, договір купівлі-продажу від 25.01.2007 року, на який посилається позивач, як на підставу виникнення у нього права власності на спірний підвал, є нікчемним та згідно ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Окрім того, обґрунтуванням позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу від 04.08.2008 року, укладеного АТЗТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з відповідачкою ОСОБА_3 , позивач зазначив його укладення під впливом обману, в який ввела ОСОБА_2 відповідачку ОСОБА_3
Відповідно до Узагальнення практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Позивачем не надано суду доказів на підтвердження навмисного цілеспрямованого введення ОСОБА_2 в оману ОСОБА_3
Більш того, у судовому засіданні не підтвердився факт повідомлення неправдивої інформації, оскільки, як зазначено вище, позивач не набув права власності на нерухоме майно за нікчемним правочином.
Таким чином, позовні вимоги за первісним позовом є необґрунтованими.
Не підлягає також задоволенню зустрічний позов з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Отже, зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.01.2007 року, який є нікчемним, задоволенню не підлягають.
Відповідачкою не заявлено вимог про встановлення нікчемності правочину та/або застосування наслідків нікчемності правочину.
Безпідставними є зустрічні позовні вимоги про визнання ОСОБА_3 добросовісним набувачем спірного підвалу, оскільки згідно ст. 388 ЦК України добросовісним набувачем є особа, яка не знала та не могла знати про те, що придбала майно у особи, яка не мала права його відчужувати.
Заявляючи такі зустрічні вимоги, відповідачка суперечить позовним вимогам про визнання договору купівлі-продажу позивача недійсним та своїй позиції у даній справі.
Оскільки, судом встановлено, що ліквідатор АТЗТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » мав право власності на спірний підвал на час укладення договору з ОСОБА_3 , то підстави для визнання добросовісним чи недобросовісним набувачем відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215, 220, 655, 657 ЦК України, ст. ст. 10-11, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовити за необґрунтованістю.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання добросовісним набувачем, визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду Луганської області.
Суддя: