Головуючий у 1 інстанції - Воробйова І.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року справа №219/6705/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Суддів: Гайдара А.В.

ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2016 року у справі № 219/6705/16-а (головуючий І інстанції Воробйова І.В.) за позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання протиправними дій та стягнення недоотриманої одноразової щорічної грошової допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2016 року ОСОБА_3 (далі – позивач, ОСОБА_3А.) звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради (далі – відповідач, УПСЗН Бахмутської міської ради) з вимогами про визнання протиправними дії відповідача щодо виплати йому щорічної грошової допомоги до 5 травня 2016 року у розмірі меншому, ніж це встановлено частиною 5 статті 13 Закону № 3551 та стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 05 травня 2016 році в розмірі 6 440 грн., перерахувавши кошти на рахунок № 26200081575804, який знаходиться ТВБВ № 1004/0291 Філії Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк України» (арк. справи 1-3).

Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2016 року у задоволенні вищенаведеного позову відмовлено повністю (арк. справи 50-52).

Не погодившись із даним рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Донецького апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою (далі - апелянт), в доводах якої зазначив, що не погоджується із винесеною постановою суду, посилаючись на те, що він є інвалідом війни 2 групи з 1998 року, а відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно, до 5 травня, інвалідам війни 2 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Тому вважає, що до сплати у 2016 році йому підлягає щорічна грошова допомога у сумі 8 мінімальних пенсій за віком (1 130 х 8 = 9 040 грн), проте відповідач 19 квітня 2016 року перерахував йому грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у розмірі 2 600 гривень, таким чином фактична недоплата складає (9 040 - 2 600) = 6 440 грн, а тому просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо виплати йому щорічної грошової допомоги до 5 травня 2016 року у розмірі меншим, ніж це встановлено частиною 5 статті 13 Закону № 3551 та стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 5 травня 2016 року в розмірі 6 440 грн. (арк. справи 36-40).

Позивач та відповідач до судового засідання не з’явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином, на підставі статті 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Як встановлено колегією суддів позивач знаходиться на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області, має статус інваліда війни другої групи та має право на пільги для інвалідів війни, в тому числі має право на щорічну грошову допомогу до 5 травня.

01 червня 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив повідомити йому про суми виплати разової грошової допомоги до 05 травня у 2016 році, за нормами передбаченими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Листом від 08 червня 2016 року № 08/1587 УПСЗН Бахмутської міської ради повідомило, що грошова допомога йому нарахована в розмірі 2 600 грн., відповідно до постанови КМУ від 02 березня 2016 року № 141 «Про деякі питання виплати у 2016 році разової допомоги передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 2 статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (ред. від 09 липня 2007 року, яка є діючою) окрім іншого встановлено, що щорічно до 05 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 26 розділу VІ «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 79) встановлено, що норми і положення, серед іншого, статей 12, 13, 14, 15, 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» установлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах, зокрема, інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, ґетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи – 2 975 гривень; II групи – 2 600 гривень; III групи – 2 310 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав щорічну одноразову допомогу до 05 травня відповідно до встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік у розмірі 2 600 гривень як інвалід війни 2 групи.

А саме, управлінням праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради виплачена позивачу щорічна разова грошова допомога до 05 травня за 2016 рік в розмірі 2 600 грн відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, право встановлювати законодавчі обмеження щодо виплати пенсії узгоджуються з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у справі «ОСОБА_4 проти України», яка полягає в тому, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу №1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено таке право власності. Крім того, суд стверджує, що перша і найважливіша вимога ст.1 Протоколу №1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. При цьому Суд зазначає, що зменшення розміру пенсії очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держав.

Відповідно до частини 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2016 рік була нарахована та виплачена позивачу у розмірі 2 600 гривень відповідно до діючих положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З урахуванням чого колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанову суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2016 року у справі № 219/6705/16-а, - залишити без задоволення.

Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2016 року у справі № 219/6705/16-а, - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя                                                             І.А. Васильєва

Судді           А.В. Гайдар

ОСОБА_2