№ 2-а-973/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2009 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Прокудіної Н.Г.
при секретарі - Прилєпі Л.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, стягнення заборгованості з щомісячної допомоги по догляду за дитиною, -
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача по недоплаті їй в період з липня 2007 року по жовтень 2008 р. щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; стягнути з відповідача на її користь заборгованость по державній допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по жовтень 2008 р. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона має на утриманні дитину віком до 3 років та відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» отримує державну допомогу на дитину до досягнення нею трьохрічного віку, відповідачем не нараховувалася та не сплачувалася їй зазначена допомога у належних сумах, а саме в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради в судове засідання не з'явився, надав заперечення в яких просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що абзацом 3 частини 2 статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалась у розмірі що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. положення ст. 56, ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було визнано неконституційними, але кошти на виплати зазначеної допомоги та механізм її виплати не передбачені. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-р/2008 вищеназвані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не були визнані неконституційними, тому законних підстав для виплати позивачці допомоги в більшому розмірі немає.
Окрім того посилається на те, що позивачка пропустила строки звернення до суду, встановлені ст. 99 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка має на утриманні малолітню дитину – сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження ( а. с. 6). Відповідно до розпорядження управління праці та соціального захисту населення позивачці призначена з 01.07.2007 року щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У 2007 році позивачці була нарахована та виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з липня по грудень 2007 року, що підтверджується довідкою управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради. Розмір допомоги був визначений управлінням праці та соціального захисту населення у відповідності до ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», в розмірі значно меншому, чім передбачено Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, яка діяла в період проведення вказаних виплат позивачці, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Частиною 2 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у такому розмірі: з 1 січня - 434 грн., з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.
Пунктом 3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» також було передбачено, що розмір державної допомоги сім‘ям з дітьми, передбаченої ст. 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року – 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Згідно ст. 4 Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» покриття витрат на виплату державної допомоги сім‘ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Ст. 5 вказаного Закону передбачено, що всі види державної допомоги сім‘ям з дітьми, в тому числі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, крім допомоги у зв‘язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч. 2 ст. 4 цього Закону, призначають та виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Із заперечень відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради встановлено, що він не здійснював зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини для розрахунку допомоги матерям по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 12, ч. 1 ст. 15 та пункту 3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми» була зупинена на 2007 рік та статтею 56 вказаного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена в розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, абзацу третього частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, п. 14 ст. 71 в частині зупинення на 2007 рік дії ст. 12, ч. 1 ст. 15 та пункту 3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми».
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно статті 6 Конституції України, органи виконавчої влади здійснюють повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України та, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради повинно було нараховувати та сплачувати позивачці щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з 09.07.2007 року з урахуванням положень ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 14 статті 71 та абзацу 3 ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ці норми втратили чинність та не підлягали застосуванню.
Посилання відповідача на відсутність коштів та механізму здійснення вказаних виплат не може бути взято до уваги судом з огляду на наступне. Статтею 46 Конституції України передбачено, що пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Преамбулою Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.92 р. передбачено, що цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Суд зазначає, що Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21.11.92 р. не ставить виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в залежність від наявності чи відсутності механізму її виплати.
Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення виплат щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку із урахуванням прожиткового мінімуму, а також відсутність коштів на ці виплати, не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.
В той же час ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду.
Позивачка звернулась до суду з позовом 12.12.2008 року, а тому враховуючи річний строк на звернення до суду, права позивача підлягають захисту з 11.12.2007 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову з підстав пропущення строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України .
Позивачка не довела поважність пропуску строку звернення до суду. Так в судовому засіданні вона пояснила, що вирішила звернутися до суду з даним позовом, коли дізналася про існування законодавства, яке передбачає більший розмір щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та вирішила звернутися з даним позовом до суду. Однак доводи позивачки щодо її необізнаності не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, а тому суд вважає, що нею без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 11.12.2007 року.
Виходячи з зазначеного, суд вважає за необхідне зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити нарахування та виплату допомоги позивачці в зазначеному вище розмірі з 11.12.2007 року по 31.12.2007 року.
Відповідно до підпунктів 7 п. 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено в редакції, яка визначає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Крім того підпунктом 8 п. 23 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» п. 3 розділу УІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» також викладено в редакції, яка визначає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається з 01 січня 2008 року у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Зазначені положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» неконституційними не визнані та діяли протягом 2008 року .
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради не було підстав нараховувати та сплачувати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З огляду на встановлені факти та положення законів суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та необхідно визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради в частині недоплати позивачу щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 11.12.2007 року по 31.12.2007 року та зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити перерахунок щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу за період з 11.12.2007 року по 31.12.2007 року, виходячи з розмірів, встановлених ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції станом на 09.07.2007 року та провести відповідні виплати з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»
Керуючись ст. ст. 7-9, 11, 69-71, 99-100, 159, 160-163 КАС України, ст.ст. 8, 19, 22 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. у справі «Про соціальні гарантії громадян», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради в частині недоплати ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 11.12.2007 року по 31.12.2007 року.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 11.12. .2007 року по 31.12.2007 року щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розмірів, встановлених ч.1 ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", в редакції станом на 09.07.2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік ’.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня її складання в повному обсягу заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсягу.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст виготовлено та підписано 05 жовтня 2009 року.
Судді
- Номер:
- Опис: стягнення 6701,19 грн.
- Тип справи: У порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2-а-973/09
- Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
- Суддя: Прокудіна Н.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.09.2019
- Дата етапу: 01.10.2019