Справа №2-3303/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 листопада 2007р. Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі:

головуючого судді Голоти Л. О.,

при секретарі Цюрпіті Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

Позов мотивував тим, що відповідачка винна йому гроші в сумі 2500 грн., що підтверджується розпискою написаною власноруч. У визначений строк відповідачка борг не повернула. На прохання позивача повернути борг відповідачка обіцяла через неділя-дві повернути, а потім почала уникати зустрічей та розмов з позивачем. 21.05.2007 р. позивачем було направлено листа відповідачу, в якому він просив розрахуватись та погасити борг в розмір 2500 грн., однак борг вона так і не повернула, в зв 'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача борг в сумі 2500 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з 'явилась, причини неявки суду невідомі, про час та місце розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

28.03.2007 р. ОСОБА_2 було написано боргову розписку, згідно якої вона заборгувала ОСОБА_1 2500 грн.

Позивачем 21.05.2007 р. було направлено листа відповідачу, який вона отримала 22.05.2007 p., що підтверджується поштовим повідомленням, в якому просив розрахуватись та повернути йому борг в розмірі 2500 грн. до 30.05.2007 р. (а.с. 6).

Згідно ст. 1046 ч.1 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов 'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно cт. 1047 ч.2 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Згідно cт. 1049 ч.1 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 заборгувала ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2500 грн., що підтверджується борговою розпискою від 28.03.2007 р. У вказаний строк відповідач зобов'язання не виконала, що підтверджується знаходженням у позивача оригіналу письмової розписки, отже заявлена позовна вимога є законною, обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись cт.cт. 1046 ч.1, 1047 ч.2, 1049 ч.1 ЦК України, cт.cт.10, 60, 213, 215, 212-218, 224, 226 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 2500 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.