АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-191 /2007 р                                     Головуючий по першій інстанції

Категорія: про право власності                                                          Стародуб О.В.

Доповідач в апеляційній інстанції Качан О.В.

УХВАЛА

іменем України

14 лютого 2007 року                 Колегія суддів судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                  Ювшина В.І.

суддів                               Качана О.В., Корнієнко Н.В.

при секретарі                 Шанауріній І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2006 року по справі за позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів дарування частини будинку недійсними,

встановила:

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.11.2006 року відмовлено ОСОБА_1 у визнанні недійсними договорів дарування від 16.03.2004 року та від 23.08.2005 року по справі за позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів дарування частини будинку недійсними. ОСОБА_1 оскаржив рішення в повному об'ємі, просить скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. На підставу вимог апеляції' посилається на те, що ріїнення суду не відповідає матеріалам справи та закону. На обгрунтування вимог апеляції' навш всі доводи позовної заяви. В чому полягає невідповідність висновків суду матеріалам справи та закону в апеляції' не наведено.

В засіданні апеляціїїного суду ОСОБА_1 та його представник повністю підтримали вимоги апеляції'.

Заслухавши учасників процесу, доповідача, вивчивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляції', колегія вважає, що апеляцйна скарга підлягає відхиленню.

2

Судом першої інстанції встановлено: позивачем оспорюється два правочини: договір дарування від 16.03.2004 року між ОСОБА_1, ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_2 з іншої, та договір дарування від 23.08.2005 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Підставою позову є посилання позивача на вчинення першого договору під фізичним та моральним тиском відповідача, другого - внаслідок зловмисної домовленості двох сторін. Позивач не надав суду доказів застосування до нього насильства при укладенні угоди, не надав доказів наявності зловмисної домовленості між учасниками другої угоди.

Колегія вважає, що доводи апеляції про наявність фізичного та морального впливу при укладенні договору не підтверджуються матеріалами справи. Для визнання правочину недійсним по вказаним мотивам позивач має довести наступні обставини: 1 - факт застосування до нього тиску з іншої сторони чи третьої особи, 2 - вчинення правочину проти своєї волі, 3 - наявність причинного зв'язку між фізичним чи психічним тиском і вчиненням правочину, який оспорюється. Жодної переліченої обставини позивач не довів.

Щодо угоди дарування від 23.08.2005 року, то оспорюваний правочин укладено без допомоги представників і посилання на вимоги ст. 232 ЦК України як на вимогу його розірвання не ґрунтується на законі. Вимоги даного закону можуть бути застосовані лише при укладенні угод представниками.

Підстав для скасування законного та обгрунтованого наявними у справі доказами рішення суду колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 315 ЦПК України, колегія

ухвалила :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28 листопада 2006 року по справі за позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів дарування частини будинку недійсними - відхилити.

Ухвала колегії та рішення суду набувають законної сили з моменту проголошення ухвали та можуть бути оскаржені до Верховного Суду України в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня проголошення ухвали.