УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Сахна Р. І.,

суддів: Крещенка А. М., Квасневської Н. Д.,

розглянувши в судовому засіданні доповнення до касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 17 листопада 2016 року,

в с т а н о в и л а:

Як вбачається з долучених до касаційної скарги судових рішень, вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21 червня

2016 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років, із конфіскацією майна, яке є його власністю.

Вказаним вироком також засуджено ОСОБА_2

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 листопада

2016 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

У доповненні до касаційної скарги засуджений ОСОБА_1 порушує питання про перегляд постановлених щодо нього судових рішень в касаційному порядку.

10 січня 2017 року ухвалою колегії суддів судової палати

у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу засудженого

ОСОБА_1 через її невідповідність вимогам ст. 427 КПК було залишено без руху і надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Також засудженому було роз'яснено, що в разі не усунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк така скарга повертається особі, яка її подала.

Засуджений ОСОБА_1 повторно звернувся до касаційного суду з доповненням до касаційної скарги.

Проте, як видно зі змісту поданих доповнень, засуджений знову не дотримався вимог ст. 427 КПК, недоліків, вказаних в ухвалі

від 10 січня 2017 року не усунув.

Слід зазначити, що невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (на що посилається в своїй скарзі засуджений) відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК не підлягають перегляду в касаційному порядку, оскільки самі по собі є підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень в апеляційному порядку згідно зі ст. 409 КПК.

Згідно зі ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити правове обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, що подає скаргу.

Однак при повторному зверненні до суду касаційної інстанції наведених положень процесуального закону засуджений ОСОБА_1 знову не дотримався, оскільки, в поданій скарзі не міститься обґрунтування необхідності скасування як вироку місцевого суду так і ухвали апеляційного суду на підставі, передбаченій ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 412, 413, 419 цього Кодексу, а викладені у скарзі вимоги до суду касаційної інстанції не відповідають змісту ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

Оскільки в установлений строк засуджений ОСОБА_1 не усунув недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, його скарга підлягає поверненню, що не позбавляє його права повторно звернутися до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК, у межах строку на касаційне оскарження.

Враховуючи викладене і керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 з усіма доданими до неї матеріалами повернути останньому.

Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

Р. І. Сахно  А. М. Крещенко   Н. Д. Квасневська