ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8  жовтня 2009 року                                                                          Справа № 2а-4487/09/2370

11 год. 25 хв.                                                                                                                       м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

при секретарі - Музиченко В.І.,

за участю:

прокурора - Синецької О.Ю.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Смілянського міжрайонного прокурора в інтересах  держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

Смілянський міжрайонний прокурор звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Сміла з адміністративним позовом, до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 17 701 грн. 97 коп. по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив на порушення відповідачем, як платником страхових внесків, вимог ст.ст.18,20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003р. за №21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 16.01.2004р. № 64/8663 (далі - Інструкції), згідно яких відповідач зобов'язаний  в установлені строки та  в  повному  обсязі сплачувати страхові внески.

До судового розгляду справи на адресу суду за вх. № 16024 від 29.09.2009 року від у правління Пенсійного фонду України в м. Сміла надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій позивач зменшив суму позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою боргу по сплаті страхових внесків відповідачем та просив стягнути 6 865 грн. 76 коп.

 В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задовольнити.

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч.5 ст. 107 КАС України копія ухвали про призначення справи до розгляду та копія позовної заяви з додатками направлялися відповідачу за зазначеною в матеріалах справи адресою.  

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  вважає, що неприбуття  в судове засідання без  поважних причин представника сторони або третьої особи, не повідомлення ними про причини неприбуття не є  перешкодою для розгляду справи.

      Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ОСОБА_2 зареєстрована  як фізична особа - підприємець  14.06.2002 року виконавчим комітетом Смілянської міської ради за № 2 024 017 0000 001564, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія В00 № 714003.

Згідно узгодженого розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем за січень 2009 року нараховано страхові внески в сумі 3 316 грн. 54 коп., за лютий 2009 року -  8 512 грн. 77 коп., за березень 2009 року - в сумі 6 433 грн. 15 коп., строки сплати яких настали відповідно 20 числа наступного за вказаним в розрахунку місяця. Загальна сума 17 701 грн. 97 коп.

У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни позивачем, на підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV, направлялась вимога про сплату боргу в сумі 17 701 грн. 97 коп.  N Ф 303 від 07.05.2009 року. Відповідач одержав вказану вимогу 16.05.2009 року, що підтверджується копією поштового повідомлення № 674829.

Зазначена вимога у передбаченому законодавством порядку відповідачем оскаржена не була.

Станом на 28.09.2009 року відповідач фактично перераховував в рахунок погашення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування грошові кошти в розмірі 10 836 грн.  21 коп., що підтверджується наданим представником позивача в судовому засіданні листом від 07.10.2009 року № 6966/05 та банківськими виписками за 15.01.2009 року, 31.03.2009 року, 31.08.2009 року та 04.09.2009 року. Таким чином, у відповідача утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 6 865 грн. 76 коп. ( 17 701 грн. 97 коп. - 10 836 грн.  21 коп.).

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР  визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - «Закон № 1058-IV»).

Статтею першою Закону № 1058-IV  визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV  встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV  платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

 За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, ч.2 ст.128, 159, 162 КАС України, суд ,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 45/а, р/р  25608301362 в Черкаському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України»,  МФО 354507, код НОМЕР_1) борг по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 6  865 (шість тисяч вісімсот шістдесят п'ять гривень) 76  коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                      С.О. Кульчицький