Справа №2а-4/09 08.02.2010 08.02.2010 08.02.2010
Справа N 22ц 276 – 2010 року. Головуючий 1 інстанції Покотілова О.О.
Категорія - 41. Доповідач апеляційної інстанції ОСОБА_1
У Х В А Л А
іменем України.
8 лютого 2010 року. м. Миколаїв.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Базовкіної Т.М. та Колосовського С.Ю.,
із секретарем судового засідання Бобуйок І.Ф.,
з участю:
представника позивача ОСОБА_2,
відповідачки ОСОБА_3,
представника комунального підприємства “Житло” ОСОБА_4,
переглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_3 рішення місцевого Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та виконавчого комітету Первомайської міської ради (надалі Первомайський міськвиконком) про визнання незаконним рішення Первомайського міськвиконкому, визнання недійсним ордеру на вселення відповідачки і її неповнолітнього сина в квартиру і виселення їх з неї, покладення на міськвиконком обов’язку по видачі ордера на вселення в житло позивача.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися у судове засідання, перевіривши у межах оскарження обставини та докази, якими сторони їх стверджували ,-
у с т а н о в и л а :
13 травня 2008 року ОСОБА_5 пред’явив адміністративний позов до Первомайського міськвиконкому про визнання незаконним його рішення від 4 травня 2007 року № 326 про надання для проживання ОСОБА_3 і її неповнолітньому сину двокімнатної квартири АДРЕСА_1, який обгрунтовував наступним.
28 лютого 1966 року Первомайський міськвиконком своїм рішенням надав названу квартиру в житловий найм його матері ОСОБА_6
Вона, а тож він, як член її сім‘ї, вселилися в житло і проживали разом до грудня 1980 року, а потім він тимчасово поїхав на заробітки в райони Крайньої Півночі, де перебуває і до цього часу.
12 грудня 1998 року мати померла, в зв’язку з чим постало питання про належність квартири.
За його позовом, місцевий Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області, своїм рішенням від 8 вересня 1998 року визнав за ним право на квартиру і такого права в законному порядку він позбавлений не був.
Не дивлячись на це, виконавчий комітет Первомайської міської ради своїм рішенням від 4 травня 2007 року № 326 незаконно передав квартиру в житловий найм ОСОБА_3
Посилаючись на зазначене та на допущене порушення його житлових прав, просив позов задовольнити.
У подальшому він додав до названої вимоги, заявленої в порядку адміністративного судочинства, ще три вимоги, заявлених в порядку цивільного судочинства і адресованих ще і ОСОБА_3Г.(а.с. - 80), кінцево ж просив:
? визнати незаконним рішення Первомайського міськвиконкому від 4 травня 2007 року № 326;
? визнати недійсним ордер на вселення відповідачки і її неповнолітнього сина в спірну квартиру і виселити їх з неї;
? покласти на міськвиконком обов’язок по видачі йому ордера на вселення в житло.
Інших вимог, в установленому законом порядку заявлено не було.
Відповідачі позов заперечили, пояснивши, що позивач в квартирі тривалий час не з‘являвся, через що квартира приходила в занепад і потребувала догляду і ремонту. У зв’язку з цим, в порядку відселення з непридатного для проживання будинку, вона була передана сім‘ї ОСОБА_3, яка вселилася в житло, зареєструвалася в ньому, зробила капітальний ремонт і на двох з сином приватизувала.
Рішенням місцевого Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2009 року позов задоволено повністю.
Крім того, суд, вийшовши за межі позовних вимог, визнав недійсним розпорядження управління ЖКГ Первомайської міської ради від 13 серпня 2007 року № 5391 про передачу квартири у спільну часткову власність відповідачки та її сина та свідоцтво про право власності на квартиру.
ОСОБА_3 подала на це рішення апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати й ухвалити нове рішення - про відмову у позові.
Скаргу обгрунтовувала невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також, порушеннями норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржене рішення суду 1 інстанції скасуванню у повному обсязі, цивільна справа поверненню до того суду для нового розгляду, оскільки місцевий суд вирішив її без точного додержання норм матеріального й процесуального права.
Так, задовольняючи даний позов, суд 1 інстанції виходив з того, що у справі не допущено істотних порушень чинного цивільного матеріального та процесуального законодавства, а саме, що він за власної ініціативи може вийти за межі позовних вимог, може розглянути справу по правилам двох проваджень, і не зобов’язаний дотримуватися вимог житлового законодавства, щодо виселення осіб у зв’язку з визнанням ордеру на житлове приміщення недійсним, навіть, за відсутності доказів їх неправомірних дій в отриманні житла.
Колегія суддів судової палати у повній мірі з цим не погоджується з наступних підстав.
За ст. 213-215 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Рішення визнається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При об’єднанні в одному провадженні кількох вимог або прийнятті зустрічного позову чи позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ,має бути сформульовано, що саме постановив суд по кожній позовній вимозі. При цьому, відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Оспорюване рішення таким критеріям не відповідає.
Так, з матеріалів справи вбачається, що в установленому порядку позивачем виписано 4 позовні вимоги, а саме, вимоги про визнання незаконним рішення Первомайського міськвиконкому від 4 травня 2007 року № 326; визнання недійсним ордеру на вселення відповідачки і її неповнолітнього сина в спірну квартиру і виселення їх з неї; покладення на міськвиконком обов’язку по видачі позивачеві ордера на вселення в житло.
Суд же, крім названих вимог, вирішив ще дві вимоги – про визнання незаконним акта приватизації та, визнання недійсним виданого на його підставі свідоцтва про право власності відповідачки та її сина на спірну квартиру, в той час, як в установленому порядку такі вимоги заявлені не були. Такі процесуальні дії суду є неприпустимими. Протилежна сторона була позбавлена можливості на судовий захист своїх інтересів, оскільки не мала можливості заперечити названі вимоги.
Крім того, суд не у повній мірі усвідомив положення ст.117 ЖК України, внаслідок чого не визначився в правових наслідках виселення відповідачки і її сина із спірної квартири у зв’язку із визнанням ордера недійсним, фактично позбавивши їх гарантованого конституцією права на житло.
Крім того, справа, яка підлягає розглядові в порядку цивільного судочинства, розпочата провадженням в порядку адміністративного судочинства. Після уточнюючої заяви (а.с. - 80), суд став розглядати її, в одній частині, за правилами адміністративного судочинства, в іншій – за правилами цивільного судочинства, що є грубим порушенням положень статей 16, 205 ЦПК України.
Не звернув суд своєї уваги на підписи позивача на позовній заяві (а.с. – 1 зв.) і на виданому ним доручені (а.с. – 19 зв.) , а, відповідно, не дослідив питання про наявність волевиявлення того на пред’явлення зазначеного позову.
За такого, рішення не може залишатися в силі і підлягає скасуванню, а цивільна справа - передачі на новий розгляд того ж суду 1 інстанції.
При новому її розгляді суду слід врахувати наведене, визначитися у виді провадження, уточнити позовні вимоги ОСОБА_5 і, в залежності від встановленого вирішити його по суті.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення місцевого Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 жовтня 2009 року скасувати, цивільну справу повернути до того ж суду для нового розгляду в іншому складі суду.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий Судді: