ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року м. Львів № 876/256/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Улицького В.З., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Мельничук Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2016р. у справі № 819/1461/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И В:

18.11.2016 р. позивач фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Тернопільська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування рішення № 000032/19-18-40-00/НОМЕР_1 від 04.10.2016 року про застосування фінансових санкцій.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2016р. в позові відмовлено.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права

Апелянт просить суд, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2016р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.41 КАС України. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно із матеріалів справи, 26.10.2016 року за результатами фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання суб'єктом господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв податковим органам складено акт від 26.10.2016 року.

В ході перевірки виявлено порушення вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме встановлено факт, зберігання тютюнових виробів за адресою АДРЕСА_1, що належить ФОП ОСОБА_1 без наявності довідки про внесення місця зберігання тютюнових виробів до Єдиного реєстру.

На підставі Акту перевірки від 26.10.2016 року податковий орган прийняв рішення № 000032/19-18-40-00/НОМЕР_1 від 04.10.2016 року про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_1 за зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру в розмірі 17000 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Згідно ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру (чинному на момент виникнення спірних правовідносин). Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб»єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ФОП ОСОБА_1 зберігала тютюнові вироби у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру, при цьому ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами на місці здійснення торгівлі по АДРЕСА_1, 26 жовтня 2016 року не діяла.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання регламентовано Наказом ДПА України від 28.05.02р. №251. Даним наказом визначено порядок реєстрації та вимоги до заяви та обов'язкових документів, що подаються при включені місця зберігання до Єдиного реєстру.

Так, згідно вказаного Порядку передумовою для включення місця зберігання до Єдиного реєстру є отримання ліцензії на право роздрібної або оптової торгівлі алкогольними та тютюновими виробами (нотаріально посвідчена копія якої є обов'язковим додатком до заяви).

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що внесення даних до Єдиного реєстру, а саме реєстрації місця зберігання тютюнових виробів для суб'єктів підприємницької діяльності можливе лише за умови отримання відповідної ліцензії.

Як видно із матеріалів справи, ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами Головного управління ДФС у Тернопільській області, зареєстрована 31.10.2016 року з терміном дії з 01.11.2016 р. до 01.11.2017 р., а перевірка проведена податковим органом 26.10.2016 р.

Отже, на момент проведення фактичної перевірки позивач ФОП ОСОБА_1 не мав правових підстав для внесення даних до Єдиного реєстру щодо місця зберігання тютюнових виробів оскільки, ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами не діяла. Тобто, чинним законодавством виключається можливість реєстрації місця зберігання для тих суб'єктів підприємницької діяльності, які не отримали відповідної ліцензії.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що податковий орган діяв не в межах повноважень та не у спосіб передбачений законами та Конституцією України, а тому позов слід задовольнити, на що суд першої інстанції не звернув увагу.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» розрізняє поняття «місце зберігання» та «місце торгівлі» і вони не є тотожними, об'єкти роздрібної торгівлі не можуть відноситись до місць зберігання, щодо яких цим Законом встановлена вимога про обов'язкову реєстрацію у відповідному державному реєстрі.

Як видно із матеріалів справи, тютюнові вироби виявленні контролюючим органом в магазині тобто, в місці роздрібної торгівлі. Позивач не порушив вимоги Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», який не передбачає внесення місця здійснення роздрібної торгівлі до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Підтвердженням такого змісту правового регулювання є доповнення статті 15 даного Закону частиною 36 Законом України від 20.05.2010 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з якою суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Висновки колегії суддів узгоджуються з позицією Вищого адміністративного суду України які викладені в ухвалі від 04.04.2013 р. в справі № К-39558/10; постанові від 07.10.2015 р. в справі № К/9991/63140/11.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити.

Керуючись ст.160, ст.195, ст.198, ст.202, ст.207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.12.2016р. у справі за № 819/1461/16 - скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 000032/19-18-40-00/НОМЕР_1 від 04.10.2016 року про застосування фінансових санкцій.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя В.З. Улицький

Суддя Р.М. Шавель

Постанова складена в повному обсязі 27.02.2017 року.