2-5437/09/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2009р. Київський районний суд м. Харкова   у складі  головуючого

судді              Чередник В.А.

при секретарі Поповій В.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності, -

Встановив:

У серпні  2009 року позивач звернулась до суду із позовом про визнання права власності.

У судовому засіданні позивач, підтримала позовні вимоги та доводи наведені в їх обґрунтування, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем порушено порядок вирішення питань, пов’язаних із самочинним будівництвом

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі виходячи з наступного.

Судом встановлені такі  факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 травня 2007 року, зареєстрованому в реєстрі за № 1091 позивач – ОСОБА_1 купив земельну ділянку, площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: м. Харків, провулок Веселий, 14 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

На підставі зазначеного вище правочину позивачкою було отримано державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 24 грудня 2007 року за № 310767100289.

Згідно ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Статтею 90 Земельного кодексу України передбачено право власника земельної ділянки самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди тобто самостійно використовувати одержану в установленому порядку земельну ділянку за умови збереження її цільового призначенням.

Згідно ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Згідно ч. 4, ст. 373 Цивільного кодексу України Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Статтею 375 Цивільного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

На підставі вищенаведеного, користуючись наданим правом, на земельній ділянці яка є власністю позивачки, нею власними силами та за власні кошти було здійснено будівництво житлового будинку, надвірних будівель та споруд.

За результатами технічної інвентаризації проведеної КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», відображеної в технічному паспорті, вказаним об’єктом нерухомого майна є житловий будинок літ. «А-2», загальною площею 220,7 м2, житловою площею 69,9 м2 та надвірні споруди, які розташовані за адресою: м. Харків, провулок Веселий, 14.

Функціональне призначення побудованого об’єкту відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, таким чином суд зазначає, що виконане будівництво є таким, що відповідає земельному та містобудівному законодавству України.

Відповідно до ст. 331 ч. 2 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 375 ЦК України, будівництво проводилось на земельній ділянці, яка законно перебуває в власності позивача. Будівництво проводилось з дотриманням усіх будівельних норм та правил. Конструкції споруди зведені належно, відповідають вимогам СНІП, протипожежним та санітарним нормам і придатні до експлуатації, що підтверджується Технічним висновком, складеним ТОВ "Моду лор-Сервіс".

Враховуючи, що самочинне будівництво не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на наведене , суд задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 208, 209, 212, 214-215 ЦПК України, на підставі ст.ст.  331, 375 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок літ. «А-2», загальною площею 220,7 м2, житловою площею 69,9 м2 та надвірні споруди, які розташовані за адресою: м. Харків, провулок Веселий, 14.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього  протягом 20  днів  апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.

Суддя