Справа № 676/5397/16-п

Провадження № 3/676/5/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 березня 2017 року м. Кам'янець-Подільський

Суддя Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Кузняк-Годлевська Е.В., з участю секретаря судового засідання Костецької І.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши матеріали справи, що надійшли від Кам’янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,–

в с т а н о в и л а:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 423295 від 10 листопада 2016 року ОСОБА_1 10 листопада 2016 року о 2 год. 33 хв. біля АЗС “БРЕМ” кафе “Бастіон” по просп. Грушевського в м. Кам'янці-Подільському Хмельницької області керував транспортним засобом марки «Mercedes Sprinter», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп’яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова. Від проходження медичного огляду на стан сп’яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров’я відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав та пояснив, що в ніч події разом з товаришем на прізвище «Павлюк» на автомобілі ОСОБА_1 їхали в напрямку кафе “Бастіон” по просп. Грушевського. ОСОБА_1 задрімав на пасажирському сидінні, Павлюк керував автомобілем. Коли автомобіль зупинили поліцейські, Павлюк вийшов з пасажирського боку і пішов у невідомому напрямку. На запитання поліцейського про водія ОСОБА_1 відповів, що водієм є інша особа. В подальшому намагався додзвонитися Павлюку, однак той не відповідав, повернувшись лише після складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Запевнив, що поліцейські не пропонували йому проходити огляд на стан сп’яніння на місці зупинки. Ствердив, що в ніч події не перебував в стані алкогольного сп’яніння. Просив справу про адміністративне правопорушення закрити у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показання свідків, вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Поліцейський ОСОБА_3 в суді пояснив, що в ніч події під час чергування з напарником ОСОБА_4, проїжджаючи біля кафе-бару “Бастіон”, побачили, що автомобіль марки «Merсedes Sprinter» перетнув подвійну суцільну лінію, у зв’язку з чим зупинили його. При спілкуванні з водієм ОСОБА_1 виникла підозра щодо його перебування в стані алкогольного сп’яніння, тому запропонували пройти огляд за допомогою технічного засобу “Drager Alcotest” на місці зупинки, на що водій відмовився, мотивуючи тим, що він був пасажиром, а водій автомобіля втік після зупинки. Однак він (ОСОБА_3А.) під час зупинки транспортного засобу не бачив, щоб хтось виходив з автомобіля. Після відмови ОСОБА_1, який сидів за кермом, пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, його було доставлено в заклад охорони здоров’я, де він також відмовився пройти огляд. Поліцейський не зміг повідомити суду чому його напарник ОСОБА_4 записав його свідком відмови у протоколі про адміністративне правопорушення, попри те, що вони були напарниками при оформленні матеріалів вказаного протоколу.

Як пояснив суду поліцейський ОСОБА_4, 10 листопада 2016 року під час чергування з напарником ОСОБА_3 поряд з кафе «Бастіон» побачив, як автомобіль марки «Merсedes Sprinter» здійснив розворот через подвійну суцільну лінію, за що зупинив його. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 відчув від нього запах алкоголю, тому запропонував проїхати в Кам'янець-Подільську ЦРЛ для проходження огляду на стан сп’яніння. По приїзду в лікарню ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, лікар надав висновок, на підставі чого було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки, оскільки на той момент всі прилади “Drager Alcotest” були на сертифікації в м. Київ. Підтвердив, що ОСОБА_1 під час зупинки пояснював, що не він був водієм, а інша особа. Вважав, що зазначення понятими в протоколі про адміністративне правопорушення поліцейського ОСОБА_3 та лікаря ОСОБА_5 не є порушенням, оскільки вказані особи не є зацікавленими і відсутні визначені Законом перешкоди для їх залучення як свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому, поліцейським не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що всі прилади “Drager Alcotest”, що перебувають у користуванні відповідного відділення поліції, на момент події перебували на сертифікації.

Судом було вжито всіх визначених Законом заходів щодо виклику в судове засідання свідка ОСОБА_5 шляхом неодноразового направлення на адресу її проживання судових повісток, однак вона до суду не з’явилась, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не зверталася. Крім того, поліцейськими Кам'янець-Подільського РВП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницької області також неодноразово не було забезпечено явку в судові засідання вказаного свідка з невідомих суду причин.

Щодо відеозапису, наданого Кам'янець-Подільським РВП Кам'янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області на запит суду, то суд піддає обґрунтованому сумніву його походження, оскільки цифровий диск з відеозаписом лише загорнутий у аркуш паперу та скріплений скобами, що не забезпечує цілісність пакування, тому суд позбавлений можливості вважати його належним та достовірним доказом.

Крім цього, дані цього переглянутого в судовому засіданні відеозапису з місця події, підтверджують лише обставини зупинки автомобіля марки «Merсedes Sprinter» за кермом якого сиділа особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, що спростовує пояснення самого ОСОБА_1 про те, що керував автомобілем в момент зупинки поліцейськими його товариш. Однак, вказаний відеозапис є частковим і не містить даних, які б підтвердили, що поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки, натомість цим відеозаписом лише зафіксовано частину перебігу подій у лікарні і ця часткова фіксація припиняється ще до видачі лікарем відповідного висновку.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок проведення огляду на стан сп’яніння регламентований ст. 266 КУпАП, відповідно до якої огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті та відповідних нормативно-правових актів, які будуть вказані нижче, вважається недійсним.

Приймаючи рішення по справі, суд враховує положення п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” № 14 від 23 грудня 2005 року, відповідно до якого відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з відповідною інструкцією. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. п. 2, 3, 7 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВСУ та МОЗУ від 9 листопада 2015 року, огляду на стан сп’яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на його проведення.

Розділом IX «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року, регламентовано особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 130 КУпАП, при цьому п. 6 вказаного Розділу передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров’я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп’яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, а ч. 7 цього ж розділу передбачено, що не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Як встановлено з матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, свідком відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров’я зазначено поліцейського ОСОБА_3, який був присутній при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки був напарником ОСОБА_4, що не заперечив сам ОСОБА_3 під час допиту в судовому засіданні та підтвердила в своїх поясненнях особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1

Такі показання поліцейського ОСОБА_3 в якості свідка відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров’я суд вважає недопустимим доказом.

Іншим же свідком вказано лікаря ОСОБА_5, яка здійснювала оформлення висновку та домогтися допиту якої суд не зміг з огляду на ігнорування лікарем судових викликів і невиконання поліцейськими зобов’язання щодо забезпечення явки цього свідка в судове засідання. Цей лікар у якості свідка теж не може вважатися неупередженою, оскільки результати її професійної діяльності покладено в основу протоколу.

Крім цього, лікар ОСОБА_5 не могла бути свідком відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки, оскільки, як встановлено з показань ОСОБА_4, проходити огляд на місці зупинки він в порушення вимог вказаних Інструкцій ОСОБА_1 не пропонував. При цьому, лікар не була присутня на момент зупинки ОСОБА_1 поліцейськими, тому запис про те, що вона була свідком відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки, є завідомо неправдивим, як і саме твердження про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на місці події.

Вказані обставини дають суду обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення складений з істотними порушеннями зазначених вимог Інструкцій, а тому він не може бути покладений в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння суд не вбачає за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене вище, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 247, ст.ст. 248, 249, 251, 252, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП,–

п о с т а н о в и л а:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня її винесення через Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя Е.В. Кузняк-Годлевська