Справа № 1-153/2009 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2009 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого – судді Соколова В.О.
з участю: секретаря – Сілантьєвої Л.А.
прокурора – Загороднюк В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Могилеві-Подільському кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, працюючого пилорамщиком в ФГ «Яружанка», згідно ст.89 КК України не судимий ,
у скоєнні злочину, передбаченого ст.121 ч. 1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
27.11.2008 року близько 24.00 год. ночі, перебуваючи на території свого домоволодіння № 52, що по вул. Леніна с. Яруга Могилів-Подільського району Вінницької області, ОСОБА_1 виявив, що ОСОБА_2 металевим цвяходером намагався зломати замок вхідних дверей домоволодіння. З метою запобігання зазначених дій підсудній дерев’яним держаком від лопати навмисно наніс численні удари по рукам, тулубу, голові ОСОБА_2 заподіявши йому тілесне ушкодження, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент його заподіяння.
Підсудній ОСОБА_1 винним себе за ст.121 ч.1 КК України не визнав і суду пояснив, що проживає у незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 в домоволодінні № 52 по вул. Леніна с. Яруга Могилів-Подільського району Вінницької області. Знайомий з потерпілим, з яким підтримував дружні відносини. 27.11.2008 року підсудній з співмешканкою на протязі всього дня знаходився у своїх батьків по вул. Леніна 82 в с.Яруга. Біля 23.00 год. на подвір’я батьків прийшов ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, пропонував випити підсудньому, який відмовився, так як був закодований, потім продовжував сперечатися з батьком підсуднього. Приблизно о 23.40 год. підсудній з ОСОБА_3 пішли до свого домоволодіння, зайшовши на подвір’я підсудній побачив на сходах біля вхідних дверей особу,яка намагалася якимось предметом зірвати навісний замок. Щоб припинити протиправну дію особи підсудній, залишивши співмешканку під навісом кухні, взяв дерев’яний держак від лопати і підійшовши з боку до сходів, ставши на бардюр, два рази не сильно вдарив по спині злодія, від чого він присів. Підсудній обійшов сходи і піднявшись, впізнав ОСОБА_2. В цей час по сходам стала підніматися вагітна співмешканка. ОСОБА_2А, сидячи намагався вдарити її металевим цвяходером, яким ломав замок, в живіт, але вона відхилилася підставивши руки. Побачивши агресію ОСОБА_2, знаючи, що він в стані алкогольного сп’яніння, з метою захисту співмешканки, став держаком від лопати, який тримав в руках, наносити числені удари по руках ОСОБА_2, щоб вибити з рук металевий цвяходер. Удари наносив до тих пір поки не вибив з рук ОСОБА_2 цвяходер. Скільки ударів і куди саме наносив не пам’ятає, так як було темно. Коли ОСОБА_2 упав зі сходів, припинив його бити. Приблизно через 5-10 хв. до будинку прибігла ОСОБА_3 з головою сільської ради ОСОБА_4. Не визнаваючи себе винним, пояснив, що не мав наміру заподіяти тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_2. Побиття ОСОБА_2 і відповідні ушкодження були спровоковані його неправомірними діями, а саме – намагався зірвати замок вхідних дверей з метою проникнення в домоволодіння, намагався вдарити вагітну співмешканку.В скоєному розкаюється. Просив суворо не карати, врахувати, що на його утриманні двоє малолітніх дітей.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_1 перебував в дружніх відносинах, неодноразово зустрічалися, разом вживали спиртні напої. Підтвердив, що 27.11.2008 року був в сильному стані алкогольного сп’яніння. Шукав підсуднього, щоб продовжити з ним пиячити. Не заперечує, що біля 23.00 год. приходив в домоволодіння батьків підсуднього, спілкувався як з ОСОБА_1, так і з його батьком. Будучи впевненим, що підсудній з співмешканкою відсутній за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, вирішив зірвати навісний замок вхідних дверей, проникнути в будинок і взяти вино, так як знав, що воно є в підсуднього в будинку. Біля кам’яної огорожі взяв металевий цвяходер, піднявся по сходам до дверей і став зривати замок. Так як був зосереджений зірванням замка, не звертав уваги до вкола. Раптово почув питання : « Що ти тут робиш?» і відразу відчув удар по спині, потім по голові. Послідовність ударів і саму подію не пам’ятає, так як був в нетверезому стані. Також не бачив хто його б’є. Цвяходер від ударів по рукам упав. Потерпілий ОСОБА_2 заперечує, що намагався вдарити співмешканку підсуднього. Від побиття отримав численні ушкодження голови, рук, в зв’язку з чим знаходився на лікуванні в районній лікарні. В кінці судового слідства заявив, що на день розгляду справи в суді до підсуднього немає претензій ні матеріального, ні морального характеру, тому просив цивільний позов залишити без розгляду.
Свідок ОСОБА_3 суду показала, що проживає в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 с. Яруга вул. Леніна 52 Могилів-Подільського району. Станом на листопад 2008 року була вагітною. Пояснила, що 27.112008 року перебували в домоволодінні № 82 по вул. Леніна с.Яруга у батька підсуднього. Приблизно після 23.00 год. на подвір’я прийшов ОСОБА_2, почав стукати у вікно. До нього вийшли підсудній, його батько ОСОБА_5 та свідок. ОСОБА_2 був в нетверезому стані, пропонував з ним випити. Свідок зайшла в будинок до дитини і чула, як батько підсуднього сварився з ОСОБА_2. Після 23.00 год. ОСОБА_1 запропонував, свідок погодилась, і вони пішли до свого домоволодіння. Прийшовши побачили, що ворота відчинені, собака відв’язаний. Свідок бачила, як із-за кута будинку вийшов невідомий чоловік, піднявся по східцях до вхідних дверей і почав взламувати замок. Підсудний взявши дерев’яний держак від лопати, підійшов зліва до сходів, став на бурдюр і вдарив держаком по спині потерпілого. Свідок в цей час піднімалась по сходах і впізнала в особі, що намагався зламати замок ОСОБА_2. Повернувшись він металевим предметом, який знаходився в руці, намагався вдарити свідка. Вона відхилилась підставивши ліву руку і удар прийшовся по пальцях. В цей час ОСОБА_1 теж піднявся по сходах і став палицею бити ОСОБА_2 , а свідок побігла до голови сільради, який проживав на цій же вулиці, і повідомила, що її співмешканець піймав коло будинку злодія, який намагався зломати замок вхідних дверей і б’є його. Коли свідок з головою сільради ОСОБА_4 бігли по вулиці до будинку підсудного, зустріли ОСОБА_2, який був в стані алкогольного сп’яніння і на питання голови сільради підтвердив, що намагався зірвати замок вхідних дверей будинку. Вважає, що підставою побиття підсудним ОСОБА_2 були його неправомірні дії, які виразились в тому, що він намагався зірвати замок вхідних дверей і проникнути в будинок з метою крадіжки, а також намагання вдарити свідка металевим прутом. Від переляку, стресу, які свідок отримала 28.11.2008 року вона на початку грудня майже тиждень перебувала в лікарні з діагнозом: погроза переривання вагітності.
Свідок ОСОБА_4 суду показав, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, перебуває на посаді Ярузького сільського голови. Підтвердив, що біля 24.00 год. 27.11.2008 року до нього додому прибігла ОСОБА_3 і повідомила, що її співмешканець ОСОБА_1 затримав злодія – ОСОБА_2, який ломиком намагався зломати вхідні двері і проникнути в будинок. Свідок одягнувся і побігли до домоволодіння ОСОБА_1 і зустріли по дорозі ОСОБА_2, який на питання свідка, чи дійсно намагався зломавши двері проникнути в будинок ОСОБА_1, дав позитивну відповідь. Прийшовши на подвір’я будинку підсудного побачив його збудженим. Свідок порадив нічого не чіпати і викликати міліцію. Приблизно о 01.00 год. до свідка додому прийшла ОСОБА_6 і повідомила, що у її сина ОСОБА_2 численні ушкодження, проламаний череп. Автомобілем свідок ОСОБА_2 привіз в Яружську дільничу лікарню, а звіти швидкою допомогою в Могилів-Подільську ЦРБ. Близько 05.00 год. ранку цього дня свідок був присутнім при огляді працівниками міліції домоволодіння ОСОБА_1. З місця пригоди вилучили дерев’яний держак від лопати та металевий цв’яходер.
Крім визнання вини підсудним, показів потерпілого, свідків, вина ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України підтверджується: рапортом від 28.11.2008 року про повідомлення з лікарністосовно спричиненя ОСОБА_2 тілесних ушкоджень (а.с. 3); явкою з повинною ОСОБА_7 від 28.11.2008 року (а.с. 4); протоколом огляду місця події із фото таблицями та план-схемою (а.с. 5-9); Довідкою судово медичного обстеження № 773/287 від 28.11.2008 року (а.с. 17); протоколом відтворення обстановки та обставин події (а.с. 85-90); протоколом огляду речових доказів (а.с. 71-74); висновком судово-медичної експертизи № 810/295 від 23.12.2008 року, згідно якого у ОСОБА_2 мали місце такі тілесні ушкодження: численні рани в дільниці волосяної частини голови (без вказання розмірів, характеру та анатомічної локалізації), відкритий вдавлени й перелом лобної кістки зліва, скілковий перелом основної фаланги 5-го пальця правої кисті без зміщення, перелом шилоподібного паростку правої ліктьової кістки без зміщення, багатоскілковий перелом головки другої п’ясної кістки лівої кисті, четвертої п’ясної кістки лівої кисті, субкортикальний перелом п’ятої п’ясної кістки лівої кисті, перелом основної фаланги четвертого пальця лівої кисті зі зміщенням, які виникли від неодноразової дії тупого предмету з обмеженою контрактуючою поверхнею, якою могла бути і дерев’яна палиця, опис якої подали на експертизу, можливо, 27.11.2008 року та належать : відкритий вдавлений перелом лобної кістки зліва – до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних до життя під час їх утворення; числені переломи кісток обох кістей рук – до ушкоджень середньої ступені тяжкості, які викликають тривалий розлад здоров’я більше 21- ої доби, а інші тілесні ушкодження – до категорій легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров’я (а.с. 78), та іншими матеріалами кримінальної справи.
Суд не погоджується з позицією захисту про необхідність перекваліфікувати дії підсуднього з ст. 121 ч.1 КК України на ст. 124 КК України – умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень в разі перевищення меж оборони або в разі перевищення заходів необхідних для затримання злочинця.
Згідно вимог ст. 38 КК України «правомірне затримання злочинця потерпілим або іншими особами – це насильницькі дії, спрямовані на короткострокове позбавлення особистої свободи особи, яка вчинила злочин, і доставлення її органам влади, якщо вони були необхідними для затримання і відповідали небезпечності вчиненного посягання та обстановці затримання злочинця». Право на затримання особи, що вчинила злочин виникає при наявності для цього підстав. Такою підставою є вчинення злочину в обстановці, яка викликає необхідність негайного затримання злочинця для доставлення його відповідним органам влади.
В судовому засіданні з показів підсуднього , потерпілого, свідка ОСОБА_3, об’єктивних обставин події встановлено, що у ОСОБА_1 був відсутній намір під час нанесення численних ударів дерев’яною палицею потерпілому на його затримання. Так, після того як потерпілий від побиття впав з сходів, підсудній припинив його бити і не здійснював ніяких мір щодо позбавлення особистої свободи потерпілого і доставлення його органам влади. Дозволив потерпілому піднятися і піти з подвір’я.
Також в діях підсуднього не встановлено перевищення меж необхідної оборони для відвернення чи припинення посягання на його співмешканку. Згідно ст.36 КК України «необхідна оборона – це правомірний захист правоохоронюваних інтересів особи, суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, необхідної і достатньої в даній обстановці шкоди, що відповідає небезпеці посягання й обстановці захисту». Перевищення меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
В судовому засіданні встановлено, що потерпілий після отримання двох ударів палицею по спині припинив ламати замок вхідних дверей, повернувся до підсуднього присівши на сходах. В позиції сидячи замахнувся цвяходером в бік співмешканки підсуднього ОСОБА_3, яка піднімалась по сходах. Коли остання відхилилась підставивши руки, потерпілий більше не намагався її бити, і реально не мав можливості, так як вона зійшла зі сходів і побігла з подвір’я до будинку сільського голови. Тобто ніякої небезпеки в цей час для здоров’я співмешканки підсуднього від дій потерпілого не було. Тому ствердження, що підсудній наносив удари потерпілому захищаючи співмешканку і перевищив межі необхідної оборони, не відповідає дійсності, а свідчить про наявність умислу підсуднього на заподіяння невизначеної шкоди здоров’ю потерпілого, так як наносив численні удари дерев’яним держаком від лопати по рукам, життєво важливому органу- голові до тих пір, поки потерпілий не впав зі сходів і підсудній не мав реальної можливості продовжувати його бити.
Таким чином, з врахуванням зібраних в судовому засіданні доказів, суд прийшов до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані вірно за ст. 121 ч. 1 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент його заподіяння.
Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу винного – по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, відсутність обтяжуюючих вину обставини, пом’якшуючі вину обставини – вину визнав, вперше притягується до кримінальної відповідальності, в скоєному розкаюється, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні давав правдиві покази, чим сприяв розкриттю злочину, на утримані неповнолітня дитина, в добровільному порядку відшкодував завдану шкоду потерпілому, стан здоров’я і вважає, що виправлення підсудного можливе в умовах без ізоляції від суспільства з застосуванням до обраного покарання ст.75 КК України – звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд вважає за необхідним цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 4504 грн. 55 коп. та 50000 грн. моральної шкоди – залишити без розгляду, так як в судовому засіданні потерпілий просив позов залишити без розгляду оскільки на день розгляду справи в суді претензій матеріального та морального характеру до підсуднього немає.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –
ПРИСУДИВ :
Визнати ОСОБА_1 винним за ст. 121 ч. 1 КК України, та обрати покарання у виді 5 (п’яти ) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування обраного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк – 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний – підписка про невиїзд.
Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 4504 грн. 55 коп. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди – залишити без розгляду.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб.
Суддя: