Судове рішення #6248736

Справа № 2-4332\09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 жовтня  2009 року                                                                                       м. Сімферополь

          Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

                                             Головуючої судді  -    Тимошенко К.Г.,

                                             при секретарі         -    Сорокіної Н.Є.,

                      за участю адвоката –  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності на житловий будинок, про визнання права власності на частку домоволодіння,

та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про реальний поділ домоволодіння,

В С Т А Н О В И В:

           ОСОБА_2, уточнивши позовні вимоги (а.с.53), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_3 та визнання за ним права власності на 1\3 частку спірного домоволодіння, яка належить ОСОБА_3

Свої вимоги позивач  мотивує тим, що житловий будинок АДРЕСА_3 на праві спільної часткової власності належить йому та відповідачу по справі: частка ОСОБА_2 складає 2\3, ОСОБА_3 – 1\3.

Провести виділ належної позивачу частки у натурі неможливо з технічної точки зору, крім цього ОСОБА_2 має намір й надалі користуватися своєю власністю, проживати у даному будинку, облаштовувати його.

ОСОБА_3 у  спірному будинку не проживає, забезпечений іншим житлом, у зв’язку з чим, позивач просить припинити право спільної часткової власності на цей будинок та готовий  виплатити відповідачеві грошову компенсацію за 1\3 належних йому частки у розмірі – 85.237 грн.

У ході судового засідання позивач  - уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі на підставах, викладених вище, проти зустрічного позову категорично заперечував.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник  за довіреністю від 16.03.2009 р. (а.с. 54) – ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали, пояснивши суду, що у спірному домоволодінні АДРЕСА_3 на цей час фактично проживають та зареєстровані донька та онука відповідача, іншого житла вони не мають.

Відповідач вважає, що спірне домоволодіння можливо реально розділити, тільки необхідно провести добудови та переобладнання, про що й заявив зустрічний позов.

Третя особа неповнолітня ОСОБА_5 – основний позов не визнала, зустрічний позов – підтримала, вказуючи на те, що їй з матір’ю не має де жити.

Третя особа представник Служби у справах дітей Сімферопольської міської ради – у судове зсідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка (а.с. 75).

            Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності,  дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані  та  підлягають задоволенню.

            Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про реальний поділ домоволодіння задоволенню не підлягає.

Згідно до ст. 365 ЦК України 2003 р. право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, а також, якщо спільне володіння і користування майном є неможливим.

    Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

    Судом встановлено, що згідно договору дарування від 05.11.2008 р. ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить 2\3 частки житлового будинку АДРЕСА_3 (а.с.5-7). Право власності  зареєстровано у СМ БРТІ  - 10.11.2008 р. (а.с. 9).

Власником решти 1\3 частки даного будинку є відповідач по справі ОСОБА_3 (а.с. 11).

    Згідно технічного паспорту (а.с. 13), житловий будинок АДРЕСА_3 складається з: літер «А», загальною площею – 40,8 кв.м, житловою – 16,1 кв.м, а саме: 1-1 житлової кімнати, площею 16,1 кв.м, 1-2 кухні, площею 15,6 кв.м, 1-4 коридору, площею 8,8 кв.м.

              Рішенням суду від 22 червня 2009 року  було встановлено, що  житловий будинок АДРЕСА_3 використовується ОСОБА_3 для надання  у найом з метою отримання доходу своїм родичам, чим створює позивачу перешкоди у користуванні належною йому частиною домоволодіння (ухвала Апеляційного суду АРК – а.с. 71).

Згідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

    Як вбачається, на даний час у спірному будинку проживає позивач по справі, який був вселений до нього у порядку виконання рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 22.06.2009 р.

Відповідач ОСОБА_3 цілком забезпечений житлом та проживає у трьох кімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

З пояснень  ОСОБА_3 під час судового засідання, вбачається, що квартира  по вул. Гагаріна у м. Сімферополі належить на праві власності відповідачу та членам його родини (дружині, доньці, сину ) по 1\4 частці у порядку приватизації.

    Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи (а.с. 30-51),  розділ житлового будинку АДРЕСА_3 з урахуванням ідеальних часток співвласників (1\3 та 2\3) відповідно до нормативних вимог технічно не можливий.

Експерт виходив з того, що на 1\3 частки відповідача йому повинно належати 5,46 кв.м. житлової площі, що не відповідає вимогам п. 3.5 СНіП 2.08.01-89, який встановлює, що площа жилої кімнати одноквартирної квартири повинна бути не менш, ніж 12 кв.м.

Крім цього, прохід до житлової кімнати є транзитним через кухню, що також не відповідає існуючим житловим нормативам (а.с. 46).

Вартість усього будинку визначена експертом  у  255.711 грн., а його 1\3 частка – у 85.237 грн. (а.с. 45), що на думку суду, є  цілком справедливим та повністю відповідає ринковій вартості речі на час розгляду справи. Вказана сума внесена на депозитний рахунок суду позивачем ( квитанція - а.с. 61).

Згідно положень  ст. ст. 21,24,41 Конституції України, ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах; усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

За таких обставин, суд вважає, що права позивача потребують судового захисту шляхом повного задоволення його позовних вимог.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2  про реальний поділ спірного домоволодіння, то суд приходить до висновку про неможливість задоволення зустрічних вимог з наступних підстав.

Суд не бере до уваги довід представника відповідача - ОСОБА_4 про можливий реальний поділ спірного домоволодіння з посиланням на ксерокопію висновку експерта, оскільки ксерокопія є недопустимою як доказ; по друге надана суду ксерокопія експертизи суперечлива за своїм змістом, крім цього відсутні дозволи відповідних служб міста щодо реконструкції, перепланування, добудови спірного домоволодіння.

Суд, також не бере до уваги довід ОСОБА_3  про те, що у разі задоволення позову  ОСОБА_2  будуть порушені житлові права неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки питання про її виселення чи зняття з реєстраційного обліку на даний час не розглядається.

Крім цього, неповнолітня проживає разом з матір’ю ОСОБА_4, а останній належить на праві власності 1\4 частка квартири АДРЕСА_2.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати, а саме:  8 грн. 50 коп. - судового збору, 38 грн. - витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, 2.064 грн. 96 коп. – витрат за проведення судової експертизи, а усього -2.111 грн. 46 коп.

Також з ОСОБА_3 належить достягнути у дохід держави судовий збір за подачу позову до суду у частині вимог ОСОБА_2  про визнання права власності на 1\3 частини житлового будинку – у розмірі 852 грн. 37 коп.

На підставі ст. 319, 358, 365 ЦК України 2003 р., керуючись ст.ст. 10,11, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права спільної часткової власності на житловий будинок, про визнання права власності на 1\3 частку  житлового будинку -  задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності на житловий будинок АДРЕСА_3 за ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\3 частку житлового будинку АДРЕСА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 1\3 частки житлового будинку АДРЕСА_3 у розмірі - 85.237 (вісімдесяти п’яти тисячі двісті тридцять сім) грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі – 2.111 (дві тисячі сто одинадцять) грн. 46 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір у розмірі -  852 (вісімсот п’ятдесят дві) грн. 37 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про реальний поділ домоволодіння АДРЕСА_3 – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подання у 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

         

Суддя:

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація