ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2017 р.Справа № 923/1506/15

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

за участю представників учасників провадження:

від ПАТ "Дельта Банк" - Арбузов О.О. за довіреністю.

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явилися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" та Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 28.07.2016

у справі №923/1506/15

за заявою Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

до публічного акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 25.04.2016 р. за заявою Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області порушено провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537", визнано вимоги кредитора Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області до боржника в сумі 1329738,76 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майна боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Запорожця Дмитра Юрійовича.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 р. визнано вимоги кредиторів до публічного акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" та затверджено реєстр вимог кредиторів, зокрема, ПАТ "Дельта Банк" - 6613560,33 грн., у тому числі 5361497 грн. - окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, які забезпечені заставою майна, 1252063,33 грн. - 4 черга, судові витрати 2756 грн. - 1 черга. Вимоги кредиторів ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" в сумі 1613,92 грн., ПАТ "Дельта Банк" в сумі 2886023,06 грн., ПАТ "Кредобанк" в сумі 289408,31 грн. відхилено.

В мотивах оскаржуваної ухвали, щодо заявлених грошових вимог ПАТ "Дельта Банк" судом зазначено, що дані вимоги визнаються судом частково в сумі 6613560,33 грн., у тому числі 5000000 грн. - заборгованість за кредитом, 315616,44 грн. проценти за користування кредитом за період з 23.05.2013 р. по 27.09.2013 р. та 1297943,89 грн. проценти за користування кредитом, які стягненні відповідно до виконавчого напису нотаріуса. Решту вимог в сумі 2886023,06 грн. судом відхилено, оскільки, за твердженням місцевого господарського суду, відповідні вимоги це проценти за користування кредитними коштами нараховані за межами строку позовної давності. Окрім того судом зазначено, що пеня, яка була стягнута за виконавчим написом нотаріуса, кредитором до складу вимог не включена і до суду не заявлена.

Разом з цим, судом відхилено заперечення боржника щодо ненадання обґрунтованого розрахунку боргу та пропуск кредитором позовної давності за вимогами до боржника, та зазначено, що кредитором до заяви додано розрахунок вимог і окрім того кредитор не позбавлений права надати додаткові документи в обґрунтування своїх вимог та необмежений у цьому часом, а вимоги кредитора були забезпечені заставою майна боржника відповідно до іпотечного договору від 11.05.2007 р., і у зв'язку з неналежним виконанням боржником зобов'язань за кредитною угодою, 06.11.2008 р. нотаріусом було вчинено виконавчий напис на стягнення з боржника 5000000 грн. боргу та 1297943,89 грн. процентів за рахунок заставленого майна, який пред'явлено до виконання до виконавчої служби і на цей час триває виконавче провадження, що в свою чергу, на думку суду, свідчить про безспірність вимог в цій частині - відсутність спору і порушеного права та у зв'язку з цим застосування у цій частині вимог позовної давності не можливо взагалі, оскільки на сплату заборгованості вчинено виконавчий напис, який є виконавчим документом і який пред'явлено до виконання.

З урахуванням наведеного, судом першої інстанції вимоги ПАТ "Дельта Банк" включено до реєстру кредиторів в сумі 6613560,33 грн., у тому числі 5361497 грн. - окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги які забезпечені заставою майна (узгоджена вартість предмета застави згідно договору іпотеки від 11.05.2007 р. становить 5361497 грн.), 1252063,33 грн. - 4 черга, судові витрати 2756 грн. - 1 черга.

Не погодившись із даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулись публічне акціонерне товариство "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" (далі - ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537") та публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк").

ПАТ "Дельта Банк" в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 р. у справі №923/1506/15 та прийняти нове рішення, яким визнати ПАТ "Дельта Банк" кредитором у справі №923/1506/15 про банкрутство ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" на суму 9 499 583,39 грн. та спрямувати вказані грошові вимоги на задоволення вимог кредитора відповідно до встановленої Законом черговості задоволення вимог кредиторів, внести окремо до реєстру відомості про майно ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537", яке є предметом застави згідно іпотечного договору №49.8/04/1139/07 від 11.05.2007 р., який зареєстрований в реєстрі під №1015 посвідчений Мікуровою Л.Ю., державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області.

В обґрунтування своїх вимог за апеляційною скаргою, ПАТ "Дельта Банк" зазначає, що ВАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" надало ПАТ "Кредитпромбанк" в іпотеку нерухоме майно за договором від 11.05.2007 р. у забезпечення своїх зобов'язань за кредитним договором від 11.05.2007 р. У зв'язку із невиконанням боржником взятих на себе кредитних обов'язків, 06.11.2008 р. нотаріусом вчинено виконавчий напис №1185 про звернення стягнення на загальну суму 6 926 980,40 грн. за рахунок заставленого майна. У 2014 році державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.06.2016 р. замінено стягувача на його правонаступника - ПАТ "Дельта Банк". На підставі наведеного, скаржник вважає, що його вимоги на суму 6 926 980,40 грн. є безспірними.

До того ж, посилаючись на приписи ст.ст. 526, 599, 626, 627, 629, 1049 ЦК України, п.1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013 р. та умови п.5.1. кредитного договору, апелянт вважає, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та нормами чинного законодавства. Апелянт вважає, що видача судового наказу та ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором не розриває цього договору та не зупиняє його дії, оскільки позичальник не погасив заборгованості за кредитним договором, а тому, на думку апелянта є необґрунтованим висновок місцевого господарського суду, що грошові вимоги у сумі 2886023,06 грн., нараховані за межами строку позовної давності та не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" також не погодилось з ухвалою господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 р. та просить в апеляційній скарзі скасувати дану ухвалу в частині визнання вимог кредитора ПАТ "Дельта Банк" на суму 6 613 560,33 грн. та визнання вимог кредитора ПАТ "Кредитпромбанк" на суму 238 396,42 грн. інфляційних та 30657,05 грн. річних та зазначені вимоги кредиторів відхилити.

Так, посилаючись на приписи ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" скаржник вказує на відсутність обґрунтованого розрахунку грошових вимог ПАТ "Дельта Банк" і доказів заборгованості боржника перед цим кредитором. До того ж, апелянт вважає, що ПАТ "Дельта Банк" пропустило строки позовної давності, так як строк виконання зобов'язань розпочався ще 06.11.2008 р., тоді як кредитор звернувся лише у 2016 році. Також скаржник зазначає й про пропущення ПАТ "Кредобанк" позовної давності за вимогами, заснованими на кредитному договорі від 01.12.2003 р., за якими строк виконання настав 30.11.2006 р., тоді як кредитор звернувся лише у 2016 році.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 р. апеляційні скарги ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" задоволено частково, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 р. по справі №923/1506/15 змінено в частині затвердження реєстру вимог кредиторів ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" стосовно визнання вимог ПАТ "Дельта Банк". Змінено ч. 1 резолютивної частини ухвали господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 р. по справі №923/1506/15 в частині вимог ПАТ "Дельта Банк", викладено таким чином: "Визнати вимоги кредиторів до ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" та затвердити реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого вимоги:- ПАТ "Дельта Банк" - 6 297 943,89 грн., у тому числі 5 361 497 грн. - окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, які забезпечені заставою майна, 936 446,89 грн. - 4 черга, судові витрати 2756 грн. - 1 черга". Змінено ч. 2 резолютивної частини ухвали господарського суду , виклавши її в наступній редакції: "Вимоги кредиторів ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" в сумі 1613,92 грн., ПАТ "Дельта Банк" в сумі 3 201 639,5 грн., ПАТ "Кредобанк" в сумі 289 408,31 грн. відхилити".

Постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2016 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (в частині розгляду грошових вимог публічного акціонерного товариства "Дельта Банк") у справі №923/1506/15 скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" та публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 по справі №923/1506/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Філінюка І.Г., суддів Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.

Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №5 від 05.01.2017 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебування головуючого судді Філінюка І.Г. та судді Лавриненко Л.В. у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2017 для розгляду апеляційних скарг публічного акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" та публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 по справі №923/1506/15 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Жекова В.І., Ліпчанської Н.В.

Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №22 від 10.01.2017 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебування судді Ліпчанської Н.В. у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2017 для розгляду апеляційних скарг публічного акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" та публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 по справі №923/1506/15 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Жекова В.І., Таран С.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" та публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 по справі №923/1506/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Жекова В.І., Таран С.В.

Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №112 від 24.01.2017 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із перебування судді Жекова В.І. у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2017 для розгляду апеляційних скарг публічного акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" та публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 по справі №923/1506/15 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Мишкіної М.А., Таран С.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" та публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 по справі №923/1506/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Мишкіної М.А., Таран С.В.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 р., 25.01.2017 р. розгляд справи відкладався та ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 р. розгляд апеляційної скаргу було продовжено на підставі ст. 69 ГПК України та відкладено розгляд справи відкладено.

На виконання вимог ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 р., якою було витребувано у ПАТ "Дельта Банк" первинну документацію щодо грошових вимог ПАТ "Дельта Банк" до боржника публічного акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537", апелянтом 06.02.2017 р. було надано до суду меморіальний ордер №110.3 від 11.05.2007 р. та меморіальний ордер №243867 від 27.06.2007 р.

У судових засіданнях представник ПАТ "Дельта Банк" підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на їх задоволенні.

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області, заслухавши представника апелянта, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" та ПАТ "Дельта Банк" підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Так, скасовуючи постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 р. в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Дельта Банк" Вищий господарський суд України у своїй постанові від 30.11.2016 р. зазначив, що апеляційний господарський суд за наслідками здійснення апеляційного провадження погодився з судом першої інстанції щодо безспірної природи заявлених грошових вимог ПАТ "Дельта Банк" в частині стягненого з боржника на підставі виконавчого напису нотаріуса і постанови про відкриття виконавчого провадження боргу, внаслідок чого не досліджував жодних обставин щодо періоду заборгованості та нарахованих відсотків.

До того ж, суд касаційної інстанції зазначив, що переглядаючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд не врахував приписів п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 35 ГПК України та помилково визнав виконавчий напис нотаріуса на підставі якого відкрито виконавче провадження, як обставину, що не підлягає доказуванню.

Також, Вищим господарським судом зазначено, що в силу ст. 35 ГПК України та п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виконавчий напис не має преюдиціального значення, тому не може бути обставиною, що не потребує доказування та встановлює безспірний характер заявлених кредитором грошових вимог до боржника. Тому всі фактичні обставини щодо грошових вимог кредитора (періодів заборгованості та нарахування відсотків) підлягають доказуванню на загальних підставах в порядку ст. 33 ГПК України.

Касаційний суд відзначив, що апеляційний господарський суд, розглядаючи справу повторно в порядку ст. 101 ГПК України не з'ясував всіх необхідних обставин, що стосуються спірної заборгованості та не витребував в порядку ч. 4 ст. 38 ГПК України первинну документацію, виходив виключно з факту її безспірності та на підставі цього встановив, що грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" до боржника є конкурсними.

Вищим господарським судом відзначено, що при новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, в частині розгляду грошових вимог ПАТ "Дельта Банк", встановити правову природу грошових зобов'язань боржника перед кредитором на підставі первинної документації, періодів заборгованості та нарахування відсотків.

Крім того, судом касаційної інстанції відзначено, що відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Однак, вчинення виконавчого напису нотаріуса та відкриття на його підставі виконавчого провадження, що мало місце в спірних правовідносинах, не відноситься до підстав переривання перебігу позовної даності, визначених чинним законодавством. У зв'язку з чим, суду апеляційної інстанції вказаній обставині також необхідно надати відповідну правову оцінку.

Згідно до приписів ст. 4-1 ч. 2 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Згідно з ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Заява кредитора має містити найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, які додаються до заяви.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Статтею 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше двох місяців та десяти днів, а у разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Закону. Обов'язок щодо такого повідомлення суд може покласти на розпорядника майна або боржника.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство.

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 2016 року було оприлюднено оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537".

У визначений законом строк із відповідними заявами до суду звернулися, зокрема, ПАТ "Дельта Банк".

ПАТ "Дельта Банк" у своїй заяві з грошовими вимогами до боржника просило визнати його кредитором у справі №923/1506/15 про банкрутство ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" на суму 9 499 583,39 грн. та спрямувати вказані грошові вимоги на задоволення вимог кредитора відповідно до встановленої Законом черговості задоволення вимог кредиторів, внести окремо до реєстру відомості про майно ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537", яке є предметом застави згідно іпотечного договору №49.8/04/1139/07 від 11.05.2007 р., який зареєстрований в реєстрі під №1015 посвідчений Мікуровою Л.Ю., державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області.

В обґрунтування заяви, ПАТ "Дельта Банк" зазначило, що 11 травня 2007 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та ВАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" був укладений кредитний договір №49.8/04/2007-К, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у сумі 5 000 000 грн., процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 18 процентів річних, строк погашення заборгованості за кредитом 10.05.2012 р.

До того ж, 11.05.2007 р. між тими ж сторонами був укладений іпотечний договір №49.8/04/1139/17, який зареєстрований в реєстрі під №1015 посвідчений Мікуровою Л.Ю., державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області та за умовами якого "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" передало у забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором нерухоме майно, заставну вартість якого сторони визначили у сумі 5 361 497 грн.

У зв'язку із невиконанням ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" своїх зобов'язань за кредитним договором, ПАТ "Кредитпромбанк" звернулось до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

06.11.2008 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу був вчинений виконавчий напис №1185 про звернення стягнення на загальну суму 6 926 980,40 грн., з яких 5 000 000 грн. основного боргу, 1 297 943,89 грн. процентів за користування кредитом та 629 036,63 грн. пені за рахунок заставного майна.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області від 13.12.2012 р. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №1185 від 06.11.2008 р.

Цивільний кодекс України у статтях 512-514 передбачає заміну кредитора у зобов'язанні, зокрема, в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), який вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, 27 вересня 2013 року між ПАТ "Кредитпромбанк" (продавець) та ПАТ "Дельта Банк" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, оскільки, як зазначено у договорі, продавець надав кредити позичальникам за кредитними договорами та бажає продати (відступити), а покупець бажає купити (прийняти) права вимоги за винагороду та на умовах, що зазначені у цьому договорі, у тому числі вимоги до ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" в сумі 5 000 000 грн. основного боргу та 4 999 583,39 грн. процентів.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, ПАТ "Дельта Банк" було надано до суду дублікат меморіального ордеру №110.3 від 11.05.2007 р. з якого вбачається, що ПАТ "Кредитпромбанк" було перераховано на рахунок ПАТ "Дельта Банк" грошові кошти у розмірі 5 000 000 грн. з призначенням платежу: видача кредиту ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" згідно договору №49.8/04/2007-К від 11.05.2007 р.

Разом з цим, боржник у порушення умов кредитного договору жодних платежів з погашення основної заборгованості не здійснював, що й стало приводом звернення банку до нотаріуса для вчинення виконавчого напису та відповідно до якого останнім було стягнуто суму основного боргу у розмірі 5 000 000 грн.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що вимоги ПАТ "Дельта Банк" у розмірі 5 000 000 грн., що складаються з основного боргу за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що підтверджуються наявними матеріалами справи.

Щодо заявлених процентів за користування кредитними коштами, що заявлені ПАТ "Дельта Банк" у сумі 4 999 583,39 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.5., 2.6.2. кредитного договору №49.8/04/2007-К від 11.05.2007 р. процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі 18 процентів річних. Проценти за користування кредитом нараховуються 20-го числа кожного місяця, в останній робочий день місяця, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та в день повного погашення заборгованості за кредитом, дата якого встановлена у п.3.4.4. цього договору, виходячи із суми заборгованості на позичковому рахунку, відкритому банком для обліку заборгованості позичальника за кредитом, наданим згідно з цим договором, та процентної ставки, визначеної у пункті 2.5. цього договору.

Кредитним договором передбачено нарахування процентів за кредитом до 10 травня 2012 р., а згідно до пункту 5.1 договору він діє до часу повного погашення заборгованості за кредитом та процентами.

Як вбачається з дублікату меморіального ордеру №243867 від 27.06.2007 р. проценти за користування кредитом було сплачено ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" частково у сумі 2000 грн.

ПАТ "Дельта Банк" було надано до суду розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, з якого вбачається, що за період з 11.05.2007 р. по 10.05.2012 р. заборгованість по процентам за кредитним договором, з урахуванням часткової сплати боржником, складає 4 499 583,39 грн.

Колегія суддів вважає, що вимоги ПАТ "Дельта Банк" щодо включення до реєстру вимог кредиторів грошових коштів, які складаються з процентів за кредитним договором підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 1 297 943,89 грн., оскільки останні розраховані ПАТ "Дельта Банк" на момент звернення до нотаріуса та були стягнуті за виконавчим написом від 06.11.2008 р.

Колегія суддів відзначає, що на теперішній час триває виконавче провадження щодо виконання виконавчого напису нотаріуса, яким було стягнуто з боржника як основний борг у сумі 5 000 000 грн. так й проценти у розмірі 1 297 943,89 грн., що підтверджується постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про заміну сторони виконавчого провадження від 06.12.2016 р., якою замінено сторону у виконавчому провадженні №41462630 стягувача ПАТ "Кредитпромбанк" на правонаступника стягувача ПАТ "Дельта Банк".

Разом з цим, колегія суддів вважає, що решта заявлених кредитором процентів в сумі 3 201 639,5 грн., не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів, у зв'язку з наступним.

Пунктами 3.3., 3.4.3., 3.4.4. кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний сплачувати нараховані проценти за кредитом 25-го числа кожного місяця, у день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом та в день повного погашення заборгованості за кредитом, встановлений у п. 3.4.4. цього договору. Проценти сплачуються з поточного рахунку позивальника на рахунок банку. Датою сплати процентів вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок банку. Позичальник також зобов'язаний повністю погасити заборгованість за кредитом 10 травня 2012 р. зі свого поточного рахунку на рахунок банку.

У відповідності до п. 5.1. кредитного договору останній набуває чинності з дня його підписання і діє до повного погашення позивальником кредиту та процентів за користування ним, а при наявності простроченої заборгованості - і пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів.

Отже, виходячи з умов кредитного договору, боржник повинен був сплатити заборгованість перед кредитором, у тому числі й по процентам за кредитним договором до 10 травня 2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, у своїх запереченнях проти вимог ПАТ "Дельта Банк" боржник заявив про сплив строків позовної давності за вимогами до боржника.

Колегія суддів відзначає, що у відповідності до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ст. 263 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З наданого ПАТ "Дельта Банк" розрахунку заборгованості ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" по процентам за кредитним договором вбачається, що банком нараховано проценти за період з 11.05.2007 р. по 10.05.2012 р.

Разом з цим, судова колегія відзначає, що у матеріалах справи відсутні та кредитором не надано доказів звернення позикодавця ПАТ "Кредитпромбанк" або його правонаступника ПАТ "Дельта Банк" до суду з позовом про стягнення з боржника заборгованості по процентам за користування кредитними коштами у сумі 3 201 639,5 грн., що були нараховані до 10.05.2012 р.

Отже, з урахуванням приписів ст. 257 ЦК України, заяви боржника про сплив строків позовної давності, колегія суддів вважає, що грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" до боржника у сумі 3 201 639,5 грн. заявлені з пропуском строку позовної давності та підлягають відхиленню.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що грошові вимоги ПАТ "Дельта Банк" підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у наступному розмірі 5 000 000 грн. основного боргу по кредиту та 1 297 943,89 грн. процентів за користування кредитом. Решта вимог підлягає відхиленню.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати на оплату судового збору. У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

Статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Отже, з урахуванням укладеного між кредитором та боржником іпотечного договору №49.8/04/1139/17 від 11.05.2007 р. за умовами якого "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" передало у забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором нерухоме майно, заставну вартість якого сторони визначили у сумі 5 361 497 грн., колегія суддів вважає, що вимоги ПАТ "Дельта Банк" підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у сумі 6 297 943,89 грн., у тому числі 5 361 497 грн. - окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, які забезпечені заставою майна, 936 446,89 грн. - 4 черга, судові витрати 2756 грн. - 1 черга.

Щодо посилань боржника на пропуск ПАТ "Дельта Банк" строків позовної давності, колегія суддів відзначає наступне.

Як зазначив Конституційний Суд України, строки звернення до суду як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників правовідносин (абзац п'ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012).

Термін позовної давності виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (рішення Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2011 року у справі ВАТ Нафтова компанія Юкоспроти Росії та від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства)

Загальні положення щодо позовної давності та порядку її обчислення, що підлягають застосуванню під час вирішення спорів між сторонами у зобов'язаннях, визначені у главі 19 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Тобто, позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 названого Кодексу, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З метою забезпечення правильного і однакового застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів Пленумом Вищого господарського суду України прийнято Постанову №10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішені господарських спорів", згідно пункту 1.4 якої, позовна давність застосовується у розгляді вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у провадженні зі справ про банкрутство, за винятком випадків, коли підставою цих вимог є виконавчі документи або якщо у відповідних вимогах судом вже було відмовлено в порядку позовного провадження.

Так, за приписами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Водночас, статтею 1049 названого Кодексу встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

За визначеннями статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України).

Згідно до ст. 610 названого Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарську - правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611 ЦК України).

Окрім цього, статтею 589 ЦК України визначені правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, зокрема, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі, зокрема, на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, перебіг позовної давності щодо повернення кредиту у цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, яким є строк виконання зобов'язання у повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк звернувся до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису, який було вчинено 06.11.2008 р. та на підставі якого було відкрито виконавче провадження, яке на даний час триває, що підтверджується постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 06.12.2016 р.

Отже, звернувшись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису щодо стягнення основного боргу, процентів та пені, кредитор скористався своїм правом на дострокове повернення грошових коштів, у зв'язку із неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань та на даний час, як підтверджується матеріалами справи, триває виконавче провадження з примусового стягнення за даним виконавчим написом, а тому, на думку колегії суддів, позовна давність у даних відносинах не застосовується, що узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, що містяться у п.1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України прийнято №10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішені господарських спорів".

Відповідно до п.4 ст.103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, змінити рішення.

Статтею 104 ГПК України визначено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 підлягає зміні.

Керуючись статтями 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" та ПАТ "Дельта Банк" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 р. у справі №923/1506/15 в частині розгляду вимог кредитора ПАТ "Дельта Банк" змінити, виклавши пункт 1 висновків ухвали в частині визнання вимог ПАТ "Дельта Банк" у наступній редакції: "ПАТ "Дельта Банк" - 6 297 943,89 грн., у тому числі 5 361 497 грн. - окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, які забезпечені заставою майна, 936 446,89 грн. - 4 черга, судові витрати 2756 грн. - 1 черга".

Змінити п.2 висновків ухвали господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 р. у справі №923/1506/15 виклавши його в наступній редакції: "Вимоги кредиторів ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" в сумі 1613,92 грн., ПАТ "Дельта Банк" в сумі 3 201 639,5 грн., ПАТ "Кредобанк" в сумі 289 408,31 грн. відхилити".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Мишкіна М.А.

Суддя Таран С.В.