Справа № 2а-6299

                                                                                                                                  2009 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30 вересня 2009  року Ялтинський  міський суд Автономної Республіки Крим  у складі головуючого судді Прищепа О.І., при секретарі Амірджанян Н.М. розглянувши  у письмовому провадженні в залі суду м. Ялта адміністративну справу  за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася  до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Ялта  АРК у якому просить  зобов’язати  останнього нарахувати та сплатити щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період з 2007 – 2008 рік у розмірі 3180,60 гривень, а також зобов’язати відповідача нараховувати та сплачувати дану допомогу щомісячно з січня 2009 року, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом, які йому не сплачені відповідачем з 2007 по 2008 рік. Крім того, просить поновити строк позовної давнини звернення з даним позовом до суду.  

Позивачка у судове засідання не з’явилася, про день та час розгляду справи сповіщена у встановленому порядку. Представила суду заяву з проханням розглянути справу без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення проти позовних вимог, згідно яких просить відмовити в задоволенні позову, тому що позивачка не знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ялті та не отримує пенсію у вказаному управлінні.

У зв’язку з надходженням від сторін заяв про розгляд справи за їх відсутності, суд відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, розглянув та вирішив дану справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. ст. 22 Конституції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст.1 вищезазначеного Закону дитина війни - особа, яка є громадянином України та який на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася 15 вересня 1944 року, тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, тому вона є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою  Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 обов’язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії покладені на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла у 2006-2007рр., було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Позивачка не знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ялті та не отримує пенсію у вказаному управлінні.

Приймаючи до уваги те, що згідно з Законом України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, а позивачка не знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Ялта, то відповідач не повинний був сплачувати їй державну соціальну допомогу як дитині війни.

Позивачці для отримання державної соціальної допомоги як дитині війни необхідно звертатись до відповідного   управління Пенсійного фонду України за місцем отримання пенсії.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши докази, з’ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень , суд вважає, що  вказаний позов про стягнення державної соціальної допомоги як дитині війни з   управління Пенсійного фонду України в м. Ялті  не є обґрунтованим, тому  не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9,70-72, 86, 158-163, 167  КАС України, ст. 6  Закону України «Про соціальних захист дітей війни», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим про зобов’язання вчинити певні дії  – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд АРК у порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя: