ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2017 р.                                        Справа № 926/3327/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                Малех І.Б.

суддів           Гриців В.М.

                                                                                 ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТОРЧЕРМЕТ”, б/н від 02.12.2016 року

на рішення господарського суду Чернівецької області від 17.11.2016 року, суддя Гончарук О.В.

у справі № 926/3327/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_2 залізниця”, м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТОРЧЕРМЕТ”, м. Чернівці

про стягнення штрафу – 96995,00 грн.

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_3

від відповідача – ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Чернівецької області від 17.11.2016 року в справі №926/3327/16 - позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Вторчермет” на користь публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі регіональної філії “ОСОБА_2 залізниця” 96995,00 грн. основного боргу та 1454,93 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі, відповідач, просить рішення господарського суду Чернівецької області від 17.11.2016 року в справі №926/3327/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. При цьому, відповідач, вказує, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Так, відповідач зазначає, що при відправленні вантажу вагон був зважений належним чином, а саме зі зупинкою і розчепленням вагонів, про що зазначено в накладній № 44952778, а в комерційному акті НА №001300/597 від 18.05.2016 р взагалі не зазначено, яким способом здійснювалось контрольне переважування. Відтак, на думку апелянта, позивачем не була дотримана процедура, передбачена правилами приймання вантажів до перевезення.

У відзиві на дану апеляційну скаргу, позивач, заперечив проти її задоволення, просив, суд, рішення господарського суду Чернівецької області від 17.11.2016 року в справі №926/3327/16 залишити без змін, з підстав того, що судом першої інстанції всебічно та в повному обсязі з’ясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Крім того, зазначив, що вантаж зважувався належним чином, що підтверджується довідкою вих №10 від 23.01.2017р. (а.с. 121), підписаною в.о. ДСЗМ ОСОБА_5, про те що зважування відбувалось на вагах №87 з розчепленням вагонів.

Представник апелянта в судовому засіданні навів доводи аналогічні, викладеним у апеляційній скарзі, просив її задоволити.

Представник позивача заперечив проти доводів апелянта, з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Чернівецької області від 17.11.2016 року в справі №926/3327/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.05.2016 зі станції відправлення Торопиловка Південної залізниці, товариством з обмеженою відповідальністю “Вторчермет” було здійснено відправлення вагону №65945248 до станції Сартана Донецької залізниці. Одержувачем за даним відправленням є ПАТ “Маріупольський металургійний комбінат “Азовсталь” (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського,1), що підтверджується накладною №44952778. В накладній вказана маса вантажу (лом чорних металів), визначена на вагонних вагах відправником у розмірі 65100 кг.

18 травня 2016 року, залізницею при проходженні вагону через станцію Запоріжжя - ОСОБА_2 залізниці, було проведено перевірку маси вантажу та складено комерційний акт від 18.05.2016 НА№001300/597, в якому, зокрема, зазначено, що 17.05.2016 проводилась контрольна перевірка вагону №659452548 та при переважуванні вагону в статичному режимі на справних вагонних вагах станції Запоріжжя–Ліве №87, які пройшли держповірку 01.02.2016, виявилось, що вага брутто - 83400 кг, тара по документу - 23800 кг, нетто - 59600 кг, що менше ваги вказаній в накладній № 44952778 на 5500 кг. Також вказано, що навантаження вантажу нижче бортів 20 см, вантаж накритий металічним покриттям, маркований білою фарбою, що відповідає перевізному документу. Маркування не порушено. Слідів розкрадання і втрати вантажу не було. В технічному стані вагон справний, розвантажувальні люки, закручені дротом.

Предметом даного судового розгляду є вимоги залізниці до вантажовідправника про стягнення штрафу за неправильне зазначення відомостей щодо маси вантажу в перевізних документах.

Статтею 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник має зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Частиною першою статті 26 Закону України “Про залізничний транспорт” передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Виходячи зі змісту наведених правових норм, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, визначених статтею 122 Статуту, незалежно від того, чи завдано залізниці, у зв'язку з цим збитки, при цьому підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення маси вантажу є комерційний акт.

В той же час, порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року №334, зареєстрованим Міністерством юстиції України 08 липня 2002 року №567/6855 (далі - Правила).

Згідно з п. 2 Правил, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Відповідно до п.п. 8 - 10 Правил комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.

Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться.

Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних.

У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

До першого примірника комерційного акта про псування вантажу при перевезенні в рефрижераторних вагонах з додержанням температурного режиму додається витяг із журналу реєстрації температури. Дані про температурний режим вносяться до комерційного акта.

Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Щодо твердження апелянта про неправильний спосіб контрольного переважування вагону, то таке твердження спростовується довідкою вих №10 від 23.01.2017р. (а.с. 121), підписаною в.о. ДСЗМ ОСОБА_5, про те що зважування відбувалось на вагах №87 з розчепленням вагонів.

З урахуванням вищевказаного, суд першої інстанції, дійшов вірних висновків щодо стягнення з відповідача 96995 грн. штрафу.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Чернівецької області від 17.11.2016 року в справі №926/3327/16 залишити без змін.

2.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ВТОРЧЕРМЕТ” залишити без задоволення.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена                     в касаційному порядку.

4.          Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

           Повний текст постанови виготовлений 27.02.2017 р.

Головуючий -суддя                                                            Малех І. Б.

Суддя                                                                                Гриців В.М.

          Суддя                                                                                Михалюк О.В.