Судове рішення 22ц -2297-2009 від 14.10.2009

Судове рішення #6247644

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц -2297-2009 Головуючий по 1-й інстанції:

Шудря В.І.

Суддя-доповідач: Прядкіна О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 cерпня 2009року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді Прядкіної О.В.,

Суддів Чернова С.І., Обідіної О.І.

При секретарі Лимар О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 19 червня 2009р.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Горошинської сільської ради про визнання незаконним та скасування розпорядження сільського голови, поновлення на посаді, стягнення середнього заррбітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В., -

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2008р. ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом.

Вказувала, що розпорядженням голови Горошинської сільської ради від 24 квітня 2008р. її звільнено з посади директора Горошинського будинку культури на підставі ст.40 п.2, як зазначено в розпорядженні «Трудового кодексу України».

-2-

Вважає своє звільнення незаконним, оскільки організована атестація не відповідає чинному законодаству, так як стосовно неї проведені дві атестації на протязі чотирьох місяців, чітко не зазначено на підставі яких документів або даних визнана невідповідність її займаній посаді.

Просила визнати незаконним та скасувати розпорядження Горошинського сільського голови № 7 від 24 квітня 2008р., поновити її на посаді директора Горошинського будинку культури, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 19 червня 2009р. в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду оскаржено ОСОБА_1, яка в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав :

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 працювала з 19 вересня 1986р. директором Горошинського будинку культури. Звільнена з посади розпорядженням № 7голови Горошинської сільської ради від 24 квітня 2008р. на підставі ст.40 п.2 КЗпП України внаслідок виявленого браку кваліфікації.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову , місцевий суд виходив із законності наказу про звільнення та доведеності факту невідповідності її займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, виявленої за результатами атестації від 10 квітня 2008р., а відтак, і відсутності підстав для задоволення її матеріальних вимог.

Згідно ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, а за змістом має містити встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. При встановленні фактів суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

-3-

Відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у разі виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню роботи.

Виходячи із зазначеної норми, суд може визнати звільнення працівника правильним, якщо встановить, що воно здійснене на підставі фактичних даних, які підтверджують, що, зокрема, через недостатню кваліфікацію працівник не може належним чином виконувати покладені на нього трудові обов'язки, а від переведення на іншу роби ту відмовився.

Однак усупереч вимогам статей 212, 213, 215 ЦПК висновок суду про недостатність кваліфікації ОСОБА_1 яка перешкоджає належним чином виконувати обов'язки директора Горошинського будинку культури , фактично грунтується лише на матеріалах атестаційної комісії,які не стосувалися ділових якостей і кваліфікації позивача, за відсутності інших об'єктивних даних щодо її недостатньоі кваліфікації.

При цьому суд не врахував, що рішення атестаційної комісії про невідповідність працівника займаній посаді є лише одним із таких доказів, який підлягає перевірці й оцінці судом у сукупності з іншими доказами (п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Між тим, зазначені в атестаційному листі від 10 квітня 2008р. дані про те, що в роботі ОСОБА_1 мають місце порушення виконавчої та трудової дисципліни є неконкретними та не відображають що ці порушення мають місце саме з причин недостатньої кваліфікації.

Ні в рішенні атестаційної комісії, ні в розпорядженні не наведено фактів невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді через низьку кваліфікацію .

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що проведення позачергової атестації відносно позивача проведено з порушенням п.2.1 «Положення про проведення атестації працівників підприємств, установ, організацій та закладів галузі культури», затвердженого наказом Міністерства культури і туризму України № 44 від 16.07.2007р., яке передбачає проведення позачергової атестації не раніше як через рік з дня попередньої атестації для працівників культури, які повинні пройти повторну атестацію після прийняття рішення попередньою атестаційною комісією про відповідність займаній посаді за умови виконання рекомендацій щодо підвищення кваліфікації певного фахового напрямку.

-4 -

За таких обставин позивач підлягає поновленню на роботі з 24 квітня 2008р. на посаді директора Горошинського будинку культури із виплатою їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дати звільнення по час ухвалення рішення колегією суддів, тобто за 16 місяців.

Розрахунок середнього заробітку здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» за два останні місяці, що передують звільненню -березень 2008р.-202,16 грн. + квітень 2008р.-221,75 грн.= 423,91грн. : 2= 211,95 грн. х 16 місяців= 3391,2 грн.

Враховуючи ступінь моральних страждань позивача, на її користь у відшкодування моральної шкоди слід стягнути з Горошинської сільської ради 1000 грн.

Керуючись ст. 303, 304, 309ч.1п.3-4 , 313, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 19 червня 2009р. скасувати.

Поновити ОСОБА_1 на роботі з 24 квітня 2008р. на посаді директора Горошинського будинку культури та стягнути на її користь з Горошинської сільської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3391,2 грн. та 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Горошинської сільської ради на користь держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 211,95 грн. допустити до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.

С У Д Д І