У Х В А Л А

24 лютого 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Берднік І.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2, про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10 серпня 2016 року у справі № 924/182/15 за позовом ОСОБА_3 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Гречани", Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4, про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства та приведення відомостей про нього у Єдиному державному реєстрі до стану, що існував на момент вчинення реєстраційної дії,

в с т а н о в и в:

До Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2.

Заяву про перегляд судового рішення подано без додержання вимог статті 11119 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11119 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстав, передбачених пунктами 1 і

2 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Зокрема, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28, копія судового рішення повинна бути належним чином оформлена та засвідчена або роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень, проте заявником надано друковані тексти постанов Вищого господарського суду України від 16 липня

2009 року у справі № 2/95, від 11 січня 2016 року у справі № 924/441/15,

від 15 березня 2016 року у справі № 902/547/15, що не є такими копіями.

Крім цього, відповідно до частини третьої статті 11119 Господарського процесуального кодексу України до заяви додається документ про сплату судового збору.

Проте заявником до заяви додано копію квитанції від 25 жовтня

2016 року про сплату судового збору у розмірі 3 166,80 грн, яку не можна вважати належним доказом сплати судового збору.

Відтак, заявнику слід надати до Верховного Суду України оригінал документа про сплату судового збору.

Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 11120 Господарського процесуального кодексу України заява повертається заявнику, якщо заяву подано без додержання вимог статей 11118 та 11119 цього Кодексу і заявник

не усунув її недоліки протягом установленого строку.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

від 2 червня 2016 року № 1402-VIII та статтями 11119 , 11120 Господарського процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Надати ОСОБА_1 - представнику ОСОБА_2, строк для усунення недоліків до 13 березня 2017 року.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заяву буде повернуто заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України І.С. Берднік