Судове рішення #6247462

         


Справа № 2-а-520

2009 рік


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И


16 вересня 2009 року                                                                   м. Вінниця                                            


Вінницький районний суд в складі :

головуючого  судді:                Войтко Ю.Б.

при секретарі:                          Штойко О.П.

з участю позивача:                  ОСОБА_1

представника відповідача:     ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Вінницькому районному суді адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними, забовязання вчинити певні дії та про стягнення недоплаченої суми пенсії, -


В СТ Т А Н О В И В:

ОСОБА_1. звернувся до Вінницького районного суду з зазначеним вище  адміністративним позовом. Вказував, що йому, як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії, встановлено II групу інвалідності в зв'язку із захворюванням, викликаним впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК № 025999, яка була видана 20.07.2009 року Вінницьким обласним центром медико-соціальної експертизи та посвідченням НОМЕР_1, виданим Вінницькою обласною державною адміністрацією.

У зв'язку з втратою працездатності позивач отримує пенсію в загальному розмірі 1203,80 грн. Тобто, на даний час позивач отримує пенсію не в повному розмірі, що суперечить чинному законодавству. Вимоги позивача підтверджує наступним.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХП. Згідно ст. 54 наведеного Закону, пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмирі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.    

Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської  катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на Загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ч. 3 ст.54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-І? від 17.112005).

Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, а саме інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі  8 мінімальних пенсій за віком.

Але, до зазначеної статті відповідно до Закону від 28.12.2007 року №107-YІ були внесені зміни, після чого передбачено виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Конституційний суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень (зокрема рішення №10-рп/2008 від 22.05.2008 року ), і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту зі сторони держави. Зокрема, до них належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося. Що пільги, компенсаціях, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.

У відповідності до частини 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною радою України в законі про Державний бюджет на відповідний рік (ч. З ст. 4  Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року № 966-14).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12. 2008 року №835-YІ, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 498 грн.. Крім того, у відповідності до п.1, п. 6 ст. 92 Конституції України, ст.71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія положень зазначеного Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Абзацом 2 преамбули, частиною 3 ст. 4 п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення і те, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначені Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 року № 2017-111, у відповідності до ст. 17 якого до основних державних соціальних гарантій включаються мінімальний розмір пенсії за віком. Частиною 2 зазначеною статті встановлено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ст.19 цього Закону виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсій за віком.

Відповідно до вищевикладеного, позивач вважає, що йому не доплачено: Липень 2009 року - (498 грн. х 8)=3984 грн.. Серпень 2009 року - (498 грн. х 8)=3984 грн.

Загальна сума недоотриманої пенсії складає 7968,00 грн. Дані вимоги не були враховані при обчислені пенсії.

Щоб вирішити зазначене питання, 11 серпня 2009 року ОСОБА_1. звернувся до управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі з заявою про призначення пенсії з урахуванням ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але отримав відмову в задоволенні прохання, про що дізнався з листа 17.08.2009 року № Б-35.

Позивач просить визнати дії управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі неправомірними. Зобов'язати відповідача призначити йому пенсію з урахуванням ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнути з відповідача на його користь суму недоплаченої пенсії в розмирі 7968 грн..

В судовому засіданні позивач вимоги адміністративного позову підтримав. Просить їх задовольнити.

Представник відповідача вимоги адміністративного позову не визнала. Заперечувала вимоги тим, що ОСОБА_1. отримує пенсію як інвалід 2 групи, захворювання якого пов’язано з роботами по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з втратою працездатності -70%. Пенсія йому призначена відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в мінімальному розмірі без заробітної плати згідно поданої заяви від 20/07/2009 року. При визначенні права на пенсію громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, управління керується Законом України «Про статус громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 - XII, від 28.02.1991 року (далі - Закон), постановами КМУ.

Відповідно до ст. 54 Закону пенсія по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, можуть призначатися із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме: ст.50 викладено в новій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 2 гр. - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення ряду пунктів закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі положення п. 28 розділу II. Тому, з дня ухвалення Конституційним Судом України даного рішення, положення п.28 втратило чинність. Разом с тим, рішення про відновлення дії законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін, Верховною Радою України не приймалося.

Крім того, відповідно до частини 1 ст. 58 Конституції України закони, та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тому скасування Конституційним Судом положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», автоматично не відновлює редакцію нормативно-правових актів, що діяла до внесення в них змін. Внаслідок цього, порядок обчислення пенсій та підвищень до них, передбачених законодавчими актами, до яких вносились зміни, залишився неврегульованим.

Крім того, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» не визначено суму мінімальної пенсії, яка служить базою для обчислення пенсій відповідно до цього Закону. Поняття мінімального розміру пенсії визначено ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон 1058), а саме: мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

При цьому, частиною третьою зазначеної статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

В ухвалі Конституційного суду України від 19.05.2009 р. по справі № 2-25/2009 зазначено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абз.  1 ч. 1 ст. 28 Закону 1058,  на правовідносини,  що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні різних виплат (в т.ч. відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»). Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком для призначення пенсій ліквідаторам аварії на ЧАЕС. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень судів.

Статтею 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов’язковим для виконання органами державної виконавчої влади. Отже, у 2008 році встановлення мінімальних пенсій, передбачених ст. 54 Закону, здійснюється відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення пенсійного забезпечення громадян» з 01.07.2008 року підвищено розмір мінімальної пенсії до - 1090 грн. для учасників ліквідації аварії в 1986 р. інвалідів 2 гр. Відповідно, розмір пенсії Позивача становить: 1203,80 грн.., де - 99,60 грн. - додаткова пенсія інваліду 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи ( ст.50) ; 1090,00 грн. - основний розмір, 14,20 грн. - доплата до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру.

Таким чином, після скасування Конституційним Судом України змін, внесених в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанова Кабінету Міністрів України № 654 - єдиний нормативно-правовий акт, який регулює питання обчислення пенсій даної категорії громадян. Крім того, відповідно до ст.. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на підставі п.15 Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, при цьому згідно з п. 10 Положення, кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу, як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії, встановлено II групу інвалідності в зв'язку із захворюванням, викликаним впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК № 025999, яка була видана 20.07.2009 року Вінницьким обласним центром медико-соціальної експертизи та посвідченням НОМЕР_1, виданим Вінницькою обласною державною адміністрацією. У зв'язку з втратою працездатності позивач отримує пенсію в загальному розмірі 1203,80 грн. Позивач вважає, що при призначенні пенсії не враховано ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Основні положення щодо реалізації, зокрема, конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-ХІІ. Цим Законом передбачено компенсації, пенсії громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій та їх розміри. Серед них:

•   -     щомісячна грошова допомога громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, визначена статтею 37 Закону № 796-ХІІ;

•   -     одноразова компенсація та щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб. віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, передбачена статтею 48 цього Закону.

Згідно із ст. 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР) особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи – 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Крім того, особам, віднесеним до 1 категорії виплачується державна пенсія, розмір якої для інвалідів в усіх випадках не може бути нижчим: по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 28.12.2007 року №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ст. 50, 54 Закону №796-ХІІ викладено в новій редакції, згідно з якою особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи – 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по ІІ групі інвалідності – 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зміни, внесені підпунктом 12 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107 - VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Таким чином, з дня прийняття Конституційним Судом України вищевказаного рішення ст. 50, 54 Закону України № 796-ХІІ є чинними в редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» установлено (п. 4), що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 1: інвалідам II групи - 20 відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» установлено починаючи з 1 липня 2008 року доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії (без урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) досягали таких розмірів: в інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: інвалідів II групи – 1090.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Тобто, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи наведене суд вважає, що є підстави для задоволення позову в частині визнання протиправною відмови відповідача в перерахунку пенсії позивача відповідно до ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ. Згідно з ст. 162 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти як постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності, так і стягнення з відповідача коштів.

На підставі ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст. 2, 10, 11, 71, 160-163, 256 КАС України, суд, -


П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі призначити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію за період часу липень-серпень 2009 року в розмірі 7968,00 грн..

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст.186 КАС України.





Суддя:(підпис)

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація