Справа № 2-1245/2011

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 р. Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Божок С.К.

при секретарі Зелінському Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

встановив :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача та просить розірвати шлюб між ними, мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя не склалося у зв’язку з тим, що під час сумісного проживання між ними виявилося несумісність характерів, різні погляди на сімейне життя, на виховання дитини та ведення домашнього господарства, втрачено почуття любові та поваги один до одного.

В судовому засідання позивач підтримала доводи позовної заяви та просить позов задовольнити, наполягала на розлученні, оскільки сім’я існує формально: січня 2009 р. не проживають однією сім’єю, не підтримують шлюбно-сімейні відносини; спільного бюджету не мають, втрачено почуття любові та поваги один до одного. Майнового спору не має. Від шлюбу є дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка залишається проживати з нею. Просила доповнити позовні вимоги: після розірвання шлюбу вона залишається на прізвищі « Жейнова ».

Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечував, погодився з причинами розлучення; підтвердив, що втрачено почуття любові та поваги один до одного, відсутнє взаєморозуміння, що з січня 2009 р. не проживають однією сім’єю, не підтримують шлюбно-сімейні відносини; у кожного свій цивільний шлюб. Наполягав на розлученні. Це - перший шлюб. Майнового спору не має. Примирення не можливе.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 лютого 2003 р. відділом реєстрації актів громадського стану Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис за № 196.

Від шлюбу є дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З січня 2009 р. сторони не живуть однією сім’єю, не підтримують шлюбно-сімейні відносини, мають різні бюджети, не ведуть спільного господарства, втрачено почуття любові та поваги один до одного. У сторін перший шлюб. Майнового спору не має.

Відповідно до ч. 2 статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення, "якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що сторони втрати.! и почуття любові та поваги один до одного, подальше їх спільне життя, як подружжя, та збереження шлюбу не можливе.

Після розірвання шлюбу залишити прізвище позивачу « Жейнова ».

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 3, 10, 60, 212, 213, 215, 209 ЦПК України, статтями 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, суд

Вирішив:

Позовну заяву задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 22 лютого 2003 р. відділом реєстрації актів громадського стану Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис за № 196.

Прізвище після реєстрації розірвання шлюбу: їй - « Жейнова », йому - « ОСОБА_2 ».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя