АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ  

 

Справа №  22ц- 2106- 2009                Головуючий по 1-й інстанції   

                                                                  Кіндяк  І.С.

                                                         Суддя-доповідач Прядкіна О.В.

 

                                             У  Х  В  А   Л   А

                                   І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

 

27  cерпня 2009 року                     м.Полтава

 

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області у складі

Головуючого -судді    Прядкіної О.В

Суддів Чернова С.І., Пилипчук Л.І.

При  секретарі  Лимар О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві   цивільну справу  за апеляційною  скаргою   ОСОБА_1

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від  23 червня 2009р.  

по справі за позовом  ОСОБА_2  у власних інтересах  та в інтересах  неповнолітнього  ОСОБА_3  до  ОСОБА_1  про усунення перешкод у користуванні житлом

судова колегія, заслухавши   доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В., -

                                      В С Т А Н О В И Л А :

 

Рішенням Полтавського районного   суду Полтавської області від  23 червня 2009р.   позов ОСОБА_2 задоволено, вселено її  разом з  неповнолітнім ОСОБА_3 в житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1.

Зобов»язано   ОСОБА_1  не чинити перешкоди в користуванні майном ОСОБА_2 та неповнолітньому  ОСОБА_3 та надати їм ключі  від житлового будинку   який розташований по АДРЕСА_1.

                    -2-

Рішення суду оскаржено ОСОБА_3, який в апеляційній скарзі  просить його скасувати  та   ухвалити нове рішення  про відмову в задодоленні  позовних  вимог, посилаючись  на   невідповідність висновків суду  обставинам справи.

 

Колегія суддів, перевіривши  справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про  відхилення  апеляційної скарги з таких підстав :

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає  рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив  рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції,   сторони  з  03 червня 1995р.  перебували  в шлюбі, який розірвано на підставі рішення  Полтавського районного суду  11 вересня 2006р. Мають сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач ОСОБА_2  з 11 червня 1996р.  зареєстрована  за адресою АДРЕСА_1 ( а.с.6).

Відповідач чинить  ОСОБА_2 та сину перешкоди в користуванні  житловим приміщенням.Зазначене підтверджується  актом від 22 травня 2008р., складеного за участю  депутата  Гожулівськоїсельської ради.

Заперечення ОСОБА_3  щодо  відомостей  зазначеного акта  нічим не підтверджені. Доказів  неправдивості  зазанченого акту  суду не надано.

 

Відповідно до  ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач, як видно  з матеріалів цивільної справи №2-915/06, вперше  звернулась  до Полтавського районного суду з позовом за захистом  своїх прав стосовно усунення перешкод  у користування житлом  - 03  липня 2006р.

Задовольняючи позовні вимоги,  місцевий  суд  вірно  виходив  з того, що ОСОБА_2 на законних підставах,як дружина відповідача з червня 1996р. поселилася та  зареєстрована  в будинку АДРЕСА_1 .  Відповідачем  не  ставилось питання провизнання позивача втратившою право  користування  жилим приміщенням за азначеною адресою.

При цьому  суд вірно взяв до уваги, що  питання, пов»язані з користуванням  жилими приміщеннями в будинках і квартирах,належних громадянам на праві приватної власності, врегульовано нормами гл.6 розд.111 ЖК.

 

 

                    -3-

Будинок  АДРЕСА_1, як об»єкт власності,           є жилим  приміщенням, тому    режим проживання  у ньому регулюється  нормами житлового Кодексу.

 

Незгода  відповідача з  поселенням  колишніх  членів сім»ї суперечить  положенням ст.9  ч.4 ЖК України, яка передбачає, що  ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений  у праві користування  ним інакше як з  підстав і в порядку,прередбаченому законодавством.   

Відповідно до ч.4 ст.156 ЖК України припинення сімейних  відносин  з власником будинку (квартири) не позбавляє їх

        права користування займаним приміщенням.

Таким чином, враховуючи те, що позивач  тривалий час  зареєстрована  за вказаною адресою, а відповідач чинить їй перешкоди в  користуванні  цим  жилим примізенням, суд  вірно  вселив  її разом з сином в житловий будинок.

 

Інші доводи  апеляційної скарги  не спростовують рішення суду.

 

 Встановивши такі обставини,суд першої інстанції   постановив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального  закону.

 

Керуючись ст.ст.303,307, 308,315 ЦПК України, колегія суддів,

 

 

                                        У Х В АЛ И Л А :

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від  23 червня 2009р.     залишити без змін.

 

Ухвала  апеляційного суду набирає законної сили з моменту  її проголошення та  може бути  оскаржена   в касаційному порядку шляхом подачі  касаційної  скарги  безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

 

 

С У Д Д І