Судове рішення 22ц-2113-2009 від 14.10.2009

Судове рішення #6247281

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-2113-2009 Головуючий по 1-й інстанції

Хіль Л.М.

Суддя-доповідач Прядкіна О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 cерпня 2009 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області у складі

Головуючого -судді Прядкіної О.В.

Суддів Пилипчук Л.І., Чернова С.І.

При секретарі Лимар О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою представника локомотивного депо СТГО «Південна залізниця»

на рішення Октябрського районного суду м.Полтави Полтавської області від 03 червня 2009р.

по справі за позовом ОСОБА_1 до статуного територіально-галузевого об»єднання «Південна залізниця» ( далі СТГО) , локомотивного депо про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, розрахунку за фактично відпрацьований час та відшкодування моральної шкоди

судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В., -

В С Т А Н О В И Л А :

В серпні 2008р. ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом.

Вказував, що з 04 квітня 2002р. працював у локомотивному депо Полтава СТГО «Південна залізниця» провідником пасажирських вагонів.Звільнений 12 червня 2007р. у зв»язку із закінченням терміну дії контракту.

-2-

Вважає своє звільнення незаконним, так як за весь час його роботи з ним укладено три контракта, останній з яких укладений 05 червня 2005р. із терміном дії до 05.06.2006р., після чого він вважав, що трудові відносини тривають безстроково.

В червні 2007р. адміністрацією відповідача йому був наданий контракт, який ніби-то був підписаний ним.Однак він такого контракту не підписував, вважаючи його сфальсіфікованим.

Просив визнати недійсним наказ про його звільнення від 13 червня 2007р., поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, заборгованість по заробітній платі за роботу у вихідні дні, за виконання обов»язків відсутнього працівника, за виконання робіт поза межами посадових обов»язків та доплату за продаж пасажирських квитків , а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10 000грн.

Одначасно подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, посилаючись на те, що з часу звільнення він звертався до різних інстанцій, а саме : голови Полтавського теркому профспілки Південної залізниці, Полтавського транспортного прокурора, прокурора Полтавської області.Вважав, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин ( а.с.15-16).

Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 03 червня 2009р. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, поновлено йому строк звернення до суду.Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідника локомотивного лепо Полтава Південної залізниці з 12 червня 2007р. Стягнуто з СТГО «Південна залізниця» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 26 880 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 1120 грн. підлягає негайному виконанню.

Рішення суду оскаржене представником локомотивного депо СТГО «Південна залізниця», який в апеляційній скарзі просить рішення скасувати та залишити позовну заяву без розгляду, посилаючись на порушення cудом норм матеріального та процесуального права.

У серпні 2009р. начальник локомотивного депо Полтава ОСОБА_2 подав заяву про приєднання до апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав :

-3-

Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що позивач з 04 квітня 2002р. працював у локомотивному депо Полтава СТГО «Південна залізниця» провідником пасажирських вагонів.Звільнений 12 червня 2007р. у зв»язку із закінченням терміну дії контракту на підставі п.8 ст.36 КЗпП України.

Місцевий суд, поновлюючи ОСОБА_1 на роботі, виходив з того, що постановою старшого дізнавача ЛВ на ст.Полтава на Південній Залізниці УМВС України на залізничному транспорті від 07.08.2008р. порушена кримінальна справа за фактом підроблення документів, зокрема, контракту № 84 від 05.05.2006р., укладеного між локомотивним депо та ОСОБА_1 , в основу якою покладено висновок спеціаліста почеркознавчого дослідження № 5248 від 23 липня 2008р. Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.М.С.Бокаріуса. Згідно зазначеного висновку підпис від імені ОСОБА_1 в контракті № 84 від 05.05.2006р. виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Відповідно до ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідження наявних в справі доказів. При цьому суд оцінює належність,допустимість, достовірність кожного доказу окремо , а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що факт підроблення підпису є недоведеним не залуговує на увагу, так як відповідачем висновок спеціаліста-почеркознавця нічим не спростований.

У зв»язку з цим, місцевий суд прийшов до вірного висновку про те, що звільнення позивача у зв»язку із закінченням терміну дії контракту адміністрацією відповідача здійснено з порушенням вимог ст.24 КЗпП України та № 579/ОС від 13.06.2007р. про його звільнення підлягає визнанню незаконним.

Проте, суд, оцінюючи поважність пропуску строку на звернення до суду , невірно оцінив вимоги ст.233 КЗпП України.

Так, суд не дав належної оцінки обставинам справи, зокрема, відповіді ОСОБА_1, направлену йому Полтавським міжрайонним транспортним прокурором ще 13 вересня 2007р. ( а.с.139-140) , з якої вбачається, що прокурор роз»яснив ОСОБА_1 право на звернення до суду з питань поновлення на роботі.

-4-

Однак позивач не реалізував своє право, звернувшись до суду тільки 17 липня 2008р. , у зв»язку з чим колегія суддів, констатуючи неправомірність звільнення позивача з роботи, приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не дотримався встановленого законом місячного строку для звернення до районного суду за вирішенням трудового спору , у зв»язку з чим в задоволенні його вимог слід відмовити , а рішення суду першої інстанції скасувати, ухваливши нове рішення.

Вимоги ОСОБА_1 про стягнення а його користь заборгованість по заробітній платі за роботу у вихідні дні з травня по вересень 2005р., за виконання обов»язків відсутнього працівника, за виконання робіт поза межами посадових обов»язків та доплату за продаж пасажирських квитків нічим не підтверджені та також заявлені з порушенням тримісячного строку, встановленого ст.233 КЗпП України, у зв»язку з чим рішення місцевого суду в цій частині , а також в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди є вірним.

Керуючись ст.ст. 303,307,309 ч.1 п. п.3,4, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника локомотивного депо СТГО «Південна залізниця», до якої приєднався начальник локомотивного депо Полтава задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м.Полтави Полтавської області від 03 червня 2009р. в частині поновлення ОСОБА_1 строк на звернення до суду та поновленняна роботі скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду та поновленняна роботі відмовити у зв»язку з пропуском строку звернення до суду за вирішенням трудового спору.

В іншій частині рішення Октябрського районного суду м.Полтави залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

С У Д Д І