28.02.2017

Провадження 1-кп/331/69/2017

                                                                                                                                         ЄУН 331/5621/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

      28 лютого 2017 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя    у складі:

головуючого – судді Пивоварової Ю.О.,

при секретарі Федорович Ю.Г.., 

          за участю:

прокурора Воронцова М.М.

потерпілої ОСОБА_1

перекладача ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  у залі суду у м. Запоріжжя кримінальне провадження № 1-кп/331/69/2017 за фактом скоєння ОСОБА_5, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

   У провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває  обвинувальний акт за фактом скоєння ОСОБА_5, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

   На обговорення учасників процесу поставлено питання про продовження терміну дії обраного раніше запобіжного заходу.

  У судовому засіданні прокурор Воронцов М.М. вважав, що в даному кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, тому обраний раніше запобіжний захід у вигляді триманні під вартою необхідно продовжити. При цьому зміна на інший запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам, оскільки стороною захисту не надано суду ніяких документів з приводу зміни сімейного стану обвинуваченого та наявності у нього на утриманні дитини.

Потерпіла ОСОБА_1 просила залишити обвинуваченого під вартою.

  Захисники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 просили змінити щодо ОСОБА_5 запобіжний захід на інший, не пов"язаний із триманням під вартою, оскільки прокурорм на протязі всього судового розгляду не доведено жодного ризику та обставин, які б свідчили про неможливість обрати інший запобіжний захід. На тепершіній час обвинувачений має міцні соцільні зв"язки, цивільну дружину та малолітню дитину, які потребують його опіки та уваги. Тому інший більш м"який запобіжни захід зможе запобігти наявним ризикам.

  Заслухавши думку прокурора,  потерпілої, обвинуваченого та захисників, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає необхідним продовжити термін дії обраного раніше запобіжного заходу з наступних підстав.

  Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілого або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

  Відповідно до ст.. 331 КПК України незалежно від наявності клопотання суд зобов»язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

 Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

  Під час вирішення питання про продовження терміну дії обраного раніше запобіжного заходу суд враховує, що ОСОБА_5В обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, при цьому притягається до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченому ч.1 ст.121 КК України,  на території Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, розгляд якого не завершено, а також іншого особливо тяжкого злочину, вчиненого на території Олександрівського району м. Запоріжжя, пов"язані із посягання на життя та здоров"я громадян, вчинив новий злочин, перебуваючи під слідством, що свідчить про наявність ризику, що обвинувачений може продовжити злочинну діяльність, на теперішній час зазначений ризик не змінився,  інших обставин в матеріалах справи немає, суд приходить до висновку про доцільність продовження у відношенні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому обрання інших запобіжних заходів, в тому числі і застави, не зможе запобігти встановленому суду ризику припинення злочинної діяльності з боку обвинуваченого.

     Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_5 на момент вчинення злочину не мав постійного місця проживання на території м. Запоріжжя, прибув до України із іншої держави, офіційного та постійного джерела доходів також не мав, що свідчить про наявність ризику того факту, що обвинувачений може ухилитися від суду з метою уникнути від покарання за вчинення тяжкого злочину, у якому він обвинувачується. Посилання сторони захисту на те, що обвинувачений має цивільну дружину та дитину тобто міцні соціальні зв"язки, що перешкодить спробам уникнути обвинуваченого від суду, суд сприймає критично, оскільки стороною захисту не надано доказів того факту, що ОСОБА_5 має намір проживати у м. Запоріжжі після звільнення та створити родину, оскільки документів про визнання свого батьківства суду не надано, адреси, за якою планує проживати родина ОСОБА_5 та довідки з місця проживання, суду також не надано.

   Таким чином, враховуючи викладене, а також практику Європейського суду із прав людини (рішення "Летельє проти Франції"), згідно якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та  інтересів, суд приходить до висновку про необхідість відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.

   На підставі викладеного, керуючись ст.177,183, 314-316, 331 КПК,-

У Х В А Л И В:

  Продовжити у відношенні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, звинувачується за ч.2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Запорізькому СІЗО № 10 м. Запоріжжя на два місяці тобто до  28 квітня 2017  року включно.

       Ухвала оскарженню не підлягає.

      Суддя:                                                                                                Ю.О. Пивоварова