АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/458/2017 р. Головуючий в І інстанції Прохоренко В.В.

Доповідач Полікарпова О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2017 року лютого місяця 23 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоПолікарпової О.М.

суддівБазіль Л.В. Воронцової Л.П.

за участі секретаряПрушинської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 28 листопада 2016 року за заявою ОСОБА_6, яка діє від імені ОСОБА_7 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, третя особа Перша Херсонська державна нотаріальна контора про визнання договору дарування недійсним,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа Перша Херсонська державна нотаріальна контора про визнання договору дарування недійсним.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі.

Також представником позивача ОСОБА_6 було надано до суду заяву про забезпечення позову, в якій вона просила до ухвалення рішення суду по суті накласти арешт на нерухоме майно, а саме: приміщення 2-1 (жиле), площею 12,3 кв.м.; приміщення 2-3 (жиле), площею 7,9 кв.м., загальною корисною площею 28,4 кв.м.; приміщення ІІІ (прибудова) площею 9,2 кв.м. - в житловому будинку літ. «А»; літньої кухні літ. «Б»; сіней «б»; сараю літ. «В», туалету літ. «Г»; водопроводу №1; зливної ями №5; хвіртки №2, що складає 39/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 Заявник посилалась на те, що у відповідача є реальний намір продати спірний будинок, оскільки він вимагає, щоб вона виселилась з нього. У випадку, якщо він свій намір реалізує, це ускладнить виконання майбутнього судового рішення.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 28 листопада 2016 року заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову задоволено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_5 подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати.

Письмових заперечень на доводи апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не надходило.

Заслухавши доповідь головуючого, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що неприйняття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову.

За ч.5 ст. 153 ЦПК України про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом позову, який виник між сторонами у справі є недійсність укладеного між ними договору дарування, за яким позивачкою було передано у власність відповідачу спірне нерухоме майно. Позивачка має намір в судовому порядку визнати недійсним договір дарування частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, а також визнати за собою право власності на 39/100 частин вказаного будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд.

Таким чином, існують підстави вважати, що відповідач, після пред'явлення даного позову, може відчужити спірне майно, що, в свою чергу, в подальшому може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

В зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову.

Зазначаючи про те, що районний суд, накладаючи арешт на житловий будинок, власником якого він є за договором дарування, не застосував при цьому заставу, не ґрунтуються на законі.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про

забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Тому, допускаючи забезпечення позову, суд

відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК вправі покласти на позивача обов'язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову.

У даній справі апелянт не зазначає про потенційні збитки у разі накладення арешту на спірне майно, отже його посилання на незастосування судом застави не можуть бути прийняті до уваги.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності у позивачки доступу до правовстановлюючих документів на будинок висновки суду не спростовують і підлягають відхиленню.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 28 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий підпис О.М. Полікарпова

Судді підпис Л.В. Базіль

підпис Л.П. Воронцова

З оригіналом згідно:

Копія ухвали оформлена 27 лютого 2017 року

Ухвала набрала законної сили 23 лютого 2017 року

Суддя О.М. Полікарпова

Секретар

судового засідання О.В. Прушинська