АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2189/16-ц Номер провадження 22-ц/786/434/17Головуючий у 1-й інстанції Андрущенко-Луценко С. В. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді: Дряниці Ю.В. Суддів: Чумак О.В., Кривчун Т.О. при секретарі: Ткаченко Т.І. з участю адвоката Акрітова І.К. відповідача ОСОБА_3 позивача ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 грудня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітнього сина, який продовжує навчання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В.,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 грудня 2016 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Ухвалено стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.В.Сорочинці Миргородського району Полтавської області на користь ОСОБА_5 аліменти на повнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 на період його навчання в розмірі 800 грн., починаючи з 21 вересня 2016 року до 1 липня 2020 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 551 грн. 20 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

При цьому апелянт посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст..308 ЦПК України.

Судом першої інстанції було встановлено, що сторони мають спільного сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2., що підтверджується копією свідоцтва про його народження /а.с.6/, котрий після закінчення школи продовжив навчання в Національному фармацевтичному університеті, факультет промислової формації, управління та адміністрування, денна форма навчання. Термін навчання з 1.09.2015р. по 1.07.2020р./а.с.33/. Його навчання проводиться на контрактній основі, що підтверджується копією договору від 18.08.2015р. Вартість навчання складає 9190 грн. на рік /а.с. 16-17/.

Крім цього, ОСОБА_6 навчається на військовій кафедрі Харківського національного медичного університету, плата за навчання складає 5000 грн. на рік /а.с.18/. Проживає в гуртожитку, плата за який становить 4400 грн. за рік.

В подальшому місцевим судом було зроблено висновок про необхідність часткового задоволення позовних вимог, з врахуванням наведеного, а також тієї обставини, що відповідач є особою працездатного віку і ним не надано доказів, що позивачка перебуває в кращому матеріальному становищі і що син, який навчається, не потребує матеріальної допомоги.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що обставини по справі місцевим судом були встановлені вірно і їм дано належну правову оцінку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1/ стан здоров'я і матеріальне становище дитини, 2/ стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів; 3/ наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4/ інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ст.. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Як вважає колегія суддів, місцевим судом були вірно застосовані положення зазначених норм матеріального права та враховані обставини справи зроблено належний висновок про часткове задоволення заявлених позовних вимог та стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, як то визначено ч.1 ст. 200 СК України, згідно якої суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і /або/ у частці від заробітку /доходу/ платника аліментів з врахуванням обставин, зазначених у ст..182 цього Кодексу.

Отже, слід вважати, що при визначенні розміру аліментів суд правильно врахував стан здоров'я і матеріальне становище дитини, стан здоров'я і матеріальне становище відповідача, наявність на його утриманні малолітньої дитини, розмір прожиткового мінімуму, який існує в державі для працездатних осіб на час винесення судом рішення.

При винесенні рішення також правильно було враховано розмір вартості навчання /окрім вартості навчання на військовій кафедрі/, розмір вартості проживання в гуртожитку, витрат на побутові потреби і правильно визначено розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 стосуються неможливості надання ним матеріальної допомоги дитині, однак, вони спростовуються матеріалами справи та доказами, які були досліджені судом при розгляді справи.

За таких обставин колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого суду немає.

Керуючись ст..ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинність з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя: (підпис) Ю.В. Дряниця

Судді: (підпис) Т.О. Кривчун

(підпис) О.В.Чумак

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Ю.В.Дряниця