Справа № 1225/134/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2012 року м.Сватове
Сватівський місцевий районний суд Луганської області в складі головуючого судді Гашинського М.А., при секретарі Покотиловій І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні, одноособово цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк”до ОСОБА_1 про звернення стягнення,
В С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк”звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки –квартиру загальною площею 38.90 кв.м, яка розташована за адресою: Луганська область, м. Сватове, вул. Комарова 64/1 шляхом укладення від імені відповідача договору купівлі –продажу будь –яким способом з іншою особою –покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення позивачем всіх передбачених нормативно –правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вказаному житловому будинку зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, стягнення судових витрат.
Представник позивача у зверненні до суду просить суд розглядати справу за його відсутністю, на позовних вимогах наполягає, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач до суду не з”явилась, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки. Заяви про розгляд справи у її відсутність не надходило. Тому суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, всебічно з’ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі.
Так, ст. 526 ЦК України вказує, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст. 530 ЦК України констатує, що якщо в зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ч.2 ст. 1050 ЦК України приписує, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Ч.1 ст. 1054 ЦК України передбачає, що кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до закону України “Про іпотеку”:
Ч.1 ст. 5, предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов, якщо нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності .
Ч.6 ст.5, вартість предмета іпотеки визначається за згодою між
іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.
Ч.4 ст.6, якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована
на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки.
Ч.1 ст.33, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ч.1 ст.38, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому
законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.
Ч.1-2 ст.39, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на
предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:
загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;
опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;
заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;
спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;
пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;
початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Ч.1 ст.40, Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи
житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Ч.1 та ч.2 ст. 109 ЖК України вказують, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.
Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Ч.1 ст.11 ЦПК України вказує, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Ч.1 ст.60 ЦПК України, зобов’язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст..61 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що сторонами 28 лютого 2008 року укладено договір іпотеки, відповідно до якого позивач є іпотекодержатель, а відповідач іпотекодавець. Предметом іпотеки є квартира загальною площею 38.90 кв.м, яка розташована за адресою: Луганська область, м. Сватове, вул. Комарова 64/1 з належними господарськими та побутовими будівлями та спорудами. Вартість предмету іпотеки становить 60 000 грн. Загальний розмір заборгованості за кредитним договором 107929.64 грн.
Також на підставі вимог ст. 79, 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1079.30 гривень.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 5,6,33,38,39,40 Закону України “Про іпотеку”, ст.109 ЖК України, ст..ст. 526, 530, 1050, 1054 ЦК України ст.ст. 11,60, 79, 88, 151-153, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк”задовольнити.
Звернути стягнення на предмет іпотеки –квартиру загальною площею 38.90 кв.м, яка розташована за адресою: Луганська область, м. Сватове, вул.Комарова будинок. 64 квартира 1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі –продажу від 28 лютого 2008 року, реєстр № 19322534 шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України “Про іпотеку”для погашення заборгованості, що підлягає сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки у розмірі 107929.64 грн., з початковою ціною предмета іпотеки для подальшої реалізації 60000 грн.
Виселити ОСОБА_1 та інших мешканців, які зареєстровані або проживають у квартирі, розташованій за адресою: Луганська область м.Сватове вул..Комарова 64/1 зі зняттям їх з реєстраційного обліку.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк”судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1079.30 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в апеляційний суд Луганської області через Сватівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу в апеляційний суд Луганської області через Сватівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
С У Д Д Я ОСОБА_2