Справа № 2а-267/09/10/2018
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2009 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Плетньова В.В.
при секретарі Банах В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Харкова
про перерахунок пенсії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою, у якій просив зобов'язати управління Пенсійного фонду Украъни у Київському районі міста Харкова зробити перерахунок пенсії по інвалідності, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії відповідно до ст. 50, 54 п. 4, 67 п.3, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 квітня 2007 року із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком з послідуючим перерахунком її відповідно до змін діючого законодавства і встановлення нових розмірів мінімальної пенсії за віком, пославшись на те, що відповідно до Закону України № 231-У від 05.10.2006 року, який набрав чинності з 31.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки згідно ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила визначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 ст. 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, зазначені норми розповсюджуються на мене, як віднесеного до категорії 1. Частиною 3 ст. 54 вказаного закону передбачено, що обчислення та призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4. Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по третій групі інвалідності - шести мінімальних пенсій за віком, Положення зазначеної норми співпадає з приписом пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з настанням інвалідності або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30 жовтня 1997 року № 523 (із змінами та доповненнями). Згідно ч. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до категорії 1, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня 395 гривень. Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень, при цьому зазначена стаття доповнена абзацом: Для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом 5 частини 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 гривень та 415,11 гривень. Таким чином, на думку позивача, для нього, як інваліда 3 групи, особи постраждалої в наслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися виходячи із наведених розмірів. Позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії по інвалідності, яку він отримує як інвалід 3 групи і особа, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, на яку отримав відповідь, що в управлінні ПФУ відсутні правові підстави для проведення перерахунків пенсій по інвалідності призначених у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки відсутня спеціальна постанова Кабінету Міністрів.
В судовому засіданні позивач підтримав позов, уточнив позовні вимоги, просив стягнути недоотримані кошти у загальному розмірі 57102грн.36коп., підтвердив обставини справи, що були ним викладені у позовній заяві.
Представник відповідача не явився в судове засідання, надав письмові заперечення на позов. вважає вимоги повністю необгрунтованими, а щодо вимог про стягнення коштів за період до 4.08.2008 р. просить застосувати позовну давність.
Вислухавши доводи позивача, дослідивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію
Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 111 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
За змістом абзацу третього ст. 1 вказаного Закону державні соціальні гарантії – встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
01.01.08 року Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік" були внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими ст. 54 викладена наступним чином - у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках: по І групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності -150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Таким чином, з 01.01.2008р до 22.05.2008 р. відповідач діяв на підставі діючої ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Після винесення рішення Конституційним Судом України від 22.05.08 дії відповідача щодо призначення та виплати пенсії позивачеві не можуть бути визнані правомірними. З 1.01.2008 року по 22.05.2008 року конкретні розміри пенсій особам, які постраждали, внаслідок ліквідації на Чорнобильській АЕС були встановлені певними нормами Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Таким чином, органи соціального захисту населення, здійснивши у зазначений період виплати у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, правомірно діяли, на підставі і у межах повноважень та у спосіб, що визначений діючим законодавством України. Отже, з 1.01.2008 року по 22.05.2008 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених частинами 5 статей 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та статтею 48 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.
Після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 р. у позивача виникло право на відповідні перерахунки основної та додаткової пенсії, оскільки цим рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". А тому відмова здійснити відповідні пееррахунки є неправомірною.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач звернувся до суду 4.03.2009 року, тобто позовні вимоги до 4.03.2008 року подані з пропущенням річного строку звернення до суду. Заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду позивач не надавав, підастав для поновлення строку з матеріалів справи не вбачається. А тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог що стосуються правовідносин, що мали місце 4.03.2008 року з причини пропуску процесуального строку на звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 75, 92, 152 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст. 9, 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова в частині недоплати ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. незаконними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 основної пенсії по інвалідності 111 групи від захворювання, отриманого при виконанні обов’язків при ліквідації аварії на ЧАЕС, за період 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., виходячи з розміру 6 (шести) мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова в частині недоплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. незаконними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» за за період з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., виходячи з розміру 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність процентів мінімальної пенсії за віком.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова судовий збір у розмірі 3грн.40коп. на користь держави.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного адміністративного суду Харківської області через Київський районний суд м.Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та подачі самої апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя