У  Х  В  А  Л  А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

18 серпня 2009 року                                                                                                      м. Ужгород

    Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

                                                          в складі : головуючого - судді Мацунича М.В.

                                                             суддів : Чужі Ю.Г., Ігнатюка Б.Ю.

                                                при  секретарі : Олійник А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за апеляційною скаргою Обласного комунального підприємства “Закарпаттеплокомуненерго” на заочне рішення Воловецького районного суду від 27 березня 2009 року по справі за позовом ОКП “Закарпаттеплокомуненерго” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по комунальним послугам ,-

в с т а н о в и л а :

ОКП “Закарпаттеплокомуненерго” не погоджуючись з заочним рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу в якій клопоче перед апеляційною інстанцією стосовно скасування даного рішення суду в частині відмови від задоволення позовних вимог та ухвалення в цій частині нового рішення по справі, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Мотивує її тим, що заочне рішення суду першої інстанції в цій частині є незаконним, оскільки ухвалено з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні вимог норм матеріального права.

Заочним рішенням Воловецького районного суду від 27 березня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.

А додатковим заочним рішенням Воловецького районного суду від 01 липня 2009 року стягнуто 779,11 грн. інфляційних збитків та 111,41 грн. відсотків від простроченої суми.

Протягом апеляційного розгляду представник позивача в особі Ціпле І.Ю. підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав наведених в ній в частині стягнення пені від суми боргу в розмірі 73,29 грн. .

Протягом судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що поза як наявний ЗУ “ Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги” від 13.11.1996 року, а тому в стягненні пені з ОСОБА_1. слід відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони, яка бере участь у справі та дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області визнала за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступних мотивів.

Виходячи з вимог ст. 3 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів .

А відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як на підставу своїх вимог, апелянт посилається на те, що на підставі вимог ст. 549 ЦК України та п. 23 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення відповідач за несвоєчасне внесення плати за теплопостачання, сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах.

Однак дане твердження не може бути реалізованим, оскільки ЗУ “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги” від 13.11.1996 року тимчасово забороняється нараховувати та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудинкових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство). А дія цього Закону поширюється на час до усунення КМ України причин, зазначених у статті 1, і прийняття відповідного рішення Верховною Радою України.

    Оскільки ВР України не приймала ніякого рішення з цього питання, а тому даний Закон є чинним та підлягає застосуванню, так-як регулює питання нараховування та стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги.

    А звідси, судом першої інстанції правомірно відмовлено в стягненні пені з відповідачки та апелянтом не доведено підставність доводів апеляційної скарги в цій частині.

Таким чином, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у відповідності до вимог передбачених ст. ст. 213, 308 ЦПК України дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а заочне рішення суду першої інстанції - без змін .

Враховуючи з наведеного та керуючись вимогами статей 307, 308, 314, 315 і 319 ЦПК України, колегія суддів :

у  х  в  а  л  и  л  а :  

Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства “Закарпаттеплокомуненерго” - відхилити .  

Заочне рішення Воловецького районного суду від 27 березня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили .

Головуючий  : ______________________                 Судді :  ______________________                                                                             ______________________