Категорія 6.6.4
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2009 року Справа №2а-20542/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від позивача - старший державний податковий інспектор
юридичного сектору
ОСОБА_1(довіреність від 02.04.2009 №2816/10)
від відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 129091,88 грн.,
ВСТАНОВИВ:
18 лютого 2009 року державна податкова інспекція в Лутугинському районі Луганської області звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 129091,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в Лутугинському районі Луганської області як платник податків і є платником податку на додану вартість.
Протягом 2008 року ОСОБА_2 подав до державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області податкові декларації з податку на додану вартість, за якими визначив податкові зобов'язання зі сплати ПДВ. У встановлений законом строк узгоджені суми податкових зобов'язань зі сплати ПДВ фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 сплачені не були, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 369,00 грн.
Податковим повідомленням - рішенням від 27 серпня 2008 року № 0002681701/0 ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 78146,00 грн. Податкове повідомлення - рішення відповідачем отримано, у встановленому законом порядку не оскаржено, у зв'язку з чим визначена ним сума податкового зобов'язання вважається узгодженою.
У відповідності із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість до відповідача податковим повідомленням - рішенням від 14 серпня 2008 року № 0002641701/0 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2890,00 грн.
У відповідності із підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несплату протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобов'язання відповідачу податковим повідомленням - рішенням від 27 серпня 2008 року № 0002711701/0 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 600,01 грн.
У відповідності із підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідачу податковим повідомленням - рішенням від 27 серпня 2008 року № 0002681701/0 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 46839,00 грн.
Податкові повідомлення - рішення від 14 серпня 2008 року № 0002641701/0, від 27 серпня 2008 року № 0002711701/0 та № 0002681701/0 відповідачем отримані, у встановленому законом порядку не оскаржені, у зв'язку з чим визначені ними суми податкових зобов'язань вважаються узгодженими.
За несвоєчасне погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у відповідності до вимог підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу нарахована пеня, несплачений залишок якої на дату судового розгляду справи складає 247,87 грн.
Враховуючи, що податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 129091,88 грн. фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 самостійно не сплачений, позивач просить стягнути його в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з огляду на таке.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в Лутугинському районі Луганської області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 26.04.2007 № 264/9/029 (арк. справи 4).
На підставі ст. 2 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 взято на облік платника ПДВ, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ НОМЕР_1 і видане свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 70685954 (арк. справи 5).
Відповідно до підпункту «а» пункту 10.1 статті 10 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» фізична особа - підприємець ОСОБА_2 є особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку на додану вартість до бюджету.
Відповідно до вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» фізична особа - підприємець ОСОБА_2 протягом 2008 року подавав до державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області податкові декларації з податку на додану вартість, в яких визначив податкові зобов'язання зі сплати ПДВ:
- декларацією від 19.08.2008 № 12363 - в сумі 210,00 грн. (арк. справи 12-13);
- декларацією від 19.09.2008 № 13475 - в сумі 149,00 грн. (арк. справи 14-15);
- декларацією від 07.10.2008 № 14552 - в сумі 10,00 грн. (арк. справи 16-17).
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
В порушення зазначених норм Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» фізична особа - підприємець ОСОБА_2 узгоджену суму податкового зобов'язання зі сплати ПДВ не сплатив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 369,00 грн.
Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний відповідно до вимог підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції (штрафи) за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
У відповідності із підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несплату протягом граничних строків узгодженої суми податкового зобов'язання відповідачу податковим повідомленням - рішенням від 27 серпня 2008 року № 0002711701/0 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 600,01 грн. (арк. справи 10).
У відповідності із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
На підставі акта перевірки від 12.08.2008 № 187 за сімнадцять випадків неподання податкових декларацій з податку на додану вартість до відповідача у відповідності із пунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим повідомленням - рішенням від 14 серпня 2008 року № 0002641701/0 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2890,00 грн. (арк. справи 7).
На підставі акта перевірки від 19.08.2008 № 111/1701/НОМЕР_1, яким встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість до сплати в бюджет, відповідачу податковим повідомленням - рішенням визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 78146,00 грн. та у відповідності із підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 46839,00 грн. (арк. справи 6).
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно із підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Абзацом 6 підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» регламентовано, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області від 14 серпня 2008 року № 0002641701/0, від 27 серпня 2008 року № 0002711701/0 та № 0002681701/0 ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував, тому визначені ними податкові зобов'язання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважаються узгодженими у день отримання платником податків податкових повідомлень - рішень.
Відповідно до підпунктів 16.1.1 та 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, нарахування пені при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.
Пеня відповідно до підпункту 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
За несвоєчасне погашення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у відповідності до вимог підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу нарахована пеня, несплачений залишок якої станом на дату судового розгляду справи складає 247,87 грн.
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» державною податковою інспекцією в Лутугинському районі Луганської області фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 12 вересня 2008 року було надіслано першу податкову вимогу № 1/264 та 13 жовтня 2008 року другу податкову вимогу № 2/264 (арк. справи 18).
Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 12.09.2008 № 20757942 усі активи платника податків - ОСОБА_2 з 12 вересня 2008 року знаходяться в податковій заставі (арк. справи 19).
Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість з узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 129091,88 грн., з яких 78515,00 грн. - основний податковий борг, 50329,01 грн. - штрафні санкції, 247,87 грн. - пеня, не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 25 серпня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) в доход Державного бюджету України (р/р 31117029700170 в ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 23487074) податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 129091,88 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч дев'яносто одна гривня вісімдесят вісім копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 31 серпня 2009 року.
Суддя Т.І. Чернявська